Справа № 240/1145/20
Головуючий у І інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
26 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
в лютому 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідача) в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до постанови Народицького районного суду Житомирської області від 18.11.2011 у справі №2а-3282/11 за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійсниш розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Народицького районного суду Житомирської області від 18.08.2011 у справі №2а-3281/11 за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 27.07.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що перерахунок та виплата позивачу суми пенсії на виконання постанови Народицького районного суду в Житомирській області від 18.08.2011 у справі №2а-3281/11 в частині виплати грошових коштів позивачу з 01.04.2011 по 22.07.2011 проведено у порядку черговості.
Вважає, що оскільки позивач виплату донарахованої пенсії дізнався 16.08.2017, а до суду звернувся лише у лютому 2020 року (тобто після шестимісячного строку), без зазначення причин пропуску строку звернення до суду, тому відповідно до ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Народицького районного суду Житомирської області від 18.08.2011 у справі №2а-3282/11 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсі, як дитині війни (ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни") за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щомісяця, з урахуванням виплачених коштів.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю (ст.51 Закону України "Про статутс і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щомісячно з урахуванням виплачених коштів.
Крім того, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести нарахування і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії непрацючим пенсіонерам, що проживають на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.04.2011 по 22.07.2011 в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, визначених Законом "Про Державний бюджет України на 2011 рік" щомісяця, з урахуванням виплачених коштів.
На виконання вказаного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача за період з 01.04.2011 по 22.07.2011, а виплату перерахованої пенсії проведено лише 16.08.2017, що підтверджується випискою з карткового рахунку.
На звернення позивача щодо компенсації втрати доходів у вигляді несвоєчасно нарахованої та виплаченої вказаної частини пенсії відповідач листом від 09.01.2020 №Б-6400,Б-6398 відмовив в нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальні строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, слід врахувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду. Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Відповідно до ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Момент обрахування строку на звернення до суду пов'язаний з моментом, коли особа повинна була дізнатись про порушення свого права або законного інтересу.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Таким чином, процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Водночас, колегія суддів зазначає, що для позивача перебіг строку звернення до адміністративного суду почався з 17.08.2017, тобто з наступного дня після виплати пенсії без компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати та закінчився 17.02.2018, після спливу шестимісячного строку, з дня, коли позивач дізнався про порушення свого права на виплату компенсації втрати частини доходів.
Разом з тим, з адміністративним позовом до суду позивач звернувся 12.02.2020, тобто з пропуском встановленого ст. 122 КАС України, строку на звернення до суду.
При цьому у суді першої інстанції позивачем не заявлялося клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковими доводи суду першої інстанції з посиланням на Постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі N 646/6250/17 (адміністративне провадження N К/9901/2128/18), що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами у даній справі, суми пенсій не були нараховані пенсійним органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. ст. 238, 240 КАС України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч. ч. 3, 4 статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм процесуального права, колегія суддів, з урахуванням ст. 315 КАС України, вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовна заява ОСОБА_1 - залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.