Справа № 320/2054/20
26 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ганечко. О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги апеляційної скарги Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання її копії шляхом подання суду апеляційної інстанції:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав (поважних причин) для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Колегією суддів встановлено, що вказану копію ухвали від 29 грудня 2020 року було отримано апелянтом 08 січня 2021 року, що підтверджується даними наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 18 січня 2021 року.
Водночас, 19 січня 2021 року до суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків.
В обґрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що у зв'язку відсутністю видатків на оплату судового збору попередньо подану (в межах встановленого законодавством строку) апеляційну скаргу було повернуто судом скаржнику. При цьому, апелянт зауважує, що Державна податкова служба України добросовісно ставилось та продовжує ставитись до наявних у нього процесуальних прав та обов'язків, сплативши судовий збір за звернення до суду із даною апеляційною скаргою.
За наведених обставин, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.
Розглянувши вказане клопотання апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.
Проте, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16 квітня 2020 року.
Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).
З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб'єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 298, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року.
Апеляційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами повернути Державній податковій службі України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
О.М. Ганечко