Справа № 580/3095/20 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
27 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства внутрішніх справ України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у оформленні та направленні пакета документів до Міністерства внутрішніх справ України для призначення ти виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності;
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності;
- зобов'язати Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у визначений термін надіслати пакет документів з висновком до Міністерства внутрішніх справ України про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у визначений термін прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що проходив службу в органах внутрішніх справ України. 15.06.1995 за висновками медико-соціальної експертної комісії № 1 йому встановлена втрата працездатності 60%, а в подальшому - 12.11.2019 третю групу інвалідності. В зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, позивач вважає, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач вказав на те, що Міністерство внутрішніх справ України повинно прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги, а ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області - надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи для призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 р. позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у оформленні та направленні пакета документів до Міністерства внутрішніх справ України для призначення ти виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності.
Зобов'язано Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області у визначений термін надіслати пакет документів з висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності до Міністерства внутрішніх справ України.
Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою визнати протиправною відмову МВС України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ї групи інвалідності та зобов'язати МВС України у визначений термін прийняти рішення про призначення та виплату означеної допомоги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи.
Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2020 відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 27.01.2021.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргою Міністерства внутрішніх справ України та призначено справу до їх спільного розгляду в порядку письмового провадження на 27.01.2021.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає звернути увагу на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звільнений 24.10.1995 з посади заступника начальника слідчого ізолятора по режиму та охороні міста Черкаси, в званні підполковника внутрішньої служби.
Позивачу 15.06.1995 за висновками медико-соціальної експертної комісії № 1 була встановлена втрата працездатності 60%. Під час повторного огляду комісією МСЕК 12.11.2019, позивачу встановлено III групу інвалідності (безтерміново), що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 1 серія 12 ААБ № 470230 від 12.11.2019.
Надалі, позивач 29.04.2020 звернувся до ГУ НП в Черкаській області із заявою про виплату ОГД та надав всі передбачені Порядком № 850 документи.
Листом від 29.05.2020 № С-112/1, Управління МВС України в Черкаській області заначило про те, що з наданих ним матеріалів з'ясовано, що МСЕК у 2000 році визначено втрату працездатності 10% та проведено виплату страхової суми за державним обов'язковим особистим страхуванням НАСК «Оранта» в розмірі 260,00 грн., а при повторному огляді МСЕК у 2019 році встановлена ІІІ група інвалідності.
18.06.2020 позивач звернувся із заявою призначення та виплату йому ОГД до Міністерства внутрішніх справ України.
Листом № С-11558/15 від 22.07.2020, Департаментом фінансово-облікової політики МВС України позивача повідомлено про те, що оскільки він як підполковник внутрішньої служби не належав до категорії працівників міліції, тому норми Закону на нього не поширені, а тому підстави для призначення ОГД відсутні.
Вважаючи відмови відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у заявлених спірних правовідносинах МВС України висновку про відмову позивачу у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги не прийнято, натомість, судом не погоджено висновок Ліквідаційної комісії щодо відсутності підстав для призначення вказаної допомоги, та не доведено наявності передбачених Порядком № 850 обставин для відмови у її призначенні.
МВС України в апеляційній скарзі зазначає, що ним, як суб'єктом владних повноважень, не було прийнято рішення по суті розгляду матеріалів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги позивачу, з огляду на що, суд першої інстанції здійснив захист прав позивача на майбутнє. Також, ст. 23 Закону України «Про міліцію», є імперативною нормою та розширеному тлумаченню не підлягає, при цьому, суд першої інстанції не врахував, що позивач на службі в міліції не перебував та спеціального звання міліції не мав, а позивач звільнений з посади заступника начальника СІЗО по режиму та охороні в званні «підполковник внутрішньої служби».
Позивач в апеляційній скарзі вказує на помилковість висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, адже, на переконання позивача, наявні підстави не лише для зобов'язання МВС України розглянути питання про призначення допомоги, а зобов'язати МВС України у встановлені строки прийняти рішення про задоволення заяви про призначення одноразової грошової допомоги.
Зважаючи на зазначене, слід звернути увагу на таке.
Згідно з нормами ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (втратив чинність 07 листопада 2015 року) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми Закону України «Про міліцію», Кабінетом Міністрів України 21 жовтня 2015 року було затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
При цьому, 02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію», згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень якого, встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, з набранням чинності нового Закону України «Про Національну поліцію», право на отримання одноразової грошової допомоги за колишніми працівниками міліції, що було визначене Законом України «Про міліцію» зберіглося.
Нормами п. 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850, передбачено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У п. 7 Порядку № 850, визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Відповідно до змісту п. 8 Порядку № 850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно з п. 9 Порядку № 850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З наведеного слідує, що для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги та її нарахування/виплати існує певний механізм, який визначає порядок дії за для досягнення виплати, а саме, 1) після надходження передбачених Порядком № 850 документів від працівника міліції, 2) керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції, 3) а МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень, зокрема, про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ (ОВС), а тому, останній, на переконання колегії суддів, має право подачу заяви та розгляду питання про отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850.
Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції № 850.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав на те, що, оскільки на адресу МВС України не надходила від уповноваженого органу - ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області заява та матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , відповідно, МВС України не розглядалась заява та не приймалось жодне рішення щодо призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , з огляду на що, не є можливим, у даному випадку, вирішувати питання щодо правовідносин, які можуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим, вимоги позивача про визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, задоволенню не підлягає.
Повноваження адміністративного суду визначені у ст. 245 КАС України. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 зазначеної статті).
Відповідно до ч. 4 цієї статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У апеляційній скарзі МВС України зазначено про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при зобов'язанні МВС України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, оскільки заява позивача та документи з висновком від УМВС України в Черкаській області не надходили за процедурою Порядку № 850, та, відповідно, жодного рішення МВС України не приймалось, що свідчить про те, що суд вирішив позовні вимоги та захистив права позивача на майбутнє.
Колегія суддів вважає, що, у даному випадку, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги - зобов'язуючи Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», здійснив захист прав позивача на майбутнє, адже МВС України за встановленим порядком та алгоритмом дій, не отримувало від УМВС України в Черкаській області висновку з відповідним пакетом документів, та, відповідно, жодного рішення за формою не приймало. Адміністративне судочинство спрямоване на припинення порушення з боку суб'єкта владних повноважень прав і законних інтересів позивача, а позов пред'являється в суд лише за фактом порушення прав позивача. Тобто, за загальним правилом, суд не здійснює захист прав особи «на майбутнє». Тож, доводи апеляційної скарги МВС України в цій частині є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не мав підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання МВС України у визначений термін прийняти рішення про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності, адже останнє за зверненням позивача, надало відповідь про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги, колегія суддів зазначає, що для призначення та виплати означеної допомоги існує певний порядок: працівник міліції подає за місцем служби заяву; керівник того органу подає до МВС документи за переліком та висновок; МВС України приймає одне з двох можливих рішень, що може бути оскаржено у судовому порядку. Тобто, надаючи відповідь на заяву позивача, у цьому випадку, МВС України, не приймало рішення у встановленому Порядком № 850 вигляді, що позбавляє можливості без завершення попередніх етапів відразу зобов'язувати відповідача прийняти рішення про виплату допомоги без наявності відповідного висновку та пакету документів.
Отже, суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішенні, дійшов правильних висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції. Доводи МВС України частково спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави для скасування рішення від 10.11.2020 в частині.
Колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги МВС України та про необхідність скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині та прийняття в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції в цілому правильно вирішено спір, однак порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог про зобов'язання МВС України прийняти рішення за результатом розгляду питання, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. У іншій частині рішення є законним та обгрунтованим, з огляду на що, підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 р. - скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко