Справа № 826/7243/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
26 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» до Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, скасування постанов,-
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив, з урахуванням змін (а.с.52-54 т.10):
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровця Андрія Тарасовича при примусовому виконанні виконавчих написів приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. від 27.03.2017, зареєстрованих за номерами №704, №705, в межах виконавчих проваджень №53731207 та №53995297, об'єднаних в подальшому у зведене виконавче провадження №53999200, яка полягає у не направленні на адресу ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» документів вказаних виконавчих проваджень (в т.ч. прийнятих в його межах постанов);
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровця Андрія Тарасовича, вчинені в межах виконавчого провадження №53731207, в частині передачі належного ТОВ «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» майна, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46а, а саме: рибного ярмарку та комплексу по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», який складається з: адміністративного корпусу «А» площею 1237,2 кв.м.; рибного ярмарку «Б» площею 2983,0 кв.м.; комплексу по зберіганню продуктів харчування «В» площею 16522, 2 кв.м.; насосної підстанції «Г» площею 37,5 кв.м. та механічної майстерні «Д» площею 128,7 кв.м.; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівка сільська рада; земельної ділянки площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, яка розташована за адресою: Софіївсько-Борщагівська сільська рада, на реалізацію на електронних торгах;
- визнати протиправними та скасувати всі постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України, винесені в межах виконавчих проваджень №53731207 та №53995297, об'єднаних в подальшому у зведене виконавче провадження №53999200, після їх відкриття (в т.ч. постанову від 13.04.2017 про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, постанови від 16.06.2017 про закінчення виконавчих проваджень та постанови від 16.06.2017 про стягнення виконавчого збору).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанови про відкриття виконавчих проваджень №53731207 та №53995297 були направлені не на адресу позивача, а на адресу місцезнаходження майна, в результаті чого позивач, як боржник у виконавчих провадженнях не був обізнаний про їх відкриття, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача в частині належного повідомлення учасника виконавчого провадження про вчинення виконавчих дій. Позивач не був обізнаний про здійснення виконавчих дій з проведення оцінки майна боржника та передачі його на електронні торги, що свідчить про грубе порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відповідні виконавчі провадження були відкриті за наявності законодавчо визначених підстав та боржник був у належний спосіб повідомлений про їх відкриття шляхом надсилання постанов про відкриття виконавчого провадження за його адресою, зазначеною у виконавчих документах. Також відповідач зазначає, що боржник мав змогу самостійно ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження на особистому прийому у державного виконавця або через мережу інтернет, а тому посилання апелянта на наявність підстав для скасування процесуальних документів є необґрунтованими.
Третя особа також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що документи виконавчого провадження надсилаються за адресами сторін, зазначеними у виконавчому документі та у разі зміни такої адреси, сторона виконавчого провадження зобов'язана невідкладно повідомити про це виконавця. При цьому, будь-яких заяв або повідомлень про зміну адреси позивач державному виконавцю не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку письмового провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» з 2011 року є власником збудованих ним об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, які являли собою комплекс «Рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», що складався з: адміністративного корпусу «А» площею 1237,2 кв.м; рибного ярмарку «Б» площею 2983,0 кв.м; комплексу по зберіганню продуктів харчування «В» площею 16522,2 кв.м; насосної підстанції «Г» площею 37,5 кв.м, механічної майстерні «Д» площею 128,7 кв.м, та з 2013 року земельних ділянок: площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0001; площею 2,500 га, кадастровий номер 3222486200:04:001:0002, на яких він був розташований, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.10.2011, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №3758234 від 22.05.2013 (а.с.34-36 т.1).
04.11.2014, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» (боржник) перед АТ «Ощадбанк» (кредитор) за кредитним договором №876/31/1 від 04.11.2014, між останніми було укладено іпотечний договір №876/31/1-3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. за реєстровим № 2041, згідно якого ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» наведені вище об'єкти нерухомого майна передало в іпотеку АТ «Ощадбанк», щодо яких 27.03.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинено виконавчий напис, реєстраційний №705, відповідно до якого звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 укладеним між Кредитором та Боржником, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. та зареєстрованим в реєстрі за №2041 з метою звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме:
рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», який розташований за адресою: Київська область ,Києво-Святошинський район, селище Софіївська Борщагівка, сул.Чорновала, 46А;
земельну ділянку, площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0001, цільове призначення - для ведення фермерського господарства;
земельну ділянку, площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0002, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, що належить боржнику на праві власності (а.с.24-25 т.1).
ПАТ «Державний ощадний банк України» направлено на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заву від 05.04.2017 №55/2-09/516/7002/2017-00/вих про відкриття виконавчого провадження (а.с.16 т.1).
07.04.2017 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А.Т. відкрито виконавче провадження ВП №5373102 з виконання виконавчого напису №705 від 27.03.2017 (а.с.104 т.1).
Супровідним листом від 07.04.2017 №53731207/24 зазначену постанову направлено ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» за адресою 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46а, однак конверт повернувся відправнику 18.05.2017 неврученим із довідкою ВПЗ із зазначенням причин невручення за закінченням терміну зберігання (а.с.105-107 т.1).
Постановою про опис та арешт майна боржника від 12.04.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України описано майно, що належить боржнику, а саме: «рибний ярмарок та комплекс по зберіганню, виробництву продуктів харчування для ТОВ «Логістик центр «Скандинавія», який розташований за адресою: Київська область ,Києво-Святошинський район, селище Софіївська Борщагівка, сул.Чорновала, 46А; земельну ділянку, площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0001, цільове призначення - для ведення фермерського господарства; земельну ділянку, площею 2,500 га, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3222486200:04:001:0002, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, що належить боржнику на праві власності (а.с.29-33 т.1).
13.04.2017 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ПП «Консалтингова група «Агро-Експерт» (а.с.26-28).
Також, 22.05.2017 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження ВП №53995297 з примусового виконання виконавчого напису ПНКМНО Малого О.С. №704 від 27.03.2017 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №876/31/1-3 від 04.11.2014 (а.с.56-58 т.1).
22.05.2017 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України об'єднано виконавчі провадження ВП №5373102 та ВП №53995297 в зведене виконавче провадження ВП № 53999200 (а.с.59-60 т.1).
16.06.2017 постановами державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України закінчено виконавчі провадження ВП №53995297, №53731207, в яких зазначено про стягнення виконавчого збору з боржника в розмірі 9333333,33 грн. і 6077903,25 грн. відповідно (а.с. 61-64, 82-85 т.1) і в цей же день винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 16.06.2017 ВП №53995297, №53731207 в сумі 9333333,33 грн. та 6077903,25 грн. відповідно (а.с. 65-66, 86-87 т.1).
Вважаючи всі постанови державного виконавця, які прийняті в рамках виконавчих проваджень №53995297, №5373120 та зведеного виконавчого провадження №53999200 після їх відкриття протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що боржник ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження 11.04.2017 та 23.05.2017, тому твердження позивача про відсутність інформації щодо відкриття виконавчого провадження є таким, що не відповідає дійсності, отже позивачем не доведено протиправності дій та рішень відповідача.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у ст. 2 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає на виконання приписів закону відповідне рішення та вчиняє дії.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
1) верховенства права;
2) обов'язковості виконання рішень;
3) законності;
4) диспозитивності;
5) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
7) розумності строків виконавчого провадження;
8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 3 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
У ч.1 ст.5 наведеного Закону зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі ст.10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч.2 наведеної статті передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 цього Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Таким чином, всі процесуальні документи, які виносяться державним виконавцем в рамках виконавчого провадження (в тому числі постанови про відкриття виконавчого провадження) надсилаються саме за адресою сторони виконавчого провадження, яка зазначена у виконавчому документі і боржник вважається належним чином повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
При цьому, виключно у разі подання стороною виконавчого провадження заяви про зміну її місця знаходження, у державного виконавця виникає обов'язок надсилати документи виконавчого провадження за адресою, яка зазначена у відповідній заяві.
Колегія суддів звертає увагу, що положення Закону України «Про виконавче провадження» (чинні на момент виникнення спірних правовідносин), не містять обов'язку державного виконавця самостійно здійснювати заходи з метою встановлення поштової адреси боржника, або змінювати адресу для направлення документів виконавчого провадження за відсутності відповідної заяви від сторони виконавчого провадження про зміну її місця знаходження.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №53731207 від 07.04.2017 була 14.04.2017 направлена на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі (виконавчому написі нотаріуса від 27.03.2017 №705), а саме 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46а, однак конверт повернувся відправнику 18.05.2017 неврученим із довідкою ВПЗ із зазначенням причин невручення за закінченням терміну зберігання (а.с.105-107 т.1).
Ідентична адреса місця знаходження ТОВ «ТЛК «Арктика» також зазначена в Іпотечному договорі №876/31/1-3 (а.с.24 т.1).
З матеріалів справи вбачається, що представник ТОВ «ТЛК «Арктика» Кравчук А.С. ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження 11.04.2017 та 23.05.2017, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.103 т.1 зворот) та визнається позивачем в апеляційній скарзі.
В той же час, незважаючи на ознайомлення представника ТОВ «ТЛК «Арктика» Кравчук А.С. з матеріалами виконавчого провадження 11.04.2017 (до направлення виконавчих документів боржнику 14.04.2017) та його обізнаність про зазначення у виконавчому документі адреси боржника - 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, 46а, жодних доказів того, що позивачем було подано до державного виконавця заяву про зміну свого місця знаходження матеріали справи не містять, а отже, у державного виконавця були відсутні повноваження для зміни адреси направлення документів виконавчого провадження, що була зазначена у виконавчому документі.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на положення ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вони стосуються не встановлення місця знаходження боржника, а його розшуку у випадку відсутності відповідних відомостей про місце перебування боржника, які в даному випадку містив виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про отримання ним поштового відправлення №0100148887556 із постановою державного виконавця від 07.04.2017 про відкриття виконавчого провадження №53731207, однак такі посилання не спростовують наведених вище висновків суду.
Також суд відхиляє посилання апелянта на зазначення адреси місця знаходження боржника - 04086, м.Київ вул.О.Теліги, буд.41 в довіреності, що подавалась при ознайомленні представника позивача із матеріалами виконавчого провадження, оскільки така довіреність не може ототожнюватись із заявою про зміну місця знаходження, подання якої передбачено ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, саме заява відповідної сторони (в даному випадку боржника) може бути підставою для зміни державним виконавцем адреси для направлення документів виконавчого провадження, а тому посилання позивача на обізнаність стягувача із адресою місця знаходження боржника і навмисного не повідомлення ним такої обставини державному виконавцю не можуть бути враховані судом.
При цьому, на запит суду позивачем було подано копію кредитного договору від 04.11.2014 №876/31/1 разом із додатковими угодами, а також іпотечного договору №876/31/1-3 від 04.11.2014, разом із додатками, в яких зазначено, що і майно позивача за договором іпотеки нерухомості і ТОВ «ТЛК Арктика» знаходяться за адресою: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, буд.46а.
Будь-яких додаткових угод до вказаних договорів щодо зміни адреси місцезнаходження ТОВ «ТЛК Арктика» матеріали справи не містять.
Аналогічна адреса зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 27.03.2017 №705.
З наданих позивачем Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається що станом на 04.11.2014, 27.03.2017, 13.04.2017, зареєстрвоаним місцем знаходження позивача є 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, буд.46а.
При цьому, станом на 30.07.2016, 05.09.2016 зареєстроване місцезнаходження ТОВ «ТЛК Арктика» є 04084, м.Київ, вул.Олени Теліги, 41, що також підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, станом на момент вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малого О.С. виконавчих написів від 27.03.2017, зареєстрованих за номерами №704, №705 та винесення головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Назаровцем А.Т. спірних постанов в межах виконавчих проваджень №53731207 та №53995297, об'єднаних в подальшому у зведене виконавче провадження №53999200, зареєстроване місцезнаходження ТОВ «ТЛК Арктика» було 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Софіївська Борщагівка, вул.Чорновола, буд.46а.
Інші матеріали, подані позивачем на запит суду, а саме, роздруківки з сайту Міністерства юстиції України на безкоштовний запит у формі детальної інформації про юридичну особу не містить відомостей на яку дату актуальні відображені в них відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а інформація з веб-порталу opendatabot.ua не належить до офіційних та наявні у ній відомості суперечать дослідженим вище Витягам з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 27.03.2017, 13.04.2017, що також були подані позивачем, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами і відхиляються судом.
З наведеного вбачається, що твердження позивача про бездіяльність державного виконавця щодо не направлення на адресу ТОВ «ТЛК «Арктика» документів виконавчих проваджень є безпідставними.
В частині передачі належного позивачу нерухомого майна на реалізацію на електронних торгах колегія судів зазначає наступне.
Відповідно до ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що постанова про арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП №53731207 винесена державним виконавцем 07.04.2017 (а.с.74-75 т.1) при цьому, складення ПП «Консалтингова група Арго-Експерт» звіту про незалежну оцінку вартості майна боржника відбулось 18.04.2017, що визнається сторонами та зазначено позивачем в апеляційній скарзі, а отже, державним виконавцем дотримано вимоги ч.1-3 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що позивач в судовому порядку оскаржував результати визначення вартості чи оцінки відповідного майна.
Частиною 1 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.
Таким чином, державним виконавцем, при визначенні вартості арештованого майна боржника та здійснення дій з подальшої його реалізації, дотримано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій державного виконавця вчинених в межах виконавчого провадження №53731207, в частині передачі належного ТОВ «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» майна на реалізацію на електронних торгах є безпідставними.
Беручи до уваги, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування всіх постанов державного виконавця, винесених в рамках виконавчих проваджень №53731207 та №53995297, об'єднаних в подальшому у зведене виконавче провадження №53999200, після їх відкриття мотивовані позивачем виключно безпідставним направленням державним виконавцем документів виконавчого провадження (в тому числі постанов про відкриття виконавчого провадження) не за адресою місця знаходження боржника, що досліджувалось судом вище із наданням відповідної оцінки стосовно правомірності дій відповідача в частині направлення таких документів за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі за відсутності будь-яких заяв про зміну місця знаходження боржника, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний Комплекс «Арктика» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26 січня 2021 року
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма