Справа № 826/15692/18 Суддя першої інстанції: Добрянська Я.І.
26 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Собківа Я.М. та Черпіцької Л.Т.,
при секретарі - Василенко Ю.А.,
за участю:
позивача: - ОСОБА_1 ,
представник відповідачів: - Кухаревської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в м. Києві, Подільського районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління МВС України в м. Києві, Подільського районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними та скасування наказу, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.11.2018 року, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУМВС України в м. Києві № 39 о/с від 23.08.2018 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.п. п.64 Положення про проходження служби №114 «через скорочення штатів» з посади начальника сектору боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві;
- поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві з дня незаконного звільнення з 27.08.2018 року;
- визнати нікчемним Акт від 25.06.2018 «Про відмову в ознайомленні з попередженням» затверджений заступником Голови ліквідаційної комісії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Н.В. Зіненко;
- стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення, з 27.08.2018 року по винесення судом рішення про поновлення на роботі з урахуванням коефіцієнту коригування заробітної плати (К=2.81) згідно п.10 Порядку №100 затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р., ст.27 ЗУ «Про оплату праці»,ч.2 ст.235 КЗпП України, правової позиції Верховного суду України у справі №6-203цс14 від 21.01.2015 р., та Постанови КМУ від 11.11.2015р. №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та правової позиції ВСУ від 24.06.2009 р.;
- стягнути Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час затримки здійснення розрахунку при звільненні, з дня звільнення - з 27.08.2018 року по день фактичного розрахунку згідно ст.116, 117 КЗпП України;
- стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 17.01.2017 року по 20.02.2017 року за 25 робочих, з урахуванням індексу інфляції К= 1,1535 в зв'язку з порушенням термінів її виплати у сумі: 6 752 грн. 88 кой. ( 5854, 25гр.* 1,1535 = 6752,88);
- стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати за період з 14.03.2018 року по 27.08.2018 року за 113 робочих днів у сумі 26 461 грн. 21 коп. (113*234,17= 26461,21);
- стягнути з ГУМВС України в м. Києві та Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 компенсацію за 55 діб невикористаних ним щорічних чергових відпусток за 2011,2012 роки з урахуванням індексу інфляції (К=2,37) в зв'язку з затримкою термінів її виплати в сумі: 22 184 грн. 26 кой. (9360,45 гри. *2.37=22 184 грн. 26 коп.) та не здійсненням зазначеного розрахунку в день звільнення позивача - 27.08.2018 р.;
- стягнути з Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 компенсацію за 60 діб невикористаних ним щорічних чергових відпусток за 2016, 2017 роки в сумі 10 225 грн. 80 коп., оскільки в день звільнення позивача - 27.08.2018 року зазначений розрахунок здійснено не було;
- визнати розрахунок невикористаної частини щорічної відпустки за 2018 рік зазначений у наказі ГУМВС України в м. Києві №39 о/с від 23.08.2018 року у кількості 17 діб невірним та зобов'язати ГУМВС України в м. Києві перерахувати кількість днів відпустки за 2018 рік за період з 06.11.2017 р. по 28.08.2018 р.;
- визнати протиправними дії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, що виразились у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 07.08.2018 року «Про надання невикористаної щорічної відпустки за 2018» та відмові надати Позивачу відпустку згідно п.56 Положення №114 затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р.;
- зобов'язати Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві розглянути подану ОСОБА_1 заяву від 07.08.2018 року «Про надання невикористаної щорічної відпустки за 2018» відповідно до п.56 Положення №114 затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р.;
- зобов'язати Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві надати ОСОБА_1 чергову щорічну відпустку за 2018 рік на підставі п. 56. Положення №414 затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1991 р. згідно його заяви від 07.08.2018 року «Про надання невикористаної щорічної відпустки за 2018» та видати відповідний наказ (тривалістю 25 діб згідно наданого розрахунку);
- стягнути з ГУМВС України в м. Києві моральну шкоду заподіяну ОСОБА_1 систематичними незаконними звільненням з органів внутрішніх справ «через скорочення штатів» (втретє) наказом ГУМВС України в м. Києві №39 о/с від 23.08.2018 року - у розмірі 50 000 грн.;
- стягнути з ГУМВС України в м. Києві та МВС України на користь ОСОБА_1 різницю заробітної плати за час виконання нижче оплачуваної роботи в зв'язку з визнанням постановами Окружного адміністративного суду м. Києва, які набрали законної сили від 22.07.2015 року №826/8018/15 та від 28.04.2015 року №826/5723/15 переведення позивача на нижче оплачувану роботу (посаду) незаконним з урахуванням індексу інфляції у розмірі 13 440 грн. 83 коп. (9868,45*1,362 = 13440,83);
- зобов'язати МВС України та ГУМВС України в м. Києві поновити строк присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» ОСОБА_1 з 31.08.2016 року, про що видати відповідний наказ;
- визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України в м. Києві, щодо розгляду поданих ОСОБА_1 рапортів від 06.02.2017 року від 04.07.2018 року «про присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» відповідно до п. 34 Положення №114 відповідно до п. 34 Положення №114» та не присвоєнні ОСОБА_1 чергового спеціального звання «капітан міліції»;
- зобов'язати ГУМВС України в м. Києві та МВС України, розглянути поданий ОСОБА_1 рапорт від 06.02.2017 року «про присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» відповідно до п. 34 Положення №114» та рапорт від 04.07.2018 року «про присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» відповідно до п. 34 Положення №» 114» та видати відповідний наказ;
- зобов'язати ГУМВС України в м. Києві та МВС України підготувати подання про присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» ОСОБА_1 з 31.08.2016 року відповідно до п.34 Положення про проходження служби затвердженого Г1КМУ №114 від 29.07.1991 р.;
- зобов'язати ГУМВС України в м. Києві та МВС України видати відповідний наказ про присвоєння чергового спеціального звання «капітан міліції» ОСОБА_1 з 31.08.2016 року відповідно до п.34 Положення про проходження служби затвердженого ПКМУ №114 від 29.07.1991 р.;
- визнати протиправною бездіяльність ГУМВС України в м. Києві, що виразилась у залишенні без розгляду рапорту ОСОБА_1 зареєстрованого в ГУМВС України в м. Києві за вх. №М-1647-ОП від 05.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого ПКМУ від 29.07.1991 року №» 114 у зв'язку з виявленим бажанням проходити службу в органах національної поліції;
- зобов'язати ГУМВС України в м. Києві розглянути рапорт ОСОБА_1 зареєстрований в ГУМВС України в м. Києві за вх. № М-1647-ОП від 05.11.2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого ПКМУ від 29.07.1991 р. №114, у зв'язку з переходом на роботу (службу) в інші міністерства, цоов (установи, організації) в зв'язку з виявленням бажання проходити службу в Національній поліції у визначений Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.205 р. № 580-VIII строк;
- зобов'язати ГУМВС України в м. Києві видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ затвердженого ПКМУ від 29.07.1991 р. №» 114 у зв'язку з переходом на службу до національної поліції на запропоновану ГУ НП України в м. Києві рівнозначну вакантну посаду, на яку він дасть згоду;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП України в м. Києві, що виразилась у залишенні без розгляду відповідно до п. 9 Розділу ХІ Закону «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 540-VIII рапорту ОСОБА_1 зареєстрованого в ГУМВС України в м. Києві за вх. №М-1647-ОП від 05.11.2015 р. «Про виявлене бажання продовжити службу в Національній поліції» адресований начальнику ГУМВС України в м. Києві Терещуку О.Д. та заяви ОСОБА_1 від 07.11.2015р. «Про прийом на службу до Національної поліції» адресований т.в.о. начальника ГУ НП в м. Києві Терещуку О.Д. в яких ОСОБА_1 виявив бажання проходити службу в органах Національної поліції та не запропонуванні ОСОБА_1 , рівнозначних посад, що заміщуються поліцейськими;
- зобов'язати ГУ НП України в м. Києві розглянути рапорт ОСОБА_1 «про виявлене бажання продовжити службу в Національній поліції» зареєстрований в ГУМВС України в м. Києві за вх. № М-1647-ОП від 05.11.2015 року адресований начальнику ГУМВС України в м. Києві Терещуку О.Д. та заяву ОСОБА_1 від 07.11.2015 р. «про прийом на службу до Національної поліції» адресовану т.в.о. начальника ГУ НП в м. Києві Терещуку О.Д. відповідно до вимог п. 9 Розділу ХІ Закону «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 540-VIII, запропонувати вакантні рівнозначні посади в штаті ГУ НП України в м. Києві, що заміщуються поліцейськими та прийняти відповідний наказ про призначення ОСОБА_1 на службу до органів Національної поліції відповідно до п. 9 Розділу XI Закону «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №540-VIII, як прибулого переходом з органів внутрішніх справ працівника;
- стягнути з ГУМВС України в м. Києві та Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві компенсацію за недораховані невикористані 5 діб щорічної відпустки за 2011 рік (в зв'язку з помилкою в розрахунках) з урахуванням індексу інфляції (К=2,37) в зв'язку з затримкою термінів її виплати в сумі 2 016 грн. 75 коп. (850,95*2,37= 2016,75)
- стягнути з ГУМВС України в м. Києві на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строку виплати суми заборгованості - фінансової різниці за 7 - 8 семестр навчання в НАВС, що виникла у ГУМВС України в м. Києві з 06.11.2015 року по день здійснення розрахунку з позивачем 14.09.2018 року, з урахуванням індексу інфляції і 3% річних у розмірі 2916 грн. 64 коп. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про визнання нікчемним Акта від 25.06.2018 року «Про відмову в ознайомленні з попередженням», затверджений заступником Голови ліквідаційної комісії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Н.В.Зіненко - закрито.
Не погоджуюсь із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року та передати справу № 826/15692/18 на розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва в частині закритих позовних вимог.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Відзиви на апеляційну скаргу від Головного управління МВС України в м. Києві, Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві до суду апеляційної інстанції не надходили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі в частині, суд першої інстанції виходив з того, що правова природа оскаржуваного ОСОБА_1 . Акту від 25.06.2018 року «Про відмову в ознайомленні з попередженням» затверджений заступником Голови ліквідаційної комісії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Н.В. Зіненко, унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його нікчемним, відтак не може бути розглянута в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).
Колегія суддів, враховуючи правові висновки Верховного Суду, вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Як установлено матеріалами справи, позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в м. Києві, Подільського районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у місті Києві, однією із позовних вимог якого було: визнання нікчемним Акта від 25.06.2018 року «Про відмову в ознайомленні з попередженням» затверджений заступником Голови ліквідаційної комісії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Н.В. Зіненко.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів наголошує, що зі змісту оскаржуваного Акту (т.1 а.с.68-69) вбачається, що останній є внутрішнім документом Ліквідаційної комісії Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, це документ, який фіксує факт відмови ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення останнього із попередженням про можливе наступне вивільнення.
Аналіз змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку, що оскаржуваний Акт не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 4 КАС України.
Отже, оскаржуваний позивачем Акт на момент звернення з цим позовом до суду не порушує прав, свобод або інтересів позивача, адже не є актом індивідуальної дії, що на підставі наведених вище положень, унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 241, 242, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.М.Собків
Л.Т.Черпіцька
Повний текст рішення виготовлено 26 січня 2021 року.