Постанова від 27.01.2021 по справі 560/4031/19

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4031/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

27 січня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року (складену 28 жовтня 2020 року о 16.00 год у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ЗАЯВИ

15.10.2020 Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/4031/19.

У звіті відповідач зазначив, що ним проведено перерахунок пенсії позивачу, а також зараховано доплату в сумі 1627,50 грн на рахунок позивача відкритий у АТ "Державний ощадний банк України", а виплата нарахованої доплати за періоди 01.01.2008 по 31.12.2019 та з 01.02.2020 по 10.02.2020 на суму 49529,79 буде здійснена при відповідному фінансуванні.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2020 встановлено новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №560/4031/19. Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до 28.11.2020 до Хмельницького окружного адміністративного суду новий звіт про виконання судового рішення у справі №560/4031/19.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/4031/19 Головним управлінням пенсійного фонду України в Хмельницькій області виконано не в повному обсязі.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нову постанову, якою визнати поданий звіт таким, що підтверджує виконання судового рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що рішення суду частково виконано. Також вказує, що виконання рішення суду першої інстанції повністю в частині нарахованої доплати буде здійснена при відповідному фінансуванні.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що відповідачем не виконано рішення суду в повному обсязі. При цьому основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Тому, невиплата позивачу коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують, порушує право позивача на мирне володіння своїм майном.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 13.01.2021 о 10:00.

Проте, у зв'язку з перебуванням члена колегії у відпустці розгляд справи перенесено на 27.01.2021 о 10:00.

Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний від 10.01.2020 у справі №560/4031/19 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок наданих Хмельницьким обласним військовим комісаріатом від 23.10.2019.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2008 на підставі довідки № ХС39626 від 23.10.2019 та починаючи з 01.01.2018 на підставі довідки № ХС39626 від 23.10.2019, наданих Хмельницьким обласним військовим комісаріатом.

Виплату пенсії в межах суми платежу за один місяць звернуто до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 у 768,40 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративний від 10.01.2020.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області протягом 10 днів подати звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 у справі №560/4031/19.

15.10.2020 Головне управління пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду звіт про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/4031/19.

Вказано, що відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу, а також зараховано доплату в сумі 1627,50 грн на рахунок позивача відкритий у АТ "Державний ощадний банк України", а виплата нарахованої доплати за періоди 01.01.2008 по 31.12.2019 та з 01.02.2020 по 10.02.2020 на суму 49529,79 буде здійснена при відповідному фінансуванні.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 6 ст. 245 КАС України у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Отже, інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення. З набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст. 129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Згідно матеріалів справи, до звіту про виконання рішення суду відповідачем долучено довідку №1893/04-16 від 08.10.2020 де вказано, що Головним управлінням 11.01.2020 проведено перерахунок в межах суми платежу за один місяць з урахуванням перерахованих сум пенсій. В результаті перерахунку за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 нараховано доплату в сумі 1627,50 грн, яка зарахована на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ "Державний ощадний банк України", у січні 2020 року.

Перерахунок пенсії на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 у справі №560/4031/19, головним управлінням 16.09.2020 проведено з урахуванням перерахованих сум пенсії починаючи з 01.01.2008 на підставі довідки №ХС39626 від 23.10.2019 та починаючи з 01.01.2018 на підставі довідки №ХС39626 від 23.10.2019 наданих Хмельницьким обласним військовим комісаріатом.

В результаті проведеного перерахунку за період з 01.01.2008 по 10.02.2020 нарахована доплата пенсії на загальну суму 49529,79 грн. Доплата за період з 11.02.2020 по 30.09.2020 в сумі 12636,78 грн, перерахована 08.10.2020 до АТ "Державний ощадний банк України" платіжним дорученням №18368 від 08.10.2020 для подальшого зарахування на поточний рахунок ОСОБА_1 , з 01.10.2020 виплата пенсії проводиться в розмірі 7135,50 грн.

Відповідач також вказав на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративною суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019: визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Таким чином, на переконання відповідача скасування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду створило правову невизначеність порядку здійснення виплат, зазначених у пункті 2 постанови Уряду № 649, яка може бути усунута шляхом прийняття відповідного нормативного акту.

Крім того, ГУ ПФУ в Хмельницькій області вказує на те, що згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень з порушеннями бюджетного законодавства.

З урахуванням вищевикладеного відповідач вказав, що виплата заборгованості за рішенням суду за період з 01.01.2008 по 10.02.2020 в сумі 49529,79 грн. буде здійснена при відповідному фінансуванні, що фактично вказує на те, що відповідач не виконав рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 по справі №560/4031/19.

Проте, колегія суддів звертає увагу на те, що здійснення перерахунку та нарахування пенсії є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов'язав Пенсійний орган не лише провести перерахунок, але й виплатити позивачеві повну суму перерахованої пенсії.

Механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету, визначався Порядком 649.

Пунктами 1 та 2 цієї постанови було передбачене затвердження Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а також те, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Згідно з пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 4 Порядку визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (пункт 6 Порядку).

Пунктом 10 Порядку було передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінене, зокрема пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Отже, до 22.07.2020 Порядок №649 був чинний і боржник зобов'язаний був ним керуватись, тобто вчиняти певні активні дії з метою виконання рішення суду, зокрема: вести облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, подавати до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника та інші документи і розрахунки згідно з Порядком, а комісія ПФУ повинна була розглянути ці документи та провести відповідну перевірку розрахунку.

Натомість відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області дій, зокрема, направлення до Пенсійного фонду України звернення щодо виділення коштів на погашення заборгованості на виконання рішення суду, чи роз'яснення процедури здійснення таких виплат враховуючи скасування пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649.

Зважаючи на це, доводи відповідача щодо відсутності фінансових ресурсів не може вважатись обставиною, що виправдовує невиконання судового рішення.

Невиплата особі коштів з посиланням на їх відсутність без будь-яких належних доказів, які це підтверджують порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які виплати проводити громадянам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити такі виплати, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату коштів, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У справі "Шмалько проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, щоб виправдати невиконання судового рішення про виплату боргу. У справі "Півень проти України" Європейський суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправдане недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання, та відсутністю у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади.

Отже, фактично відповідачем рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 по справі №560/4031/19 виконано лише частково.

Таким чином, враховуючи невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 по справі №560/4031/19, яке набрало законної сили, в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності встановити новий строк для подання звіту на виконання судового рішення.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.

Попередній документ
94426584
Наступний документ
94426586
Інформація про рішення:
№ рішення: 94426585
№ справи: 560/4031/19
Дата рішення: 27.01.2021
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (14.06.2021)
Дата надходження: 01.06.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
23.09.2020 10:10 Сьомий апеляційний адміністративний суд
27.10.2020 11:00 Хмельницький окружний адміністративний суд
13.01.2021 10:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд
27.01.2021 10:00 Сьомий апеляційний адміністративний суд
28.04.2021 09:30 Сьомий апеляційний адміністративний суд