Справа № 219/10231/20
Провадження № 2/219/669/2021
26 січня 2021 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Погрібної Н.М., при секретарі Захарчук М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та в якій зазначив, що спільне життя з відповідачем не склалося, від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з червня 2020 року припинені сімейно-шлюбні відносини у зв'язку з втратою почуттів, проживають окремо, спільне господарство разом не ведеться, відповідач не бажає розірвати шлюб через органи РАГС. Переконана, що подальше спільне життя і збереження шлюбу не можливе і суперечить їх інтересам. У зв'язку з чим, просить шлюб розірвати.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені. Від адвоката Коломієць О.В. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, просила позов задовольнити та судовий збір стягнути з відповідача 420,40 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128,129 ЦПК України. До початку судового засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, судовий збір просив стягнути 420,40 грн.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 26 грудня 2015 року віддам державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено актовий запис про укладення шлюбу за № 751.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у графі батьками вказано: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У відповідності до положень ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Враховуючи те, що подружжя остаточно припинили шлюбні відносини, суд вважає, що подальше сумісне життя та збереження сім'ї між ними неможливо, тому, шлюб має бути розірвано.
В частині вирішення спору про стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги, слід зазначити наступне.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
За приписами ст.ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.
За матеріалами справи встановлено, що 27.10.2020 року між адвокатом Коломієць О.В. та позивачем ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 2000,00 грн., що підтверджується Актом про виконання робіт від 26.01.2021 року, а тому, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати, пов'язані з правничою допомогою в сумі 2000,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 141, 200, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 грудня 2015 року віддам державної реєстрації актів цивільного стану по місту Артемівську Артемівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, про що складено актовий запис про укладення шлюбу за № 751.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою в сумі 2000,000 гривень та судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Н.М. Погрібна
27.01.2021