Справа номер 237/4181/20
Номер провадження 3/237/3/21
25.01.21 року м. Курахове
Суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Медведський М.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Мар'їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 15.11.2020 року о 18:30 годині водій ОСОБА_1 в м. Мар'їнка по вул. Орджонікідзе керував автомобілем ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440889 від 15.11.2020 року, пояснення свідків, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прихожу до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440889 від 15.11.2020 року, даний протокол складений о 18-50 годині, при цьому інкримінуємі ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, відображені в змісті вищевказаного протоколу мали місце о 18-30 годині, тобто ОСОБА_1 за участю свідків у 18-30 годині 15.11.2020 року, будучи водієм транспортного засобу ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1 , на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння - відмовився від проходження такого огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Залучення поліцейським свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння водія на місці зупинки регламентовано положеннями п. 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Свідки, залучені поліцейськими, своїми поясненнями підтверджують дії водія щодо виконання вимог п. 2.5 ПДР. Для доведеності вини особи в тому, що вона відмовилась від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки показання свідків повинні мати ознаки належності та допустимості та мають переконувати незалежного спостерігача в дійсності подій, що відображені в матеріалах про адміністративні правопорушення. Так, на виконання вищевказаних приписів були запрошені свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Дані свідки вписані до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440889 від 15.11.2020 року та від них наявні пояснення на окремих аркушах. Зі змісту пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбачається, що вони о 18-40 годині 15.11.2020 року були запрошені працівниками поліції в якості свідків та засвідчили те, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2105 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння; від складання тесту за допомогою алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння відмовився в їх присутності. Тобто, в показаннях свідків наявна інформацію про те, що працівниками поліції свідків було залучено о 18-40 годині 15.11.2020 року, хоча згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 440889 від 15.11.2020 року дані свідки були присутні під час вимоги поліцейського до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у 18-30 годині 15.11.2020 року. Таким чином, пояснення свідків прямо протирічать змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від необхідності доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення та пояснення свідків містять суттєві протиріччя, а з їх змісту неможливо встановити фактичні дані, суд не може вважати дані докази допустимими.
За відсутності основного допустимого доказу у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення, який за своєю суттю є актом, в якому уповноважена посадова особа викладає інкриміноване правопорушення, та відсутності інших доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення ,приходжу до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимимх доказів вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР, а отже і у вчиненні адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Виходячи з наведеного, в діях водія ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а томувідповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 247 КУпАП України
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області.
Суддя М.Д.Медведський
Дата документу 25.01.2021 року