239/557/15-ц
6/239/21/2021
Іменем України
25 січня 2021 року Новогродівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря Рудакової Т.Ю., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новогродівка Донецької області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
заявник, ТОВ «ФК «Юніко Фінанс», звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, в якій, посилаючись на ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» у справі №239/557/15-ц. В обґрунтування зазначає, що 16.09.2020 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» було укладено договір, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №15ДС/232/06-І від 30.08.2006, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 .
Представник заявника, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Заяв від учасників справи про відкладення розгляду справи не надійшло, тому суд розглянув заяву у відсутності сторін, що відповідає вимогам ст. 442 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №15ДС/232/06-І від 30.08.2006 в сумі 436238,31 грн., з яких: тіло кредиту - 311326,32 грн., заборгованість за відсотками - 124911,98 грн.
Новогродівським міським судом Донецької області на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який 04.08.2016 надісланий представнику ПАТ «Дельта Банк».
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами електронного аукціону (протокол №UA-ЕА-2020-07-13-000006-b, 16.09.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» (банк) та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» (новий кредитор) укладено договір №2305/К/1 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ПАТ «Дельта Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №15ДС/232/06-І від 30.08.2006.
За Актом приймання-передачі прав вимоги до Договору №2305/К/1 від 16.09.2020 про відступлення прав вимоги, банк передав, а новий кредитор прийняв права вимоги банку, зокрема, за кредитним договором №15ДС/232/06-І від 30.08.2006, укладеним з ОСОБА_1 .
Зобов'язання за вказаним договором про відступлення прав вимоги, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Юніко Фінанс» з боку заявника були виконані, що підтверджується копією платіжного доручення №104 від 26.08.2020.
Листом №2009/16-684 від 16.09.2020 заявником повідомлено ОСОБА_1 про відступлення Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» прав вимоги банку до ОСОБА_1 за кредитним договором №15ДС/232/06-І від 30.08.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс».
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 260, 353-354, 442 ЦПК України,
ухвалив:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.
замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніко Фінанс» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, ЄДРПОУ 41818815) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 07 жовтня 2015 року у справі №239/557/15-ц.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного суду через Новогродівський міський суд Донецької області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Любчик