П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 січня 2021 р. Категорія: 108020200м.ОдесаСправа № 400/2891/20
Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідач: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень від 28.04.20 р. № UA508140/2020/000021/2, від 05.05.20 р. № UA508140/2020/000022/2, карток-відмов від 28.04.20 р. № UA508140/2020/00048, від 05.05.20 р. № UA508140/2020/00055, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування: рішення про коригування митної вартості товарів: № UA508140/2020/000021/2 від 28.04.2020 р., № UA508140/2020/000022/2 від 05.05.2020 р.; карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України: від 28.04.2020 р. № UA508140/2020/00048, від 05.05.2020 р. № UA508140/2020/00055, мотивуючи його тим, що під час митного оформлення позивачем було надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення вартості імпортованого товару за ціною контракту відповідно до ч.1 ст. 57 Митного кодексу України (далі - МК України). Відповідач протиправно визначив інший метод - другорядний, для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Всі необхідні документи були надані позивачем під час митного оформлення. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують - значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA508140/2020/000021/2 від 28.04.2020 р. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів: № UA508140/2020/000022/2 від 05.05.2020 р. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 28.04.2020 р. № UA508140/2020/00048. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 05.05.2020 р. № UA508140/2020/00055.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що документи, надані до митного оформлення для підтвердження заявленої митної вартості, не містили всіх даних щодо складових митної вартості, які зазначені у частині 10 пункті 7 ст. 58 Митного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 27.12.2019 р. між позивачем та ТОВ ТД "Новомосковський хлор" (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічний контракт № 208-0894520 з урахуванням додатку № 4 до контракту (Специфікація № 4) від 24.03.2020 р., за умовами якого здійснювалась поставка натру їдкого (гідроксид натрію) за ціною 11 214, 20 руб.РФ за 1 тонну. Продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити товар: натр їдкий (гідроксид натрію). Ціна за одиницю товару визначається та приймається на умовах СРТ (згідно з ІНКОТЕРМС-2010) та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.
Пунктом 2.2. Контракту сторони визначили, що ціна на товар вказується в Специфікаціях. Зокрема, Специфікацією № 4 вартість товару 11 214, 20 руб.РФ за 1 тону, який має відвантажуватись протягом квітня 2020 року на адресу позивача.
Виконуючи умови вищевказаного Контракту, зокрема Специфікації № 4 до Контракту, з метою ввезення товару на територію України, позивачем були надані Чорноморській митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця) для митного оформлення наступні електронні митні декларації далі - МД): № UA508140/2020/001000 від 28.04.2020 р., в якій вартість за 1 т. натру їдкого склала 11 214, 20 руб. РФ, № UA508140/2020/001046 від 05.05.2020 р. в якій вартість за 1 т натру їдкого склала11 214, 20 руб. РФ.
На підтвердження митної вартості товару, заявленої за ціною контракту, позивач надав: контракт від 27.12.2019 р. № № 208-0894520 з специфікацією № 4 від 24.03.2020 р., інвойси, біржові коригування, копії декларації країни відправлення, накладні СМГС.
Відповідач направив на адресу позивача електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
На вимогу митниці позивачем було надано всю запитувану відповідачем інформацію.
За результатами контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем прийнято два рішення про коригування митної вартості товарів, якими було відмовлено в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів та видано картку відмови по МД. Рішеннями відповідача визначено митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 19, 8044 руб.РФ/тн.
Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, зокрема за ціною товару, який ввозився на митну територію України за митною декларацією від 11.01.2020 р. та від 02.01.2020 р.
Відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів: № UA508140/2020/000021/2 від 28.04.2020 р., та № UA508140/2020/000022/2 від 05.05.2020 р. Крім того, винесено картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів: UA508140/2020/00048 від 28.04.2020 р., № UA508140/2020/000055 від 05.05.2020 р.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом першої інстанції не встановлено.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів наведений в ч. 2 цієї статті.
Як визначено в ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.03.2019 р. по справі № 814/921/17.
Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 6 цієї статті митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно приписів ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, виходив із того, що подані позивачем документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: - основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); - другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частиною 2 ст. 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).
Відповідно до положень ст. 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Одним із видів діяльності позивача є виробництво глинозему. Каустична сода є одним із компонентів глинозему та застосовується позивачем у виробництві.
З метою виготовлення глинозему позивач уклав з ТОВ ТД "Новомосковськ хлор" (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічний контракт № 208-0894520, за умовами якого придбав натр їдкий (соду каустичну).
Одним із аргументів відповідача є відсутність у поданих позивачем документах інформації щодо страхування товару.
Такий висновок митного органу є помилковим, оскільки за умовами контракту від 27.12.2019 р. № 208-0894520 товар не страхувався, що є правом, а не обов'язком сторін договору.
Надання постачальником знижки є правом сторони договору, що не може тягти для іншої сторони негативних наслідків.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також специфікацію, де чітко визначена ціна в розмірі 11 214, 20 руб. РФ за 1 тонну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною, зазначеною в інвойсах.
Посилання відповідача на невідповідність опису товару в митних деклараціях та в специфікації, інвойсах не приймаються судом, оскільки вони жодним чином не впливають на числові значення митної вартості.
Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Згідно з ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби, - залишити без задоволення.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року по справі № 400/2891/20, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.