Справа № 560/2159/20
Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
26 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2020 року б/н щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, з 13.02.2020 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто на користь ОСОБА_1 840,80 грн., судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що з 30 серпня 2011 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року.
06.02.2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
У заяві позивач просить призначити їй відповідно до статті 26 Закону України № 1058-IV пенсію за віком вперше, для обчислення пенсії врахувати заробітну плату з 01.07.2000 року по 31.07.2011 року, (оскільки не знала, що неповний місяць може бути зарахований при певних умовах); для призначення пенсії застосувати середню заробітну плату в Україні з якої сплачені страхові внески за три останні календарні роки-2017-2019 роки.
Крім того при призначенні пенсії позивач просить врахувати документи, що є в пенсійній справі та виключити з підрахунку заробітної плати періоди відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України № 1058-IV, всього 42 місяці, що становлять 10 % страхового стажу.
За результатами розгляду заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у переведенні із пенсії за віком, призначену відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року на пенсію за віком, обраховану відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Підставою для відмови стало те, що при умовному розрахунку розміру пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", розмір пенсії за віком становив би 3625,22 грн., і є меншим ніж розмір пенсії позивача яку вона отримує згідно Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К -страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Колегія суддів не погоджується з доводами суду першої інстанції, що при вирішенні вказаного спору необхідно керуватися визначенням не про призначення пенсії за віком вперше відповідно до Закону України № 1058-ІV, а саме про переведення із пенсії за віком, призначеної позивачу відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV, з огляду на наступне.
Як вже зазначалось вище, позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV. Відповідач, провівши умовний розрахунок зазначив, що переходити на пенсію за віком згідно Закону України № 1058-ІV недоцільно та відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Однак, апеляційний суд зазначає, що вперше позивачу пенсія за віком призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 року, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) та висловили правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування в спірних правовідносинах норм ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV.
Судова колегія вважає, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
А тому, апеляційний суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2020 року б/н щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, з 13.02.2020 року, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки.
В частині позовних вимог, в яких позивач просить обчислити розмір пенсії, використовуючи індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений із включенням заробітної плати за серпень 2011 року та виключенням заробітної плати за конкретно зазначені ОСОБА_1 в заяві періоди, використовуючи коефіцієнт страхового стажу, визначений з урахуванням наявного у ОСОБА_1 страхового стажу 35 років 5 місяців із включенням відповідно до пункту 3 статті 24 Закону України № 1058-IV в страховий стаж періоду роботи по 29.08.2011 року включно, суд вважає за необхідним відмовити, враховуючи таке.
Такі дії належать до компетенції пенсійного органу при прийнятті рішення про призначення пенсії за віком, обраховану відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Суд враховує, що у матеріалах справи відсутній розрахунок обрахування розміру пенсії за віком позивачу за її заявою, тому неможливо достовірно встановити яким чином такий умовний розрахунок проводився та із врахуванням яких показників.
Пояснення щодо обрахування розміру пенсії надані тільки у відзивах на позов та апеляційну скаргу, тому за відсутності рішення відповідача про призначення пенсії за віком, обраховану відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відсутності розрахунку обчислення розміру пенсії до такого рішення, із зазначенням всіх показників які слугують підставою при проведенні такого розрахунку, суд не може взяти такі пояснення до уваги при вирішенні спору, враховуючи, що розрахунок пенсійним органом проведений умовно.
У зв'язку із тим, що відповідач рішення про призначення пенсії за віком за результатами розгляду заяви позивача від 06.02.2020 року не прийняв, тобто фактично така заява не розглянута належним чином, розрахунок обчислення розміру пенсії проведений умовно, зазначені позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
При цьому в разі незгоди позивача з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для обрахування розміру пенсії за умов викладених позивачем у заяві, позивач не позбавлена права звернутися за захистом своїх прав до суду.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі № 815/1226/18.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені скаржником судові витрати в сумі 2102 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року - скасувати.
Прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.02.2020 року б/н щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, з 13.02.2020 року, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017-2019 роки.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області понесені судові витрати в сумі 2102 грн.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 січня 2021 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.