Справа № 240/8302/20
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос Оксана Валентинівна
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
27 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року (прийняту у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії для виконання,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 04.06.2020 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 05.02.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та
зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 22.08.2014 по справі №284/1501/14-а за період з 05.02.2014 по 30.06.2014 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, тобто по 17.07.2019.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що будь-яких істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу звернутись до суду та вважати строк звернення до суду не пропущеним або пропущеним, але з поважних причин надані позивачем матеріали не містять. Викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, тому залишив позовну заяву без розгляду.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, посилаючись на судову практику Верховного Суду та Сьомого апеляційного адміністративного суду вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що у справах про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії не застосовуються строки звернення до суду.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.
30.11.2020 до суду надійшла заява щодо усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13.01.2021 о 09:30.
У зв'язку з перебуванням члена колегії Полотнянка Ю. П. у відпустці, розгляд справи було перенесено на 27.01.2021 о 09:50.
В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явилися про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Згідно матеріалів справи, 04.06.2020 позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.
Підставою для звернення з даним позовом до суду стала невиплата їй Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 22.08.2014 у справі №284/1501/14-а.
Ухвалою суду від 09.06.2020 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
30.06.2020, на усунення недоліків позовної заяви, позивачем надіслано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Визнано поважними причини пропуску звернення до суду з позовом та поновлено строк звернення.
18.08.2020 відповідачем надіслано клопотання про залишення позову без розгляду, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду. Вказує, що пенсію позивач отримує щомісячно, а тому про порушення своїх прав могла дізнатись з моменту призначення та отримання пенсії, а до суду звернулася тільки в липні 2020 року.
Проте, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону № 2050-III вказано, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з ст. 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Положенням статті 7 Закону № 2050-III зазначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Тобто за змістом вказаної статті нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
При цьому, до вимог щодо нарахованих сум строк звернення до суду з адміністративним позовом не застосовується.
Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 19.02.2020 у справі № 560/4105/18 та від 30.04.2020 у справі №560/1725/19.
Крім того, колегія суддів враховує позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення частини 2 статті 122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Також колегія суддів враховує правову позицію викладену Верховним Судом у постановах, зокрема, від 23.07.2020 у справі № 761/28365/16-а та від 20.10.2020 у справі № 523/4410/17, де зазначено про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.
Таким чином враховуючи, що в даному випадку немає строкового обмеження щодо звернення з позовом до суду, то суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.