Справа № 515/1606/20
Провадження № 2/515/156/21
Татарбунарський районний суд Одеської області
16 січня 2021 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка С.В.
за участю: секретаря судового засідання Комерзан Л.І.
представника позивача - адвоката Давиденка К.В.
представника відповідача - адвоката Логінова О.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області
про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,
ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Давиденка К.В. звернулася до суду з по- зовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після його смерті залишився житловий будинок з будівлями та споруда- ми, розташований по АДРЕСА_1 , який вона має право успадкувати як спадкоємець першої черги за законом. Однак при зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька, їй було відмовлено у зв'язку з втра- тою нею шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини та не наданням доказів фактичного прийняття спадщини. Вона фактично вступила в управління спадковим майном, оскі- льки з народження і по теперішній час зареєстрована та проживає в зазначеному будинку та від- крито ним володіє та користується. Зважаючи на те, що успадкувати житловий будинок у нотаріа- льному порядку вона не має можливості, просила визнати за нею право власності на спадкове ма- йно.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу роз- глянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав (а.с.28).
Представник відповідача також у судове засідання не з'явився, надав відзив про розгляд справи за відсутності представника міської ради, позовні вимоги визнав (а.с.25).
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про роз- гляд справи за його відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звуко- записувального технічного засобу, у відповідності з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України, не здій- снюється.
Як передбачено ч.3 ст.200 ЦПК України, суд ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження за наявними у справі доказами у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для то- го законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В силу ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають до казуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добро- вільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по су- ті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З копій: паспорту серії НОМЕР_1 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно (а.с.3,5), видно, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Татарбунари Одеської області, її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.6) підтверджується, що 11.11.1961 р був укладений шлюбу між ОСОБА_4 , 1937 р. народження, та ОСОБА_1 , 1939 р. наро- дження, після чого останній присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.7), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Татарбунари Одеської області
Домовою книгою (а.с.9-12) підтверджується, що власником житлового будинку по АДРЕСА_1 був ОСОБА_2 .
З копії технічного паспорту, виготовленого Татарбунарським БТІ за станом на 18.11.2020 р. (а. с.13-15), слідує, що позивачкою замовлено технічну документацію на житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відмова нотаріуса (а.с.16) свідчить про неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину після померлого ОСОБА_2 з причини втрати нею шестимісячного строку нада- ння заяви про прийняття спадщини та ненадання доказів фактичного прийняття спадщини.
Вартість спірного будинку з будівлями та спорудами складає 77627 грн., що видно із звіту про незалежну оціночну вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 , виготовленого ТОВ «Імперіал-777» від 18.11.2020 р. на замовлення ОСОБА_1 (а. с.17-18).
Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які вини- кли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відно- сини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, но- вий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту наб- рання ним чинності.
Згідно п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України зас- тосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних ві- дносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Ко- дексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набра- ння ним чинності.
Таким чином, до відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час вікриття спадщини. Оскільки спадщина у даній справі відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 - в день смерті спа дкодавця ОСОБА_2 , на той час діяв ЦК УРСР (в редакції 1963 року), зазначений норма- тивно-правовий акт потрібно застосувати для вирішення спірних правовідносин.
Відповідно до ст.548 ЦК УРСР (1963 року), для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоє- мець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прий- нята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Момент від- криття спадщини міститься в правилі ст. 525 цього Кодексу, а саме моментом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.
Згідно ч.ч.1,2 ст.549 ЦК УРСР (1963 р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
За змістом розділу VІІ вказаного Кодексу, прийняття спадщини це акт, який поширюється на всі об'єкти спадкування водночас і свідчить про бажання скористатися правом на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.529 (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями пер- шої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) по- мерлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
В силу ст.550 ЦК УРСР, якщо спадкоємець в установлений ст.549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питан- ня не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно за наявності інших спадкоємців і спору між ними (п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 р. (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.23 (абз.3) своєї постанови № 7 від 30.05. 2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивіль- них і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду циві- льних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Однак, перешкодою в отриманні позивачкою свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок є те, що ним нотаріусу не надано доказів фактичного прийняття нею спадщини.
Отже, за позивачем має бути визнано право власності на зазначений житловий будинок, що за- лишився після смерті ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст. 529, 548, 549, 550 ЦК УРСР (1963 року), ст.ст.13, 76-81, 141, 200, 258, 259, 263 -265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Татарбунари Оде- ської області, РНОКПП НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з будівлями та спору- дами, що розташований по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його про голошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс- ля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тимошенко С.В.