Справа № 560/2503/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
27 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (складене 25 вересня 2020 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Новоушицької селищної ради Новоушицького району Хмельницької області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 (далі - третя особа) про визнання протиправним та скасування рішення,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 18.05.2020 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення позачергової сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.02.2020 №27 "Про внесення змін до рішення сесії від 20.12.2019 №30", яким внесено зміни у додаток 2 до рішення XVI сесії селищної ради від 20.12.2019 №30, а саме: позицію 56 додатку, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4000 га, за межами с.Струга, ОСОБА_2 , виключено.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.09.2020 позов ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення позачергової сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.02.2020 №27 "Про внесення змін до рішення сесії від 20.12.2019 №30", яким внесено зміни у додаток 2 до рішення XVI сесії селищної ради від 20.12.2019 №30, а саме: позицію 56 додатку, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4000 га, за межами с.Струга, ОСОБА_2 , виключено.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Новоушицької селищної ради Хмельницької області.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у нього виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб'єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, третя особа - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що право власності у нього виникло не 17.02.2020, а набагато раніше, оскільки, держава визнає право власності особи, якщо її право власності набуто в певний період, якщо воно набуто по чинному набуття законодавству.
При цьому скаржник вказує на те, що спір виник із цивільних правовідносин, саме тому він просив призначити експертизу з метою з'ясування місцезнаходження земельної ділянки та її призначення і, відповідно до результатів її проведення, провадження у справі просив закрити, оскільки, земельна ділянка перебуває під нерухомим майном, що перебуває у власності ОСОБА_1 та, відповідно призначена для обслуговування будівлі.
Так, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про проведення експертизи.
В подальшому представником третьої особи ОСОБА_3 подано письмові пояснення в яких зазначено, що орган місцевого самоврядування скасував рішення про надання позивачеві дозволу на виготовлення проекту землеустрою до укладання позивачем договору на виконання землевпорядної документації, тобто, до його виконання, саме тому, вважає, що відповідач не порушив прав позивача, навпаки, відповідач у вказаних правовідносинах, надаючи дозвіл на розробку проекту із землеустрою, порушив право третьої особи на земельну ділянку під майном, що перебуває у його приватній власності.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що Новоушицька селищна рада при розгляді апеляційної скарги покладається на думку суду та просить здійснити розгляд справи без участі представника селищної ради.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2020 витребувано справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження на 20.01.2021.
У зв'язку із перебуванням члена колегії у відпустці розгляд справи перенесено на 27.01.2021 в порядку письмового провадження.
Згідно з п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до п.2 рішення XVI сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.12.2019 №30 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", надано дозвіл громадянам та юридичним особам, згідно з переліком, на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок комунальної власності, відповідно додатку 2.
У додатку №2 зазначено перелік осіб, яким надається дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. У переліку під №56 значиться ОСОБА_2 , із наступними відомостями: площа земельної ділянки 0,40 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, місце розташування земельної ділянки: за межами населеного пункту с.Струга Новоушицького району Хмельницької області.
Пунктом 4 рішення визначено, що розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок слід здійснити відповідно до вимог, у терміни, визначенні чинним законодавством, та подати на розгляд сесії селищної ради для прийняття рішення про затвердження.
01.04.2020 позивач звернувся до ФОП ОСОБА_4 із заявою про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, якою такий проект був виготовлений. Кадастровий номер земельної ділянки - 6823389500:03:004:0142.
Однак до цього, відповідно до пункту 1 рішення позачергової сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.02.2020 №27 "Про внесення змін до рішення сесії від 20.12.2019 №30", внесено зміни у додаток 2 до рішення XVI сесії селищної ради від 20.12.2019 №30, а саме: позицію 56 додатку, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4000 га, за межами с.Струга, ОСОБА_2 , виключено.
Підставою прийняття цього рішення зазначено Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" та заяву голови ФГ "Дует-17" ОСОБА_1 .
Так, головою ФГ "Дует-17" ОСОБА_1 було подано до сесії Новоушицької селищної ради заяву від 03.02.2020, у якій він просить відмінити рішення XVI сесії селищної ради VII скликання від 20.12.2019 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" ОСОБА_2 , 0,40 га для ведення особистого селянського господарства за межами с.Струги, так як дана ділянка є ділянкою для обслуговування приміщення, власником якого є ФГ "Дует-17".
До цієї заяви долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.02.2020, згідно якого по АДРЕСА_1 знаходиться нежитлова будівля на території тракторної бригади сільськогосподарських товаровиробників загальною площею 58,69 кв.м., яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 .
Згідно акту від 18.02.2020 комісія у складі заступника голови комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_5 , членів комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , склали акт про те, що даного числа було проведено обслідування ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , на яку претендує ОСОБА_2 . Було виявлено, що на даній ділянці знаходиться приміщення, яке належить на праві власності голові ФГ "Дует -17" ОСОБА_1 .
Згідно листа відповідача від 03.08.2020 за №1226 повідомлено, що постійна комісія з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища утворена при Новоушицькій селищній раді від 03.07.2018 №3.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 28.07.2020, начальником відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, зовнішньої реклами, охорони навколишнього природного середовища інфраструктури та земельних відносин ОСОБА_9 , спеціалістом II категорії відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, зовнішньої реклами, охорони навколишнього природного середовища інфраструктури та земельних відносин ОСОБА_10 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту Струга, Новоушицького району, Хмельницької області.
Обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку із необхідністю встановлення факту наявності або відсутності на земельній ділянці (кадастровий номер 6823389500:03:004:0142) будівель або споруд.
За результатами обстеження було встановлено те, що дійсно, частина нежитлової будівлі, складу СГ запчастин сільськогосподарських товаровиробників, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.02.2020, розташована на земельній ділянці кадастровий номер 6823389500:03:004:0142.
Згідно акту повторного обстеження земельної ділянки від 03.09.2020, начальником відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, зовнішньої реклами, охорони навколишнього природного середовища інфраструктури та земельних відносин ОСОБА_9 , спеціалістом І категорії відділу комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, зовнішньої реклами, охорони навколишнього природного середовища інфраструктури та земельних відносин ОСОБА_11 проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту Струга, Новоушицького району, Хмельницької області.
Повторне обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку із зміною її конфігурації внаслідок помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки, відповідно до протоколу №7353503 від 27.08.2020, а також необхідністю повторного встановлення факту наявності або відсутності на земельній ділянці (кадастровий номер 6823389500:03:004:0142) будівель або споруд.
За результатами повторного обстеження було встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6823389500:03:004:0142 об'єкти нерухомого майна (будівлі споруди), які б належали громадянам, фізичним особам-підприємцям, юридичним особам на праві власності, відсутні.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Згідно з ч.9 ст.59 Закону № 280/97-ВР рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Частиною 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) встановлено, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплюється право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов'язковими до виконання на певній території, оскільки вони є суб'єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну, доповнення і скасування. Зі змісту частини 2 статті 144 Конституції України та частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів невідповідності законам України визнаються незаконними у судовому порядку. Однак, Конституційним Судом вказано, що це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою змінити або скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності законам України). Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, змінювати їх у випадках, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
У той же час, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб'єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 521/17710/15-а та в подальшому застосована Верховним Судом у постановах від 03.04.2020 у справі № 536/1942/16-а, від 29.10.2020 у справі №813/2078/18 та від 16.12.2020 у справі №522/20788/14-а.
Отже компетенція органів місцевого самоврядування на скасування, внесення змін до попередніх рішень обмежена у разі виникнення правовідносин, пов'язаних з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законів інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Згідно матеріалів справи, рішення XVI сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.12.2019 №30 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" є ненормативним (індивідуальним) правовим актом.
У зв'язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у нього виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб'єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.
Тобто, рішення ради є актом індивідуальної дії, на підставі якого у позивача виникло право на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення позачергової сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.02.2020 №27 "Про внесення змін до рішення сесії від 20.12.2019 №30", яким внесено зміни у додаток 2 до рішення XVI сесії селищної ради від 20.12.2019 №30, а саме: позицію 56 додатку, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4000 га, за межами с.Струга, ОСОБА_2 , виключено.
При цьому слід зазначити, що на підставі вказаного рішення від 20.12.2019 №30 та згідно договору №308-п від 01.04.2020 ФОП ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель комунальної власності 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами с. Струга, Новоушицького району, Хмельницької області ОСОБА_2 .
Відтак, рішення XVI сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.12.2019 №30 "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” в подальшому було реалізоване шляхом виготовлення вказаного проекту землеустрою.
Стосовно доводів апелянта про те, що право власності на земельну ділянку у нього виникло не 17.02.2020, а набагато раніше, а також те, що відповідач порушив право третьої особи на земельну ділянку під майном, що перебуває у його приватній власності у зв'язку із чим в даному випадку виникли цивільні правовідносини колегія суддів зазначає, що в даному випадку судом не вирішується питання щодо права власності на земельну ділянку, а оскаржується ненормативний правовий акт суб'єкта владних повноважень щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою позивачу.
В той же час, судом першої інстанції було вірно вказано, що надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою з приводу відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що відповідає правовій позиції, висловленій, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12.03.2020 по справі №0540/5490/18-а та 18.06.2020 по справі №654/1613/16-а.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі 509/4722/16-а зазначено, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі. Водночас, селищна рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.
У постанові від 03.04.2019 (№346/3524/16-а) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
Відтак - правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.
При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.
Тому спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб'єкта владних повноважень, в тому числі особи, яка не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №308/10112/16-а, від 15.05.2019 у справі № 127/19267/17 та від 18.12.2019 у справі № 160/4211/19.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що у даному випадку, спір має розглядатися як спір, який пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
При цьому, факт наявності чи відсутності у третьої особи - ОСОБА_1 права власності на бажану позивачем земельну ділянку має бути врахований Новоушицькою селищною радою Хмельницької області при вирішенні питання щодо відведення ОСОБА_2 такої земельної ділянки (передання у власність).
Враховуючи, що питання наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не є предметом даного спору, підстави для проведення експертизи стосовно розташування на цій земельній ділянці будинків, будівель і споруд, які належать йому на праві власності відсутні.
Відтак, заява третьої особи про проведення експертизи задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення позачергової сесії Новоушицької селищної ради VII скликання від 20.02.2020 №27 "Про внесення змін до рішення сесії від 20.12.2019 №30", яким внесено зміни у додаток 2 до рішення XVI сесії селищної ради від 20.12.2019 №30, а саме: позицію 56 додатку, щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,4000 га, за межами с.Струга, ОСОБА_2 , виключено.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
За таких обставин, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції в повній мірі надав оцінку усім вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, у зв'язку із чим, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, то підстав для зміни розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення судової експертизи відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.