Справа № 560/4565/20
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
25 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького обласного центру зайнятості на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького обласного центру зайнятості про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького обласного центру зайнятості в якому просив:
-визнати незаконним рішення Хмельницького обласного центру зайнятості щодо відмови позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину, як фізичній особі-підприємцю;
- зобов'язати Хмельницький обласний центр зайнятості призначити та виплатити позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину, як фізичній особі-підприємцю відповідно до заяви від 03.07.2020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Хмельницького обласного центру зайнятості щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.07.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та відмови в такому наданні листом від 20.07.2020 №22-15/2054.
Зобов'язано Хмельницький обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.07.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та за результатом розгляду прийняти індивідуально-правовий акт - рішення (наказ) відповідно до вимог законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 23.04.2013 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, звільнений від сплати єдиного внеску як інвалід ІІ групи, отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 19.02.2020 року.
16 липня 2020 року позивач звернувся до Хмельницького обласного центру зайнятості із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та додав до своєї заяви наказ від 20.03.2020 №2 про зупинення своєї діяльності.
Листом від 20.07.2020 №22-15/2054 позивача було повідомлено про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину з підстав отримання позивачем пенсії.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Хмельницький обласний центр зайнятості не дотримав порядок подання прийняття рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину, яке згідно пункту 10 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306, оформлюється наказом обласного центру зайнятості, а не листом.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI (Закон № 5067-VI).
При цьому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, Закон №5067-VI було доповнено ст. 47-1 "Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Дана норма Закону набула чинності з 02.04.2020.
Згідно зі ст. 47-1 Закону №5067-VI допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.
Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб'єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Частиною 2 ст. 47-1 Закону №5067-VI визначено, що для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
-заяву у довільній формі;
- копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
- відомості про працівників та/або фізичну особу - підприємця, який є застрахованою особою (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
- довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 47-1 Закону №5067-VI ( в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, в тому числі працівники з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Порядок), який визначає механізм надання коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (карантин), повернення зазначених коштів у разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася така допомога, а також її розмір.
Відповідно до п. 3 Порядку допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3 1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України "Про відпустки" (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримує допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.
Згідно з п. 9 Порядку для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
1)роботодавець - заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом;
фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, - заяву у довільній формі;
2)засвідчену роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
3) роботодавець - відомості про працівників (прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47 1 Закону України "Про зайнятість населення", за формою згідно з додатком 1;
фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину, - відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2.
У разі подання відомостей щодо себе та щодо найманих працівників фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2;
4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України або ДПС, крім фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 10 Порядку рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості.
Так, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 18.06.2020 року подана до Шепетівського міськрайонної філії Хмельницького обласного центру зайнятості в якій він просив надати допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення», як суб'єкту малого підприємництва, відповідно до Господарського кодексу України. До заяви додано копію наказу про зупинення діяльності та відомості про фізичну особу-підприємця за березень-травень 2020 року (а.с. 48).
За результатами розгляду вказаної вище заяви та документів, Хмельницьким обласним центром зайнятості прийнято наказ №389 від 19.06.2020 року про відмову ОСОБА_1 у надані допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на підставі ч. 3 ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», оскільки позивач отримує пенсію (а.с. 50).
При цьому, Шепетівською міськрайонною філією Хмельницького обласного центру зайнятості листом №19-06/1263 від 03.07.2020 року повідомлено позивача про те, що на підставі наказу Хмельницького обласного центру зайнятості від 19.06.2020 року №389 йому відмовлено в отриманні допомоги по частковому безробіттю (а.с. 51).
При цьому, наказ Хмельницького обласного центру зайнятості №389 від 19.06.2020 року «Про прийняття рішення щодо відмови в отриманні допомоги по частковому безробіттю» позивачем в судовому порядку не оскаржувався, а тому є чинним.
Так, 16.07.2020 року на електрону адресу Хмельницького обласного центру зайнятості ОСОБА_1 подано заяву наступного змісту: «Доброго дня. Мене цікавить таке питання. Я фоп на 1 групі спрощеної системи. Маю інвалідність 2 групи. Подавав документи на допомогу по частковому безробіттю на карантині в Шепетівський центр зайнятості. Мені прийшла відмова, з посиланням на ч. 3 ст. 47-1. Але згідно постанови Кабінету Міністрів 453 від 03.06.2020 я маю право на допомогу. Також є порядок 306 від 06.06.2020, де також зазначений порядок виплати допомоги, які документи потрібно подати. Я все подав вірно та вчасно. Чому я маю відмову? ОСОБА_2 » (а.с. 52).
Дане електронне звернення розглядалось відповідачем відповідно до Закону України «Про звернення громадян» про результати розгляду якої позивача повідомлено листом №22-15/2054 від 20.07.2020 року (а.с. 53).
Проте, вказані обставини не були враховані судом першої інстанції під час розгляду справи, що призвело до безпідставних висновків про порушення відповідачем п. 10 Порядку за результатами розгляду електронного звернення позивача.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Проте, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 9 КАС України формально, надавши перевагу лише поясненням позивача, без надання відповідної оцінки доказам по справі та без з'ясування всіх обставин по справі, розглянув дану справу.
Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницького обласного центру зайнятості задовольнити.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2020 року, - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Хмельницького обласного центру зайнятості про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.