Постанова від 26.01.2021 по справі 810/4427/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 810/4427/18 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т.

судді: Епель О.В.

Собків Я.М.

за участю секретаря: Зуєнка Д.П.

за участю сторін:

представника позивача Камиш О.І.,

представника відповідача Демченко С.В.,

представника відповідача Цісар Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від "07" липня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2018 року №Ю-№0007761401;

2) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 вересня 2018 року №Ю-911-17;

3) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 липня 2018 №0007771401;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007781403;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06липня 2018 року №0007691406;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2018 року №0010391401;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2018 року №0010371401.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення є протиправними з огляду на відсутність порушень податкового законодавства, зафіксованих в акті перевірки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2018 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2018 року №Ю-№0007761401; визнано протиправною та скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13 вересня 2018 року №Ю-911-17; визнано протиправним та скасовано рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 липня 2018 року №0007771401; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 липня 2018 року №0007781403; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 липня 2018 року №0007691405; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 вересня 2018 року №0010391401; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 21 вересня 2018 року №0010371401; стягнуто на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача судові витрати у розмірі 616 700,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обґрунтованість застосування Позивачем понижуючого коефіцієнту ЄСВ у період квітень-грудень 2015 року, передбаченого пунктом 95 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підтверджено документально.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що отриманий від ТОВ «Євро-Захід» товар реалізовано на експорт, на підтвердження чого Позивачем надано копії таких документів, як: контракти та додаткові угоди до контрактів; акти прийому-передачі; вантажно-митні декларації; меморіальні ордери; свіфти; залізничні накладні та відомості вагонів, відповідно до яких Позивач є експортером, а саме: надання зовнішньоекономічних контрактів та специфікацій до них, митних декларацій з підтвердженням митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України.

Суд першої інстанції також вказав, що здійснення господарських операцій Позивачем (в якості Комітента) по договорах комісії з ТОВ «Вторметекспорт» та з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (в якості Комісіонерів) не впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток у 2016 році у розумінні статті 39 Податкового кодексу України, а тому висновки контролюючого органу в частині проведення Позивачем у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами «VERNON» (Британські Віргінські Острови), «INTERMARA» (Панама) є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються відповідними доказами.

Задовольняючи позовні вимоги в частині застосування до Позивача штрафних санкцій за неоприбуткування готівки на суму 63 474,99 грн. суд першої інстанції виходив з того, що готівкові кошти, які надійшли в касу Позивача на підставі денних 2-звітів РРО, після оформлення Позивачем видаткових касових ордерів були інкасовані до установи банку, що підтверджується супровідними відомостями до суми з готівкою з розпискою про прийом коштів інкасатором.

Суд попередньої інстанції також не погодився із доводами Відповідача в частині заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400, 00 грн. внаслідок порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року, оскільки згідно вимог підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України Позивач не зобов'язаний нараховувати зобов'язання з ПДВ з операцій постачання активів (нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, основні засоби, запаси, незавершене виробництво, товари).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 31 жовтня 2017 року по 30 травня 2018 року посадовими особами Відповідача відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та згідно наказу від 20 жовтня 2017 року №2359 проведена планова виїзна документальна перевірка господарської діяльності Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06 червня 2018 року №1657/28-10-14-01/32294926, яким встановлено порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015); підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 157 544 828 грн., у тому числі: за 2016 рік в сумі 48 421 985 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 36 770 929 грн., за півріччя 2017 року у сумі 109 122 843 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 603 393 380 грн., у тому числі: за півріччя 2017 року у сумі 1 603 393 380 грн.;

2. пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 665 756 218 грн., у тому числі по періодах: за квітень 2014 року в суму 11 417 613 грн., за травень 2014 року в сумі 1 195 180 грн., за липень 2016 року в сумі 10 731 196 грн., за вересень 2016 року в сумі 5 042 620 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18 032 307 грн., за листопад 2016 року в сумі 631 950 095 грн.;

3. пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), у результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 756 723 грн., у тому числі по періодах: за червень 2017 року в сумі 1 756 723 грн.;

4. підпункту 176.2б) пункту 176.2 статті 176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;

5. пункту 1 ч. 2 статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частини п'ятої, шостої статті 8 та норми пункту 95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 251 060 535,65 грн., у тому числі:

36,8 % - на суму 248 086 228,28 грн., в т.ч. квітень 21 766 037,69 грн., травень - 31 426 079,96 грн., червень - 28 667 040,11 грн., серпень - 30 227 528,01 грн., вересень - 29 807 784,05 грн., жовтень - 33 353 244,83 грн., листопад - 36 664 183,28 грн., грудень - 36 174 330,25 грн.;

34,7% - на суму 260 109,61 грн., в т.ч. квітень - 87 736,08 грн., вересень - 4 698,55 грн., жовтень - 9 077,60 грн., листопад - 15 594,09 грн., грудень - 143 003,29 грн.;

33,2% - на суму 2 714 197,76 грн., в т.ч. квітень - 288 342,40 грн., травень - 301 903,02 грн., червень - 245 617,35 грн., серпень - 293 772,35 грн., вересень - 271 158,17 грн., жовтень - 365 727,69 грн., листопад - 490 845,22 грн., грудень - 456 831,56 грн.,

та самостійне донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738 095,28 грн., в т.ч.: 36,8 % - 712 126,63 грн., 34,7% - 1572,96 грн., 33,2% - 24 395,59 грн.;

6. статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у частині несвоєчасного надходження/неповернення виручки:

1) згідно договору від 01 січня 2015 року №15-ОО-15 з нерезидентом ООО «Крымторг-С»:

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1337082,97 рос. руб., з 02.05.2015 - 28.09.2015 на 516 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.05.2015 - 28.09.2015 на 488 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.06.2015 - 28.09.2016 на 457 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 829757,63 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 583283,77 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.08.2015 - 28.09.2016 на 396 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 339761,54 рос. руб., з 29.09.2015 - 29.09.2016 на 366 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 441240,81 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 366 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 632039,05 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 367 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.10.2015 - 29.09.2016 на 336 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 82696,65 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 128102,17 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1202242,58 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 306 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.12.2015 - 30.09.2016 на 276 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.01.2015 - 30.09.2016 на 245 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 01.03.2016 - 30.09.2016 на 215 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.03.2016 - 30.09.2016 на 184 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 31.04.2016 - 30.09.2016 на 153 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2023897,67 рос. руб., з 30.05.2016 - 30.09.2016 на 124 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2009393,56 рос. руб., з 30.06.2016 - 30.09.2016 на 93 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1947683,74 рос. руб., з 29.08.2016 - 30.09.2016 на 33 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 256617,35 рос. руб., з 29.09.2016 - 30.09.2016 на 2 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1252604,98 рос. руб., з 29.09.2016 - 12.10.2016 на 12 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 92207,18 рос. руб., з 29.09.2016 - 17.11.2016 на 36 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1160397,80 рос. руб., з 28.10.2016 - 22.12.2016 на 20 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 412735,22 рос. руб., з 29.10.2016 - 17.11.2016 на 35 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 767984,11 рос. руб., з 29.11.2016 - 22.12.2016 на 24 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 805148,91 рос. руб., з 29.11.2016 - 17.01.2017 на 26 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 375570,42 рос. руб., з 30.12.2016 - 17.01.2017 на 19 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1179345,35 рос. руб., з 30.12.2016 - 09.02.2017 на 23 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 10840,46 рос. руб., з 30.12.2016 - 10.03.2017 на 29 днів;

2) згідно договору від 21 жовтня 2016 року №SFO-2110.1 з нерезидентом LanzoLP (Великобританія):

- не надходження коштів у сумі 2 224 415,12 дол. США, з 01.04.2017 - 30.06.2017 на 91 день;

7. пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме не подано до податкових органів та регіонального відділення НБУ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України, не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України станом на 01.01.2016 на суму 12641414,07 рос. рублів, на 01.04.2016 на суму 16880538,27 рос. рублів, на 01.07.2016 на суму 22326870,90 рос. рублів, на 01.10.2016 на суму 1344812,16 рос. рублів, на 01.01.2017 на суму 2370905,14 рос. рублів, з нерезидентом ООО «Крымторг-С», та станом на 01.04.2017 на суму 2224415,12 дол. США з нерезидентом LanzoLP (Великобританія);

8. підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в частині не включення до поданого звіту про КО за 2016 рік всіх здійснених Позивачем контрольованих операцій на загальну суму 1 149 956 071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) на суму 1 130 602 115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента «INTERMARA LIMITED CORP» (Панама) на суму 19 353 956,37 грн.

9. пункту 2.6. Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: неоприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63 474,99 грн., у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо проведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, Позивач звернувся до Відповідача із запереченнями на акт перевірки від 06 червня 2018 року №1657/28-10-14-01/32294926.

За результатами розгляду заперечень Позивача, Відповідачем направлено лист «Про розгляд заперечення» від 03 липня 2018 року №28372/10/28-10-14-01-16, яким висновки акту перевірки викладено в такій редакції:

1. пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015); підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 97 771 330 грн., у тому числі: за 2016 рік в сумі 37 070 472 грн., за 1 квартал 2017 року в сумі 25 419 416 грн., за півріччя 2017 року в сумі 97 771 330 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 1 603 393 380 грн., в тому числі: за півріччя 2017 року в сумі 1 603 393 380 грн.;

2. пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 665756218 грн., у тому числі по періодах: за липень 2016 року в сумі 10 731 196 грн., за вересень 2016 року в сумі 5 042 620 грн., за жовтень 2016 року в сумі 18 032 307 грн., за листопад 2016 року в сумі 631 950 095 грн.;

3. пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), у результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 756 723 грн., у тому числі по періодах: за червень 2017 року в сумі 1 756 723 грн.;

4. підпункту 176.2б) пункту 176.2 ст.176, пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України, у результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку;

5. пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частини п'ятої, шостої статті 8 та норми пункту 95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у результаті чого донараховано єдиний внесок за період, що перевірявся на суму 251 060 535,65 грн., у тому числі:

36,8 % - на суму 248 086 228,28 грн., в т.ч. квітень - 21 766 037,69 грн., травень - 31 426 079,96 грн., червень - 28 667 040,11 грн., серпень - 30 227 528,01 грн., вересень - 29 807 784,05 грн., жовтень - 33 353 244,83 грн., листопад - 36 664 183,28 грн., грудень - 36 174 330,25 грн.;

34,7% - на суму 260 109,61 грн., в т.ч. квітень - 87 736,08 грн., вересень - 4 698,55 грн., жовтень - 9 077,60 грн., листопад - 15 594,09 грн., грудень - 143 003,29 грн.;

33,2% - на суму 2 714 197,76 грн., в т.ч. квітень - 288 342,40 грн., травень - 301 903,02 грн., червень - 245 617,35 грн., серпень - 293 772,35 грн., вересень - 271 158,17 грн., жовтень - 365 727,69 грн., листопад - 490 845,22 грн., грудень - 456 831,56 грн.;

та самостійне донарахування підприємством в липні 2015 року за квітень 2015 року на суму 738 095,28 грн., в т.ч.: 36,8 % - 712 126,63 грн.; 34,7% - 1 572,96 грн.; 33,2% - 24 395,59 грн.;

6. статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у частині несвоєчасного надходження/неповернення виручки:

1) згідно договору від 01.01.2015 №15-ОО-15 з нерезидентом ООО "Крымторг-С":

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1337082,97 рос. руб., з 02.05.2015 - 28.09.2015 на 516 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.05.2015 - 28.09.2015 на 488 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.06.2015 - 28.09.2016 на 457 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 829757,63 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 583283,77 рос. руб., з 30.07.2015 - 28.09.2016 на 427 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.08.2015 - 28.09.2016 на 396 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 339761,54 рос. руб., з 29.09.2015 - 29.09.2016 на 366 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 441240,81 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 366 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 632039,05 рос. руб., з 29.09.2015 - 28.09.2016 на 367 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.10.2015 - 29.09.2016 на 336 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 82696,65 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 128102,17 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 305 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1202242,58 рос. руб., з 30.11.2015 - 29.09.2016 на 306 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.12.2015 - 30.09.2016 на 276 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.01.2015 - 30.09.2016 на 245 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 01.03.2016 - 30.09.2016 на 215 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 30.03.2016 - 30.09.2016 на 184 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1413041,40 рос. руб., з 31.04.2016 - 30.09.2016 на 153 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2023897,67 рос. руб., з 30.05.2016 - 30.09.2016 на 124 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 2009393,56 рос. руб., з 30.06.2016 - 30.09.2016 на 93 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1947683,74 рос. руб., з 29.08.2016 - 30.09.2016 на 33 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 256617,35 рос. руб., з 29.09.2016 - 30.09.2016 на 2 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1252604,98 рос. руб., з 29.09.2016 - 12.10.2016 на 12 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 92207,18 рос. руб., з 29.09.2016 - 17.11.2016 на 36 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1160397,80 рос. руб., з 28.10.2016 - 22.12.2016 на 20 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 412735,22 рос. руб., з 29.10.2016 - 17.11.2016 на 35 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 767984,11 рос. руб., з 29.11.2016 - 22.12.2016 на 24 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 805148,91 рос. руб., з 29.11.2016 - 17.01.2017 на 26 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 375570,42 рос. руб., з 30.12.2016 - 17.01.2017 на 19 днів;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 1179345,35 рос. руб., з 30.12.2016 - 09.02.2017 на 23 дня;

- протерміновано надходження товарів (повернення коштів) в сумі 10840,46 рос. руб., з 30.12.2016 - 10.03.2017 на 29 днів;

2) згідно договору від 21.10.2016 №SFO-2110.1 з нерезидентом LanzoLP (Великобританія):

- не надходження коштів в сумі 2 224 415,12 дол. США, з 01.04.2017 - 30.06.2017 на 91 день;

7. пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме не подано до податкових органів та регіонального відділення НБУ Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України, не задекларовано протерміновану дебіторську заборгованість у Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України станом на 01.01.2016 на суму 12641414,07 рос. рублів, на 01.04.2016 на суму 16880538,27 рос. рублів, на 01.07.2016 на суму 22326870,90 рос. рублів, на 01.10.2016 на суму 1344812,16 рос. рублів, на 01.01.2017 на суму 2370905,14 рос. рублів, з нерезидентом ООО «Крымторг-С», та станом на 01.04.2017 на суму 2224415,12 дол. США з нерезидентом LanzoLP (Великобританія);

8. підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в частині не включення до поданого звіту про КО за 2016 рік всіх здійснених Позивачем контрольованих операцій на загальну суму 1 149 956 071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) на суму 1 130 602 115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента «INTERMARA LIMITED CORP» (Панама) на суму 19 353 956,37 грн.;

9. пункту 2.6. Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: неоприбуткування готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63 474,99 грн., в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо проведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі висновків акту перевірки та з урахуванням розгляду заперечень Позивача Відповідачем прийняті такі рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007781403, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції» на загальну суму 413 400,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007691406, яким до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 316 374,95 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2018 року №Ю-№0007761401, відповідно до якої Позивачу нарахована сума єдиного соціального внеску 251 060 535,65 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06 липня 2018 року №0007771401, яким Позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 125 825 505,93 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих рішень контролюючого органу Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, в якій просив їх скасувати.

За результатами розгляду вказаної скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 10 серпня 2018 року №26302/6/99-99-11-02-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2018 року №0007761404 залишено без змін, а скаргу Позивача в частині оскарження такої вимоги - без задоволення.

В подальшому Відповідачем прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13 вересня 2018 року №Ю-911-17, відповідно до якої станом на 31 серпня 2018 року заборгованість Позивача зі сплати єдиного внеску, штрафів становить 125 548 031,04 грн., з яких: недоїмка зі сплати єдиного внеску - 52 832,34 грн., штрафи - 125 495 198,70 грн.

Також Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 14 вересня 2018 року №29961/6/99-99-11-02-02-25, яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007731401, №0007801401, №0007711401, №0007721401 в частині непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «ТД «Санлайт» та у частині збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат із нарахування роялті на користь ПАТ «ЗНВКФ «Рітейл Капітал» і у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007791401, №0007741402, №0007751402, №0007691406 та №0007781403 залишено без змін, а скарга Позивача - задоволена частково.

На підставі вказаного рішення Відповідачем прийнято такі рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2018 року №0010391401, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 796 766 073,00 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 637 412 858,00 грн. та сума за штрафними (фінансовими) санкціями складає 159 353 215,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2018 року №0010371401, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 67 660 906,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 06 липня 2018 року №0007781403 та №0007691406, від 21 вересня 2018 року №0010391401 та №0010371401, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 липня 2018 року №Ю-№0007761401, від 13 вересня 2018 року №Ю-911-17 та рішення про застосування штрафних санкцій від 06 липня 2018 року №0007771401 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

1. У ході перевірки Позивача встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 88.1 статті 188 Податкового кодексу України, що призвели, на думку Відповідача, до заниження податкових зобов'язань і як наслідок заниження ПДВ на 625 637 400 грн. по операціях із постачання активів на 3 128 187 000 грн. на ТОВ «Сільпо-Фуд» у листопаді 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2016 року проведено загальні збори учасників ТОВ «ФГ 2011» (присутній учасник Позивач, в особі тимчасово виконуючого обов'язки Директора - Бичкова П.О.) та прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу на 3 000 000 000 грн. за рахунок додаткового внеску грошовими коштами учасника Позивача, затверджений статутний капітал ТОВ «ФГ 2011» на 4 915 780 грн. (Протокол від 20 вересня 2016 року №03/206).

На виконання зазначеного Протоколу Позивачем у період із 28 вересня 2016 року по 24 жовтня 2016 року з розрахункового рахунку перераховано кошти у сумі 3 000 000 000 грн. на рахунок ТОВ «ФГ 2011».

У той же період між Позивачем та ТОВ «ФГ 2011» укладено договори поворотної фінансової позики, згідно з якими Позивачем за період з 28 вересня 2016 року по 24 жовтня 2016 року отримано від ТОВ «ФГ 2011» 3 000 000 000 грн. На виконання вищезазначених договорів ТОВ «ФГ 2011» у період з 28 вересня 2016 року по 24 жовтня 2016 року з розрахункового рахунку перераховано кошти у сумі 3 000 000 000 грн. на рахунок Позивача. Отже, у бухгалтерському обліку Позивача виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «ФГ 2011» за отриманою поворотною фінансовою позикою у сумі 3 000 000 000 грн.

На запит контролюючого органу, наданий у ході перевірки, стосовно питання яким чином здійснено повернення фінансової допомоги ТОВ «ФГ 2011» на 3 000 000 000 грн. Позивачем надано пояснення, що заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги передана згідно з розподільчим балансом від 16 листопада 2016 року на ТОВ «Сагаліт».

Судом встановлено, що 15 листопада 2016 року протоколом загальних зборів Позивача №181/2016 прийнято рішення про виділ нової юридичної особи.

Статтею 109 Цивільного кодексу України передбачено, що виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Частиною другою наведеної норми передбачено, що після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Протоколом загальних зборів від 16 листопада 2016 року №182/2016 прийнято рішення затвердити розподільчий баланс Позивача щодо переходу частини майна, прав та обов'язків до нової юридичної особи, яка утворюється в результаті виділу - ТОВ «Сагаліт».

Протоколом загальних зборів Позивача №182/2016 уповноважено директора підписати розподільчий баланс.

Після затвердження розподільчого балансу (підпис директора Позивача Морозова Д.Б. завірено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про що внесено відомості в реєстр за №6939) створено ТОВ «Сагаліт» згідно Протоколу №01/2016 та зареєстровано нову юридичну особу з активами, згідно розподільчого балансу.

Суд першої інстанції при вирішенні даного спору дійшов висновку, що при виділенні нової юридичної особи ТОВ «Сагаліт» дотримані вимоги статті 109 Цивільного кодексу України та статтей 15 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Тоді як згідно підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Натомість Відповідач вважає, що на розподільчому балансі, затвердженому протоколом загальних зборів від 16 листопада 2016 року №182/2016, відсутній підпис директора та печатка ТОВ «Сагаліт», тоді як активи по такому балансу прийнято за місцезнаходженням активів, якими виступали магазини торгівельної мережі Позивача.

Крім того, Відповідач зазначає, що ним встановлено відсутність первинних документів на передачу активів, таких як: видаткові накладні, акти прийому-передачі, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, картки обліку руху основних засобів скріплені підписами і печатками посадових осіб Позивача та ТОВ «Сагаліт», інвентаризаційних відомостей, які підтверджують наявність активів на дату розподільчого балансу, деталізації місць зберігання активів переданих з балансу Позивача на баланс ТОВ «Сагаліт». Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції не проаналізовано запит контролюючого органу від 11 квітня 2018 року № 2 та відповідь Позивача від 08 травня 2018 року №08/11-254 про те, що матеріально відповідальними особами виступають всі працівники Позивача, що закріплені за магазинами (колективна відповідальність), не надано оцінки тому факту, що активи, які було передано від Позивача на ТОВ «Сагаліт» по розподільчому балансу», затвердженому Загальними зборами учасників (протокол від 16 листопада 2016 року №182/2016) в той же день 16 листопада 2016 року останнім було реалізовано на ТОВ «Сільпо - Фуд» та «формально» передано в місцях їх зберігання в різних по території України.

Таким чином, Відповідач дійшов висновку, що створення Позивачем штучної кредиторської заборгованості у розмірі 3 000 000 000,0 грн. внаслідок перерахування коштів на збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «ФГ 2011» та укладення з останнім договорів поворотної фінансової позики відбулось без мети настання реальних наслідків в частині використання коштів в господарської діяльності суб'єкта господарювання, а також про штучне створення ситуації щодо одночасного зменшення активів Позивача та їх збільшення у ТОВ «Сагаліт» у розмірі 3 128 187 000 грн. по розподільчому балансу від 16 листопада 2016 року.

Так, відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Статтею 196 Податкового кодексу України визначений вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, згідно підпунктом 196.1.7 якої зазначена реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Також відповідно до підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Податкового Кодексу України виділення з платника податків інших платників податків розуміється як реорганізація платника податків і полягає у зміні правового статусу такого платника податків та передачі частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Отже, згідно з нормами Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб, а згідно з положеннями статті 98 Податкового кодексу України виділення полягає у передачі частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права.

Реорганізація юридичної особи шляхом виділу полягає у перерозподілі активів і зобов'язань, на базі яких і створюється нова юридична особа, за розподільчим балансом, що не є цивільно-правовим договором, оскільки не передбачає передачу права власності на передане майно, а здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства.

Судом встановлено, що передача активів від Позивача до створеного шляхом виділу ТОВ «Сагаліт» відбулася безоплатно на підставі та на виконання рішення вищого органу управління (загальних зборів учасників), тобто відбулася операція з реорганізації юридичної особи Позивача.

За відсутності операцій щодо постачання товарів ТОВ «Сагаліт» у ході реорганізації Позивача визначення грошового зобов'язання податковим органом відповідно до даного об'єкту оподаткування суперечить нормам чинного законодавства та є безпідставним.

Доводи відповідача щодо заниження грошових зобов'язань за операціями передачі активів створеному шляхом виділу підприємству ґрунтуються здебільшого на відсутності певних документів (як то - актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, інших активів та інвентаризаційних відомостей, тощо), наявність яких при реєстрації нової юридичної особи, яка створена внаслідок реорганізації шляхом виділу, не передбачена законодавством, зокрема положеннями Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Перелік документів, який подається юридичною особою врегульований статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Так, для державної реєстрації створення юридичної особи в результаті виділу подаються такі документи:

- заява про державну реєстрацію створення юридичної особи;

- заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників;

- установчий документ юридичної особи - у разі створення юридичної особи на підставі власного установчого документа, справжність підписів на установчому документі нотаріально засвідчується;

- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу, справжність підписів на якому нотаріально засвідчується.

Прийом документів державним реєстратором для проведення державної реєстрації юридичної особи, що створюється шляхом виділу, проводиться в порядку, встановленому частинами 8-12 статті 24 цього ж Закону.

Матеріали справи не містять доказів про невідповідність вимогами Закону поданих Позивачем документів для проведення державної реєстрації створення юридичної особи в результаті виділу та наявність у державного реєстратора підстав для зупинення чи відмови у державній реєстрації при проведенні реєстраційних дій.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновку Відповідача в частині заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400 грн. внаслідок порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року, а відтак податкове повідомлення-рішення від 21 вересня 2018 року №0010391401, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у зазначеній частині підлягає скасуванню.

2. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення Позивачем вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, які, на думку контролюючого органу, полягали у невключенні до звіту про контрольовані операції за 2016 рік (реєстраційний від 27 вересня 2017 року № 9271129974) поданого Позивачем до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, окремих господарських операцій у загальній сумі 1 149 956 071,51 грн.

Так, Відповідач дійшов висновку, що при здійсненні господарських операцій з експорту с/г продукції за договорами комісії право власності на продукцію переходить безпосередньо від Позивача (Комітент) до покупця-нерезидента «VERNON» (Британські Віргінські Острови) та «INTERMARA» (Панама). Такі господарські операції впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємства комітента, а не комісіонерів - ТОВ «ВТОРМЕТЕКСПОРТ» та ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл».

Таким чином, Відповідач вважає, що контрольованими операціями визнаються саме господарські операції Позивача (Комітента) з продажу товару нерезидентам.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2016 року між ТОВ «Вторметекспорт» (Україна, Київ - Комісіонер) та Позивачем (Комітент) укладено Договір комісії №К2704-1, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язаний на умовах, визначених цим Договором, за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу продукції Комітента (надалі іменуються "Товари"), в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої Сторонами, а також вчинити інші дії пов'язані з відправкою Товарів на експорт.

Розрахунки за Товар, переданий Комітентом Комісіонеру на комісію, здійснюються Комісіонером у національній валюті України - гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату оформлення вантажної митної декларації на відповідний товар, що передбачено пункту 2.7. Додаткової угоди від 27 квітня 2016 року до Договору комісії № К2704-1 від 27 квітня 2016 року.

Пунктом 2.6 Додаткової угоди від 04 травня 2016 року до Договору комісії №К2704-1 від 27 квітня 2016 року передбачено, що комісіонер зобов'язується протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня виконання правочину, укладеного в інтересах Комітента, надати Комітенту Звіт Комісіонера. Разом із Звітом Комісіонер зобов'язується надати копії документів, які підтверджують виконання правочину, а також витрати пов'язані з його виконанням.

Згідно додатків до Договору Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний товар:

- пшениця 2, 3. 4, 5, 6 класу українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 60000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаткова угода №1 від 28 квітня 2016 року до Додатку №1 від 27 квітня 2016 року до Договору комісії №К2704-1 від 27 квітня 2016 року);

- кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 70000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 180,00 доларів США (Додаток №2 до Договору комісії №К2704 від 27 квітня 2016 року);

- пшениця 2 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 4500,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 170,00 доларів США (Додаток №3 до Договору комісії №К2704 від 27 квітня 2016 року);

- пшениця 2, 3, 4, 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 22000,00 мт. Мінімальна на ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаток №4 до Договору комісії №К2704 від 27 квітня 2016 року).

Місце передачі Товару на комісію: зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» Одеський морський торгівельний порт.

З матеріалів справи також вбачається, що 15 червня 2016 року між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Україна м. Одеса - Комісіонер) та Позивачем (Комітент) укладено Договір комісії №К1506-1, відповідно до умов якого Комісіонер зобов'язаний на умовах, визначених цим Договором, за дорученням Комітента, за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів щодо продажу продукції Комітента (надалі іменуються "Товари"), в асортименті та за ціною, не нижче узгодженої Сторонами, а також вчинити інші дії пов'язані з відправкою Товарів на експорт.

Розрахунки за Товар, переданий Комітентом Комісіонеру на комісію, здійснюються Комісіонером у національній валюті України - гривні за курсом, встановленим Національним банком України на дату оформлення вантажної митної декларації на відповідний товар.

Згідно додатків до Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року, Комісіонер від свого імені, але за рахунок і на користь Комітента продає на експорт наступний товар:

- олія соняшникова нерафінована, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 5000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 800,00 доларів США (Додаток №1 від 15 червня 2016 року до Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року);

- кукурудза 3 класу, українського походження, врожаю 2015 року, в кількості 41000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 180,00 доларів США (Додаток №2 від 22 червня 2016 року до Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року);

- пшениця 3, 5, 6 класу, українського походження, врожаю 2016 року, насипом, в кількості 55000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 175,00 доларів США (Додаток №3 від 22 серпня 2016 року до Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року);

- ячмінь 3 класу українського походження, врожаю 2016 року, в кількості 60000,00 мт. Мінімальна ціна продажу за 1 тону: 160,00 доларів США (Додаткова угода №14/09/16 від 14 вересня 2016 року до Додатку №4 до Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року).

Місце передачі Товару на комісію: зерновий склад ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» Одеський морський торгівельний порт.

Згідно Звітів Комісіонера, складених на підставі Договору комісії №К2704-1 від 27 квітня 2016 року, експорт Товару здійснено Комісіонером ТОВ «Вторметекспорт» до «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) згідно договорів, укладених між ТОВ «Вторметекспорт» та «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) та між ТОВ «Вторметекспорт» та «INTERMARA LIMITED CORP» (Панама).

Відповідно до даних митних декларацій за формою МД-2, експортером є ТОВ «Вторметекспорт».

Згідно умов Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року, укладеного між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Україна м. Одеса) та Позивачем, останньому надано копії митних декларацій за формою МД-2, відповідно до яких експортером є ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл».

Експорт Товару здійснено Комісіонером ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» до «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) згідно договорів, укладених між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» та «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень та банківських виписок, оплата за Товар згідно Договору комісії №К2704-1 від 27 квітня 2016 року, укладеного між ТОВ «Вторметекспорт» (Україна, Київ) та Позивачем, та Договору комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року, укладеного між ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Україна м. Одеса) та Позивачем, здійснена у національній валюті України - гривні на поточні банківські рахунки відповідних підприємств-резидентів.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, господарські операції за Договором комісії №К2704-1 від 27 квітня 2016 року, укладеним Позивачем з ТОВ «Вторметекспорт» (Україна, Київ), та Договором комісії №К1506-1 від 15 червня 2016 року, укладеним Позивачем з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» (Україна м. Одеса), здійснені з комісіонерами-резидентами.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку обставинам справи у цій частині, виходив з того, що відповідна категорія, а саме комісіонери-резиденти не визначена як головна умова для ідентифікації такої господарської операції як «контрольована операція» та не відповідає ознакам, які визначені підпунктом 39.2.1.1, підпунктом 39.2.1.2 підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла у 2016 році).

Відтак, суд попередньої інстанції дійшов висновку, що Позивач не був стороною будь-яких договорів купівлі-продажу з нерезидентами «VERNON» (Британські Віргінські Острови) та «INTERMARA» (Панама), а тому відсутні підстави для відображення взаємовідносин з вищезазначеними контрагентами в звіті про контрольовані операції за 2016 рік.

Судова колегія вважає такий висновок суду попередньої інстанції передчасним з огляду на таке.

Перелік господарських операцій, які визнаються контрольованими, встановлений підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів - нерезидентів.

Згідно з підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 39.2.1.6 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України передбачено, що неконтрольовані операції - будь-які господарські операції, не передбачені підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, що здійснюються між непов'язаними особами.

Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закон) щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Неподання платником податків звіту про проведені ним контрольовані операції, відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.

Разом із тим, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Частиною 3 статті 1012 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну

Відповідно до частин 1, 2 статті 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Згідно із статтею 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Таким чином, комісіонер здійснює продаж покупцю товару, право власності на який належить комітенту. Роль комісіонера полягає у тому, що він виконує доручення комітента та діє відповідно до його вказівок, тобто виконує посередницьку функцію.

Системний аналіз наведених нормативних положень дає підстави для висновку, що операції платника податку (комітента) з продажу товарів нерезиденту (зареєстрованого у державі (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України) через комісіонера визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються умови, передбачені підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, оскільки безпосередньо право власності на товар переходить від комітента до покупця (нерезидента).

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові 27 квітня 2018 року по справі №826/1628/17 та від 28 серпня 2018 року у справі №826/4205/16.

Таким чином, у спірних правовідносинах наявні умови, передбачені підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій Позивача контрольованими.

Так, річний дохід Позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 звітний рік перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, підприємством у 2016 році проведені господарські операції, із покупцями-нерезидентами «VERNON» (Британські Віргінські Острови) та «INTERMARA» (Панама), які зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (а саме: розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042, від 14 травня 2015 року № 449, від 01 липня 2015 року №677, від 16 вересня 2015 року №977) - із загальним обсягом визначеним за правилами бухгалтерського обліку понад 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 звітний рік - всього 1 149 956 071,51 грн. з експорту продукції на користь нерезидента «VERNON BUSINESS LIMITED» (Британські Віргінські Острови) на суму 1 130 602 115,14 грн. та з експорту продукції на користь нерезидента «INTERMARA LIMITED CORP» (Панама) на суму 19 353 956,37 грн.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що Позивач є платником податків, який був зобов'язаний подати звіт про контрольовані операції в силу вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а тому штраф застосований спірним податковим повідомленням-рішенням від 06 липня 2018 року №0007781403 на загальну суму 413 400,00 грн. є обґрунтованим.

3. За результатами проведеної перевірки встановлено, що у перевіреному періоді між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Продавець) укладені договори поставки, а саме: кукурудзи 3 класу; пшениця 3 класу; пшениці 5 класу; пшениці 6 класу; сої тощо.

У той же час, Відповідач дійшов висновку щодо нереальності господарських операцій Позивача для цілей оподаткування. Зокрема, Відповідач вказав, що укладені договори із ТОВ «Євро-Захід» від 26.02.2016 №ПП-26-02/16, від 02.03.2016 №ПП-02-03/16, від 11.03.2016 №ПП-11-03/16, від 17.03.2016 №ПП-17-03/16, від 23.03.2016 №ПП-23-03/16, від 07.04.2016 №ПП-07-04/16, від 12.04.2016 №СБ-12-04/16, від 18.04.2016 №ПП-18-04/16, від 18.04.2016 №СБ-18-04/16, від 20.04.2016 №ПП-20-04/16.1, від 20.04.2016 №ПШ-20-04/16, від 22.04.2016 №ПП-22-04/16, від 22.04.2016 №ПП-22-04/16.1, від 23.08.2016 №ПШ-23-08/16, від 26.09.2016 №ПШ-26-09/16, від 06.10.2016 №ПП-06-10/16 не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет.

Отже, Відповідач вважає, що Позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «Євро-Захід» та всупереч норм частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у результаті чого встановлено заниження доходу підприємства на загальну суму 67 660 906 грн. з отримання необґрунтованої податкової вигоди по взаємовідносинах з ТОВ «Євро-Захід», а також призвело до завищення суми податкового кредиту на 13 532 181 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених первинними документами.

Як свідчать матеріали справи, 26.02.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-26-02/16, предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 1000мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4623,42 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 4623420,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункт 4.2 Договору, по одній із електронних адрес

2) 02.03.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-02-03/16 (том 5, а.с.43-46), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 284,75мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4537,26 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1292070,21 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункт 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

3) 11.03.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-11-03/16 (том 5, а.с.47-50), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 130,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4333,56 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 563362,80 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункт 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-11-03/16 від 11.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.51).

4) 17.03.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-17-03/16 (том 5, а.с.52-55), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 585,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4335,54 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2536290,90 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункт 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-17-03/16 від 17.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.56).

5) 23.03.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-23-03/16 (том 5, а.с.57-60), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 1850,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4348,08 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 8043948 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункт 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08.04.2016 до Договору поставки №ПП-23-03/16 від 23.03.2016, внесено зміни до розділу 9. "Реквізити сторін", а саме: внесено додатковий поточний рахунок Продавця в ПАТ "СБЕРБАНК" (том 5, а.с.61).

6) 07.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-07-04/16 (том 5, а.с.62-65), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 550,00 мт +\- 5% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4256,16 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2340888 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

7) 12.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №СБ-12-04/16 (том 5, а.с.66-69), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - соя українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 83,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 9962,16 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 826859,28 грн./мт.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

8) 18.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-18-04/16 (том 5, а.с.70-73), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 550,00 мт +\-10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п.2.1 Договору).

Ціна - 4215,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2318250,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у п пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

9) 18.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №СБ-18-04/16 (том 5, а.с.74-77), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця прийняти та оплатити його. Товар - соя українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 123,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 9957,30 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1224747,90,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

10) 20.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-20-04/16.1 (том 5, а.с.78-81), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 90,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п.2.1 Договору).

Ціна - 4386,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 350323,30 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

11) 20.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-20-04/16 (том 5, а.с.82-86), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 600,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (п пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4442,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2665200,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 4.2, поставка товару Постачальником на зерновий склад здійснюється авто та/або залізничним транспортом.

12) 22.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-22-04/16 (том 5, а.с.87-90), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 408,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4185,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 1707480,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру ТТН; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару.

13) 22.04.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-22-04/16.1 (том 5, а.с.91-94), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3 класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 500,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4380,00 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 2190000,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру ТТН; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати.; копією довідки про проходження товару.

14) 23.08.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-23-08/1 (том 5, а.с.95-99), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а Покупець прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 4-го, 5-го, 6-го класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 6700,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4401,60 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 29490720, 00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес

Згідно пункту 4.2 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати.; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).

Згідно Додаткової угоди №1 від 15.03.2017 до Договору №ПШ-23-08/16 від 23.08.2016, внесені зміни до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.100).

15) 26.09.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПШ-26-09/16 (том 5, а.с.101-105), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - пшениця 4-го, 5-го, 6-го класу українського походження врожаю 2015 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 2000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4326,66 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 4326660,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес

Згідно пункту 4.3 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).

Згідно Додаткової угод №1 від 07.10.2016 до Договору №ПШ-26-09/16 від 26.09.2016 про внесення змін до пункту 3.1, сторонами Договору погоджено зміну кількості поставки: 1700 м/т по ціні 4326,66 грн. за м/т, загальна вартість товару з ПДВ - 7355322,00 грн. (том 5, а.с.106).

Згідно Додаткової угоди №2 від 15.03.2017 до Договору №ПШ-26- 09/16 від 26.09.2016, внесено зміни до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.107).

16) 06.10.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ПП-06-10/16 (том 5, а.с.108-112), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - кукурудза 3-го класу українського походження врожаю 2016 року. Зерновий склад - ТОВ "Боріваж" (елеватор), який знаходиться за фактичною адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Нові Біляри, вул. Індустріальна, 10 (порт Южний, Україна).

Кількість товару - 2500,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Купівля товару на сертифікованому складі - кількість товару визначається у складських документах на товар, виданих Зерновим складом на ім'я Покупця. При купівлі у Продавця на несертифікованому Зерновому складі, кількість товару визначається згідно Акту приймання-передачі Товару, підписаного між сторонами і Зерновим складом (пункт 2.1 Договору).

Ціна - 4287,48 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 10718700 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання трьохстороннього Акту приймання-передачі, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4.2 Договору, по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 4.3 Договору, поставка товару підтверджується наступними документами: копією складського документу на ім'я Покупця, що зареєстрований в Державному підприємстві "Держреєстри України" у день його видачі; якщо поставка товару здійснювалась не на сертифікованому Зерновому складі, - копією реєстру залізничних накладних; акту приймання-передачі Продукції, що підписаний між Сторонами та Зерновим складом; видаткової накладної; рахунку-фактури Постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ та загальної суми до оплати; копією довідки про проходження товару; копії посвідчень про якість зерна (форма 42), видана елеватором (при необхідності); копії протоколу про відсутність ГМО (при необхідності).

До Договору №ПП-06-10/16 від 06.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:

- Додаткова угода №1 від 20.10.2016 про внесення змін до пункту 4.1 - зміна строку постачання - до 18.11.2016 (том 5, а.с.113);

- Додаткова угода №2 від 18.11.2016 про внесення змін до пункту 4.1 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.114);

- Додаткова угода №3 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.115).

17) 21.10.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ОС-21-10/16 (том 5, а.с.116-120), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - олія соняшникова українського походження врожаю 2016 року.

Спосіб перевезення - наливом.

Перехід права власності - з дати виписки постачальником видаткової накладної на товар.

Кількість товару - 3000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Ціна - 22097,60 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 66292800,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання видаткової накладної, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4 (пункт 9 Специфікації) по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 9 Специфікації, Постачальник повинен передати Покупцю документи, які супроводжують товар, а саме: рахунок - фактуру; видаткову накладну, яка завірена підписом уповноваженої особи та печаткою Постачальника; транспортні документи (ТТН, якщо поставка здійснювалась автотранспортом, або залізничну накладну, якщо поставка здійснювалась залізничним транспортом); копію реєстру, виданого Терміналом, що інформує про кількість та якість Товару, який передається із зазначенням вагонів, номерів залізничних накладних або ТТН із вказівкою власника Товару і ваги товару брутто і нетто; якісне посвідчення із вказаними фактичними показниками якості Товару; копію Протоколу випробувань та/або копію санітарного сертифікату на товар, звірені печаткою та підписом керівника заводу-виробника.; копію експлуатаційного дозволу заводу-виробника, завірену печаткою та підписом керівника заводу-виробника; довідку походження Товару; копії довідки про порядок виготовлення Товару, видану заводом-виробником.

До Договору №ОС-21-10/16 від 21.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:

- Додаткова угода №1 від 20.11.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №1 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.121);

- Додаткова угода №2 від 20.11.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №2 - зміна строку постачання - до 30.11.2016 (том 5, а.с.122);

- Додаткова угода №3 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.123).

18) 28.10.2016 між Позивачем (Покупець) та ТОВ «Євро-Захід» (Постачальник) укладено договір поставки №ШР-28-10/16 (том 5, а.с.128-132), предметом якого є поставка та передача Постачальником у власність Покупцю товару на Зерновому складі на умовах EXW (франко-елеватор) Правил Інкотермс 2010, а зобов'язання Покупця - прийняти та оплатити його. Товар - шрот негранульований, з насіння соняшника, українського походження, врожаю 2016 року.

Перехід права власності - з дати виписки постачальником видаткової накладної на товар (пункт 5.1 Договору).

Базисна умова постачання товару - CRT (відповідно до Інкотермс 2010) - ДП Морський торговельний порт Чорноморськ, Одеська область.

Вантажоодержувач: ПАТ "Іллічівськзовніштранс" для ТОВ ТКФ "Ідеал" для ТОВ "Фоззі-Фуд" (Експортер) за контрактом з Lanzo Trade L.P., в квоту "Etalon SA".

Кількість товару - 2000,00 мт +\- 10% за вибором Постачальника.

Ціна - 5193,78 грн. за мт, з урахуванням ПДВ. Загальна вартість Товару з ПДВ - 10387560,00 грн.

Оплата товару - 100% протягом 50 календарних днів з моменту переоформлення товару на Покупця та підписання видаткової накладної, при цьому остаточний розрахунок лише після отримання Покупцем документів, вказаних у пункті 4 (пункт 9 Специфікації) по одній із електронних адрес.

Згідно пункту 9 Специфікації, Постачальник повинен передати Покупцю документи, які супроводжують товар, а саме: рахунок - фактуру; видаткову накладну, яка завірена підписом уповноваженої особи та печаткою Постачальника; транспортні документи (ТТН, якщо поставка здійснювалась автотранспортом, або залізничну накладну, якщо поставка здійснювалась залізничним транспортом); копію реєстру, виданого Терміналом, що інформує про кількість та якість Товару, який передається із зазначенням вагонів, номерів залізничних накладних або ТТН із вказівкою власника Товару і ваги товару брутто і нетто; якісне посвідчення із вказаними фактичними показниками якості Товару; копію Протоколу випробувань та/або копію санітарного сертифікату на товар, звірені печаткою та підписом керівником заводу-виробника; копію експлуатаційного дозволу заводу-виробника, завірену печаткою та підписом керівника заводу-виробника; довідку походження Товару; копії довідки про порядок виготовлення Товару, видану заводом-виробником.

До Договору №ШР-28-10/16 від 28.10.2016 сторонами укладено додаткові угоди, а саме:

- Додаткова угода №1 від 01.12.2016 про внесення змін до пункту 6 Специфікації №2 від 01.11.2016 - зміна строку постачання - до 10.12.2016 (том 5, а.с.133);

- Додаткова угода №2 від 15.03.2017 про внесення змін до розділу 10. "Реквізити сторін" в частині зміни банківських реквізитів Продавця (том 5, а.с.134).

Усі вищезазначені договори поставки, додатки та додаткові угоди до них підписані від імені відповідальних осіб сторін та скріплені печатками підприємств.

На підтвердження отримання Позивачем товару згідно вказаних договорів поставки, матеріали справи містять копії видаткових накладних (том 5, а.с.141-236).

Також, в матеріалах справи наявні копії актів прийому-передачі товару за договорами поставки, укладеними між Позивачем та ТОВ «Євро-Захід», якими підтверджено факт передачі права власності на товар від ТОВ «Євро-Захід» у власність Позивача на зерновий склад ТОВ «Боріваж» (том 6, а.с.83-113).

На підтвердження отримання Позивачем товару згідно вказаних договорів поставки до матеріалів справи долучено складські квитанції на зерно, якими підтверджено, що зерновий склад ТОВ «Боріваж» отримав товар на зберігання (переоформлення з ТОВ «Євро-Захід») (том 10, а.с.160-194).

Для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями ТОВ «Євро-Захід» надано Позивачу податкові накладні, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 22.08.2017 №130618 по продавцю ТОВ «Євро-Захід» (том 6, а.с.133-135).

Матеріали справи також містять рахунки-фактури на оплату товару, виставлені Позивачу ТОВ «Євро-Захід» (том 5, а.с.237-250; том 6, а.с.1-82), банківські виписки (том 13, а.с.141-249) та платіжні доручення (том 13, а.с.69-140), що підтверджують оплату за товар, товарно-транспортні накладні (том 6, а.с.136-250; том 7, а.с.1-44), які підтверджують перевезення товару транспортом ТОВ «Бєл-Транс», ТОВ «Фенікс Транс Груп» та ТОВ «Налив Транс» на замовлення ТОВ «Євро-Захід».

Крім того, на підтвердження реальності господарських взаємовідносин між ТОВ «Євро-Захід» та Позивачем, останнім надано судам наступні документи, а саме: довідки ТОВ «Євро-Захід» про походження товару (том 6, а.с.114-132); акти лабораторних досліджень (том 8, а.с.38-41); протоколи випробувань харчової продукції та продовольчої сировини (том 8, а.с.42-45); довідки про порядок виготовлення (виробництва) товару (том 8, а.с.46-47); експлуатаційні дозволи (том 8, а.с.48-49, а.с.52-53, а.с.56, а.с.59-61); довідки про походження товару (том 8, а.с.50-51, а.с.54-55, а.с.57-58); протоколи випробувань (том 8, а.с.62-199); посвідчення кості (том 8, а.с.200-250; том 9, а.с.1-250; том 10, а.с.1-92); експертні висновки (том 10, а.с.93-159); картки аналізу зерна (том 10, а.с.195-250; том 11, а.с.1-19); ветеринарні свідоцтва (том 11, а.с.20-119); посівні площі сільськогосподарських культур під урожай за формою 4-сг (том 11, а.с.120-152).

У подальшому отриманий від ТОВ «Євро-Захід» товар було реалізовано на експорт, на підтвердження чого Позивачем надано копії наступних документів, а саме: контракти та додаткові угоди до контрактів (том 11, а.с.153-250; том 12, а.с.1-146); акти прийому-передачі (том 12, а.с.147-177); вантажно-митні декларації (том 12, а.с.178-250; том 13, а.с.1-44); меморіальні ордери (том 13, а.с.45-59); свіфти (том 13, а.с.60-68); залізничні накладні та відомості вагонів, відповідно до яких Позивач є експортером (том 7, а.с.45-250; том 8, а.с.1-37).

Сплачені Позивачем за вказаними операціями щодо купівлі сільськогосподарської продукції кошти розподілені в бухгалтерському та податковому обліку шляхом віднесення сплаченого в ціні товару податку на додану вартість до податкового кредиту, а в іншій частині шляхом збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування звітних періодів, що перевірялись контролюючим органом.

За результатами дослідження перелічених первинних та інших документів суд першої інстанції дійшов висновку, що між Позивачем та ТОВ «Євро-Захід» склалися реальні господарські відносини, результатом яких став реальний рух активів, зміна майнового стану сторін. До того ж судом встановлено, що товар використано позивачем у господарській діяльності, що підтверджується належно складеними митними деклараціями відносно вивезення товарів за межі митного кордону України (експорту), та отримано позитивний фінансовий результат внаслідок зазначених господарських операцій.

Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Водночас за відсутності факту придбання / реалізації товарів (робіт, послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу доходів / витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкових зобов'язань та податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Основним документом, який регулює формування витрат у бухгалтерському обліку, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318. Пункт 7 Положення визначає, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Отже, об'єктом справляння податку на прибуток є фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства, за правилами бухгалтерського обліку та відкоригований на різниці, передбачені Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Судова колегія погоджується із висновками суду попередньої інстанції, що надана позивачем документація у повній мірі відображає рух товару та підтверджує виконання сторонами правочинів своїх зобов'язань, оформлена належним чином.

Предметом доказування у даному спорі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій, а також добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового та бухгалтерського обліку.

При цьому, варто також зазначити, що податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов'язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами суду першої інстанції, що недотримання ТОВ «Євро-Захід» бухгалтерської та податкової дисципліни щодо придбання ними сировини для виробництва товарів або безпосередньо товарів, які ними в подальшому було поставлено Позивачу, не може слугувати беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій, за умови належного підтвердження Позивачем первинними документами факту придбання товару у ТОВ «Євро-Захід» та здійснення Позивачем повної оплати за цей товар.

Судом також враховано, що Позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаними вище договорами, сплачено кошти, за якими Позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість та збільшено від'ємне значення фінансового результату підприємства до оподаткування звітних періодів, що перевірялись контролюючим органом.

Крім того, Позивачем долучено до матеріалів справи документи, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного у ТОВ «Євро-Захід» товару по ланцюгу постачання на експорт без ознак пересорту та з позитивним фінансовим результатом господарських операцій для Позивача суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, а саме: зовнішньоекономічних контрактів та специфікацій до них, митних декларацій з підтвердженням митного органу про фактичне вивезення товару за межі митної території України. Дійсний характер таких документів Відповідачем не оспорювався.

Щодо посилань Відповідача на наявність кримінального провадження по факту можливої незаконної діяльності ТОВ «Євро-Захід» суд зазначає таке.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України тільки вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, та лише у питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Сам по собі факт того, що контрагент Позивача є фігурантом у кримінальному провадженні, не дає підстав до висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки їх реальність підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема первинними бухгалтерськими документами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника як на збільшення від'ємного значення фінансового результату так і на формування податкового кредиту.

Водночас, у даній справі Відповідачем не доведено, а судом не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування Позивачем даних податкового та бухгалтерського обліку по господарським операціям із ТОВ «Євро-Захід» у перевіреному періоді.

З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень від 21.09.2018 №0010371401, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 67 660 906,00 грн. та від 21 вересня 2018 року №0010391401 у частині донарахування податку на додану вартість у сумі 13 532 181,00 грн.

4. Як вбачається з акту перевірки вибірковою перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 встановлено, що Позивачем за період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2017 року не оприбутковано готівку у книгах обліку розрахункових операцій.

Так, при перевірці книги обліку розрахункових операцій (КОРО) від 27.05.2015 №1013011578р/6, яка зареєстрована до реєстратора розрахункових операцій (РРО) №1013011578 за адресою: м. Київ, пров. Карельський, 3, контролюючим органом встановлено:

- готівкові кошти у розмірі 5795,05 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту №1452 від 11.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО);

- готівкові кошти у розмірі 6096,47 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту № 1458 від 14.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО);

- готівкові кошти у розмірі 10271,43 грн., які надійшли за реалізовані товари/послуги відповідно Z-звіту №1459 від 15.10.2015 неоприбутковані у КОРО у Розділі 2 (Облік руху готівки та сум розрахунків), загальна сума розрахунків відповідно записам колонки 5 становить 0,00 грн. (сторінки 72-73 КОРО).

При перевірці КОРО від 06.02.2015 №1013012790р/3, яка зареєстрована до РРО №1013012790 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 171, встановлено неоприбуткування готівкових коштів у сумі 23237,93 грн. відповідно Z-звіту №855 від 28.12.2015 та готівкових коштів у сумі 18074,11 грн. відповідно Z-звіту №856 від 29.12.2015. Записи про Z-звіти №855 та №856 на сторінках 126, 127 анульовані, про що свідчить записи працівника підприємства на сторінці 127, інші записи про зазначені Z-звіти у КОРО відсутні.

З огляду на зазначене, контролюючий орган дійшов висновку, що Позивачем порушено вимогу пункту 2.6 Постанови Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», яка полягає у неоприбуткуванні готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій на загальну суму 63 474,99 грн.

Суд першої інстанції не погодився із такими висновками Відповідача та дійшов висновку, що застосування до Позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом 3 статті 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є необґрунтованим.

Утім колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення по суті заявлених вимог у даній частині, проте не може погодитись із мотивами, з яких виходив суд першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, надаючи правову оцінку аргументам Позивача, судом враховується, що спірні правовідносини регулюються Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95) та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (зі змінами та доповненнями).

Прийняття Президентом України Указу, про який йдеться, відбулося відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995 № 1к/95-ВР (далі - Конституційний Договір), за якою Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов'язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Положеннями абзацу третього статті 1 Указу №436/95 визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У свою чергу, Верховною Радою України 06 липня 1995 року прийнятий Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення №637), яке втратило чинність 05 січня 2018 року згідно з постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, установлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци перший - третій цього пункту).

Тобто, як норма пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так і норма пункту 2.6 Положення № 637 встановлюють для суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням РРО, обов'язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів в повній сумі надходжень від розрахункових операцій. При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» здійснюється в денному звіті (за визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 Положення №637 - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

При цьому, як вже було зазначено, абзацом третім статті 1 Указу №436/95 встановлювалась відповідальність за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом з тим, прийнятим 06 липня 1995 року Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також установлена за порушення вимог цього Закону відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначені розділом V «Відповідальність за порушення вимог цього Закону».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2020 року у справі №1340/3510/18 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 квітня 2013 року №21-77а13 щодо того, що «відносини стосовно відповідальності суб'єктів господарювання за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки не врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийнятим у часі пізніше, ніж видано Указ №436/95. На час виникнення спірних відносин не було прийнято й будь-яких інших законів, сфера дії яких би охоплювала такі відносини, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95 є обґрунтованим».

Статтею 1 Указу №436/95 визначена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об'єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу №436/95, так і того, що визначене пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», фактично полягає у одних і тих самих діях.

Відповідно до змісту статті 25 Конституційного Договору метою постановлення Указу №436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб'єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то Указ №436/95 припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Отже, Велика Палата Верховного Суду вказала на неможливість застосування положень абзацу третього статті 1 Указу №436/95 до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Такий правовий висновок викладено також у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №500/39/19 та від 24 червня 2020 року у справі №520/795/19.

Колегія суддів підстав для відступу від вказаної правової позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не вбачає.

Оскільки застосування штрафних санкцій оскаржуваним рішенням Відповідача від 06 липня 2018 року №0007691406 відбулось на підставі норм Указу №436/95, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд вбачає підстави для його скасування без оцінки обставин, чи мали місце порушення вимог оприбуткування.

5. Підставою для донарахування контролюючим органом Позивачу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-грудень 2015 року на загальну суму 251 060 535,65 грн. та застосування штрафної санкції на суму 125 825 505,93 грн. стало те, що платник у відповідному звітному періоді застосував понижуючий коефіцієнт до ставок єдиного внеску на підставі норми пункту 95 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Так, контролюючий орган не визнає право Позивача на застосування у спірному звітному періоді понижуючого коефіцієнту ставки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з огляду на те, що Позивач проводив працівникам виплати, які є меншими ніж розмір мінімальної заробітної плати, та здійснював донарахування єдиного внеску до її рівня, що, на думку Відповідача, виключає право страхувальника на застосування понижуючого коефіцієнту.

Суд першої інстанції не погодився із такими доводами Відповідача, зазначивши, що доданими до матеріалів справи звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень-грудень 2015 року, а також розрахунком понижуючого коефіцієнту Позивач підтвердив дотримання ним законодавчо встановлених умов для застосування понижуючого коефіцієнту.

Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску, врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, а також підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 4 частини 2 статті 6 цього ж Закону).

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок, а частиною 8 цієї статті що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З 13 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці» від 02.03.2015 № 219-VIII.

Цим Законом доповнено розділ VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пунктом 95, яким з метою зменшення навантаження на фонд оплати праці передбачено можливість застосування понижуючого коефіцієнту при обчисленні розміру єдиного внеску.

Так, пунктом 95 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Зазначеною нормою також визначено формулу розрахунку понижуючого коефіцієнту, його розмір та обов'язок платника зазначити про його застосування у звіті.

Таким чином, якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано всі перелічені умови (окрім платників, до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставок єдиного внеску.

Будь-яких інших умов для застосування понижуючого коефіцієнту законодавством не передбачено.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду попередньої інстанції, що пункт 95 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» містить вичерпний перелік умов, за дотримання яких платнику дозволяється застосовувати понижуючий коефіцієнт ставки єдиного внеску, тоді як у спірних правовідносинах контролюючим органом фактично створено додаткову умову для застосування платником понижуючого коефіцієнту, яка не передбачена положеннями вказаного пункту.

Так, в апеляційній скарзі Відповідач посилається на позицію, викладену у листі Державної фіскальної служби України від 20 липня 2015 року №1882/2/99-99-17-03-01-10 та від 20 серпня 2015 року №31041/7/99-99-17-03-20 «Щодо застосування понижуючого коефіцієнта єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою фактично встановлено додаткові обмеження, а саме: «Якщо хоча б одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами) коефіцієнт страхувальником не застосовується».

Положеннями частини п'ятої статті 8 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Отже, якщо роботодавцем здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, то коефіцієнт не застосовується тільки до суми різниці між мінімальною заробітною платою і фактично нарахованою заробітною платою (оскільки така різниця не може вважатися заробітною платою). Обмежень для застосування понижуючого коефіцієнту для інших сум нарахованої заробітної плати не передбачено.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржувані вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2018 №Ю-№0007761401, від 13.09.2018 №Ю-911-17 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 06.07.2018 №0007771401 підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року призначено у даній адміністративній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Призначаючи у судово-економічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері економіки та бухгалтерського обліку, без яких встановити відповідні обставини не можливо.

Суд поставив експерту такі питання:

1) Чи підтверджуються документально обґрунтованість застосування Позивачем понижуючого коефіцієнту ЄСВ у період квітень-грудень 2015 року, передбаченого пунктом 95 Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»?

2) Чи підтверджується документально обсяги господарських операцій та проведених розрахунків Позивача з ТОВ «Євро-Захід» за 2016 рік?

3) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 06.06.2018 №1657/28-10-14-01/32294926 (далі - акт) в частині завищення Позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з ТОВ «Євро-Захід»? Якщо так, то за який період висновки акта підтверджуються та на яку суму?

4) Чи відображено господарські операції з ТОВ «Євро-Захід» у бухгалтерському обліку Позивача та яким чином?

5) Чи є обґрунтованими та підтверджується документально висновки акта в частині заниження доходу від будь-якої діяльності по господарським операціям між ТОВ «Євро-Захід» та Позивача у 2016 році? Якщо підтверджуються, то за який період та на яку суму?

6) Чи підтверджується документально висновки акта про безоплатне одержання Позивачем товарів на загальну суму 67 660 906,00 грн.?

7) Чи підтверджуються документально висновки акта, що під час виділу ТОВ «Сагаліт» з Позивача у листопаді 2016 року відбулося постачання активів, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України?

8) Чи підтверджується документально передача активів під час виділу ТОВ «Сагаліт» з Позивача?

9) Чи є обґрунтованими та підтверджується документально висновки акта в частині заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400,00 грн. внаслідок порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року?

10) Чи впливають господарські операції Позивача (комітента) по договорам комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ «Вторметекспорт» (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешенл» на об'єкт оподаткування податком на прибуток в розумінні підпунктом 39.2.1.1, 39.2.1.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій у 2016 році?

11) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта в частині проведення Позивачем у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами «VERNON BUSINESS LIMITED» та «INTERMARA LIMITED CORP»?

12) Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта про неоприбуткування готівки у касі підприємства Позивачем?

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02 квітня 2020 року №18350/18351/19-71/9055-9060/20-71 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи:

1. Документально підтверджується обґрунтованість застосування Позивачем понижуючого коефіцієнту ЄСВ у період квітень-грудень 2015 року, передбаченого п. 95 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

2. Обсяги господарських операцій та проведених розрахунків Позивача з ТОВ «Євро-Захід» за 2016 рік, документально підтверджуються.

3. Висновки акта документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 06 червня 2018 року №1657/28-10-14-01/32294926 в частині завищення Позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за операціями з ТОВ «Євро-Захід» є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

4. Господарські операції з ТОВ «Євро-Захід» відображено у бухгалтерському обліку Позивача відповідно до даних, відображених в Акті перевірки: Дт 281 «Товари на складі» Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - на підставі первинних документів - видаткових накладних та актів приймання-передачі товару, детальний перелік яких зазначено в Додатку №2 до висновку, з описом в частині номеру, дати видаткової накладної, суми постачання, у т.ч. ПДВ; Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - на підставі виписки банку та платіжних доручень, наявних в матеріалах справи, що підтверджують оплату товару. Номер та дата платіжного доручення, сума оплати всього по кожному з договорів, зазначені у Додатку №2 до висновку.

5. Висновки акта в частині заниження доходу Позивачем від будь-якої діяльності по господарським операціям з ТОВ «Євро-Захід» у 2016 році, є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

6. Висновки акта про безоплатне одержання Позивачем товарів на загальну суму 67 660 906,00 грн., документально не підтверджуються.

7. Висновки акта, що під час виділу ТОВ «Сагаліт» з Позивача у листопаді 2016 року відбулося постачання активів, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, документально не підтверджуються.

8. Передача активів під час виділу ТОВ «Сагаліт» з ТОВ "Фоззі-Фуд", документально підтверджується.

9. Висновки акта в частині заниження Позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на суму 625 637 400,00 грн. внаслідок порушення п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України з операцій постачання активів в листопаді 2016 року, є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

10. Здійснення господарських операцій Позивача (Комітента) по договорах комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ «Вторметекспорт» (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешнл» не впливають на об'єкт оподаткування податком на прибуток у 2016 році в розумінні п.п.39.2.1.1, п.п.39.2.1.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій.

11. Висновки акта в частині проведення Позивачем у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами «VERNON BUSINESS LIMITED» та «INTERMARA LIMITED CORP», є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

12. Висновки акта про неоприбуткування готівки у касі підприємства Позивача є необґрунтованими та документально не підтверджуються.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

За змістом статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що судова експертиза призначається у випадку необхідності з'ясування обставин справи, що стосується предмету спору, та для з'ясування яких необхідні спеціальні знання.

Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 02 квітня 2020 року №18350/18351/19-71/9055-9060/20-71 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи в частині відповідей на питання «Чи впливають господарські операції Позивача (комітента) по договорам комісії №К2704-1 від 27.04.2016 з ТОВ «Вторметекспорт» (Комісіонер) та №К1506-1 від 15.06.2016 з ТОВ «Олімпекс Купе Інтернешенл» на об'єкт оподаткування податком на прибуток в розумінні підпункту 39.2.1.1, 39.2.1.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення вказаних господарських операцій у 2016 році?» та «Чи є обґрунтованими та підтверджуються документально висновки акта в частині проведення Позивачем у 2016 році контрольованих операцій з нерезидентами «VERNON BUSINESS LIMITED» та «INTERMARA LIMITED CORP» не відповідає практиці застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, у такій категорії спорів.

Відтак, судова колегія вбачає достатність підстав не погодитись із висновком експерта в зазначеній частині та, відповідно, рішенням суду першої інстанції.

Згідно пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до пункту 4 частині першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до помилкового вирішення даної справи у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 липня 2018 року №0007781403 на загальну суму 413 400,00 грн., а тому рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у зазначеній частині слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.241,242,310,317,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 липня 2018 року №0007781403 на загальну суму 413 400,00 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Змінити мотивувальну частину рішення суду щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06 липня 2018 року №0007691406.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 27 січня 2021 року.

Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька

судді: О.В. Епель

Я.М. Собків