27 січня 2021 року м. Дніпросправа № 310/1787/20(2-а/310/46/20)
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чередниченко В.Є. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2020 року у справі №310/1787/20(2-а/310/46/20) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції Штенгелова Андрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Бердянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції Штенгелова Андрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено повністю.
Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. При цьому, пунктом 4 частини 5 цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Проте, скаржником в апеляційній скарзі не зазначено дати отримання копії рішення суду першої інстанції, що оскаржується та не надано доказів що підтверджують цю дату, за наявності.
Зазначення скаржником в апеляційній скарзі про те, що з текстом оскаржуваного рішення суду першої інстанції він ознайомився 06.01.2021 року з сайту Єдиного Державного реєстру судових рішень, суд апеляційної інстанції не може вважати фактом виконання ним вимог пункту 8 частини 2 статті 296 КАС України, оскільки в Єдиному державному реєстрі судових рішень судове рішення оприлюднюється, в той час як положення частини 6 статті 251 КАС України встановлює вичерпний перелік обставин, які визначають день вручення судового рішення, серед якого відсутня така обставина як оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що на тому, що виконання вимог 251 КАС України копію рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2020 року у справі №310/1787/20(2-а/310/46/20) судом першої інстанції направлено скаржнику, про що свідчить копія супровідного листа від 08.12.2020 року наявна в матеріалах справи (а.с.113).
Не встановлення судом дати отримання скаржником копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі призведе до того, що скаржник у відповідності до положень статті 303 КАС України вимушений буде доповнювати свою апеляційну скаргу після отримання повного тексту судового рішення, отримання якого відбудеться після відкриття апеляційного провадження у справі, що не передбачено положеннями КАС України та суперечить суті апеляційного оскарження, оскільки особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що надання скаржнику строку для усунення вищезазначеного недоліку апеляційної скарги здійснено задля дотримання принципу гласності судового рішення, оскільки особа, яка не отримала судового рішення суду першої інстанції позбавлена можливості навести свої доводи та обґрунтування в апеляційній скарзі щодо незгоди з таким судовим рішенням виходячи з його змісту.
У справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «…Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду…».
Враховуючи те, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, прийняття до розгляду апеляційної скарги складеної без отримання копії судового рішення, яке оскаржується фактино свідчить про намагання особи домогтися нового розгляду справи, а не перегляду рішення суду першої інстанції.
Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 15.14 Перехідних положень КАС України передбачено, що копії судових рішень видаються судом, у якому перебуває справа на момент надходження відповідної заяви.
Так, пунктами 2 та 3 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи.
Проте, заявником апеляційної скарги до апеляційної скарги не додано її копії та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності та надати копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08 грудня 2020 року у справі №310/1787/20(2-а/310/46/20) - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме надати до суду апеляційної інстанції:
- апеляційну скаргу із зазначенням у ній дати отримання копії повного судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується із наданням доказів що її підтверджують, за наявності;
- надати копії апеляційної скарги та копії доданих до неї письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи відповідно до кількості учасників справи.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є. Чередниченко