Справа №242/464/21
Провадження №2/242/502/21
Іменем України
26 січня 2021 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Капітонов В. І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати, -
До суду надійшла заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати.
Пред'явлена заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За пунктами 1,2 ч. 1 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати. Натомість учасниками справи зазначені позивач та відповідач, що у відповідності до ст. ст. 42, 48 ЦПК України є сторонами у справах позовного провадження.
Крім того, з прохальної частини заяви вбачається клопотання про розгляд справи без участі позивача та про направлення судової повістки на його електронну адресу.
Крім того, заява містить посилання на ст. 233 КЗпП, яка регламентує право працівника звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, із даної заяви неможливо однозначно встановити, в якому порядку вона була пред'явлена, та визначити відповідність заяви вимогам, передбаченим ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 повинна бути залишена без руху.
Керуючисьст. 185 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Україна» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Капітонов