26 січня 2021 р.Справа № 480/4677/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року по справі № 480/4677/20
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
про визнання протиправним та скасування рішень,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішень.
На зазначене рішення суду Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області подало апеляційну скаргу. Апелянт також просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що рішення Сумського окружного адміністративного суду ухвалене 12.11.2020 р. в порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга направлена до суду першої інстанції засобами поштового зв'язку 17.11.2020 р., що підтверджєуться поштовою накладною на конверті, тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.
В обґрунтування заяви про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови заявник апеляційної скарги зазначає, що копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 17.11.2020 р., на підтвердження чого ним надано копію першої сторінки тексту рішення із штампом (штрих-кодовим ідентифікатором) вхідної кореспонденції (№ 6243-20), а тому вважає, що апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення і відповідач має право на поновлення строку на підставі п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Проте дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, судом не вбачається поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський Суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками, викладеними, зокрема, Верховним Судом у постановах від 02.11.2018 року по справі № 810/3539/17, та від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17 та від 19.02.2019 року по справі № 820/2921/17.
З доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що єдиною підставою, на яку посилається відповідач є та обставина, що рішення суду першої інстанції ним отримане 17.11.2020 р. і оскільки апеляціна скарга направлена до суду засобами поштового зв'язку 17.12.2020 р., він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Разом з тим, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення (розписка про отримання копії рішення в суді), з якого вбачається, що копію рішення суду першої інстанції відповідач отримав 16.11.2020 р. (а.с. 85).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Враховуючи те, що приписами КАС України прямо визначено день, який слід вважати днем отримання копії судового рішення (зокрема, таким днем є день проставлення у поштовому повідомленні (розписці) відмітки про вручення судового рішення), колегія суддів дійшла до висновку, що у цій справі днем отримання копії судового рішення є 16.11.2020 р. В свою чергу, посилання апелянта на отримання копії судового рішення 17.11.2020 р. є помилковим, оскільки надана відповідачем копія першої сторінки тексту рішення із штампом (штрих-кодовим ідентифікатором) вхідної кореспонденції (№ 6243-20) свідчить лише про дату реєстрації рішення суду.
Враховуючи пропуск строку на апеляційне оскарження, відсутність належних доказів щодо існування об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали поданню апеляційної скарги, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, ч. 6 ст. 250, 295, 298, 299, ч.2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М.