Справа № 240/6559/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк Микола Миколайович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
26 січня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року (прийняте у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 29.04.2020 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та здійснити доплату в сумі 21118,00 грн. належної одноразової грошової допомоги у зв'язку із звільненням з військової служби з врахуванням всіх складових грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення - включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2020 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з врахуванням всіх складових грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення - включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
В задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо визначення розміру доплати в сумі 21118,00 грн. відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка має постійний характер, відноситься до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а тому повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що додаткова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової допомоги в разі звільнення. При цьому, під час звільнення з військової служби та проведення всіх розрахунків та виплат ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 , у позивача не виникало ніяких заперечень.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 апеляційну скаргу залишено без руху.
30.10.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2020 справу призначено до апеляційного розгляду на 13.01.2021 в порядку письмового провадження.
У зв'язку із перебуванням члена колегії у відпустці розгляд справи перенесено на 26.01.2021 в порядку письмового провадження.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31.01.2018 №30, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 35196,56 грн., що також підтверджується грошовим атестатом серія ЗУ №338842.
Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та доплату належної одноразової грошової допомоги при звільнені з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку він отримував за час служби.
Листом від 05.03.2020 № 1838 відповідач повідомив позивача, що щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою КМУ від 22.09.2010 №889, не входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується та виплачується одноразова грошова допомоги при звільненні.
Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з позовом з метою захисту своїх порушених прав.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Положеннями п.1 постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889" для військовослужбовців, зокрема, Збройних Сил України (крім тих, що зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї постанови, та військовослужбовців строкової військової служби) запроваджений новий вид забезпечення - щомісячна додаткова грошова винагорода у таких розмірах: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20% місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40% місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60% місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80% місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як розрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Згідно грошового атестату серії ЗУ № 338842, позивачу постійно виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення.
Отже, враховуючи, що додаткова грошова винагорода у розмірі 60% грошового забезпечення, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2009 №889, нараховувалась і виплачувалась позивачу щомісяця, що не спростовано відповідачем, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.05.2019 у справі №820/5285/17, від 29.11.2019 у справі №822/112/18, від 05.12.2019 у справі №295/5200/18 та в ухвалі від 27.04.2020 по справі №1.380.2019.003718, та вірно врахована судом першої інстанції.
Додатково слід вказати, що відмова відповідача у включенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №889, до складу грошового забезпечення позивача, з якого йому обчислено одноразову грошову допомогу при звільненні прийнята на підставі положень Інструкції №260.
Однак, застосовуючи зазначену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначають структуру і склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, відповідачем не враховано пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку і розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Так, ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону, тому дії відповідача щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди є протиправними.
Крім того, питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як розрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 (справа № 21-70а15).
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №826/11679/17, від 08.08.2019 у справі №802/955/17-а, від 19.02.2020 у справі №822/2741/17, від 19.03.2020 у справі №820/5286/17 та вірно враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Крім того, вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 19.10.2020 у справі № 826/2205/17.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нарахована одноразова грошова допомога при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі 50% грошового забезпечення, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2009 №889.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже апеляційний суд не надає правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а саме щодо зобов'язання відповідача здійснити доплату у сумі 21118 грн.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та не допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що вказує на безпідставність доводів апелянта.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.