про зупинення провадження по справі
27 січня 2021 року справа №200/5356/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., секретар судового засідання Тішевський В.В., за участі позивача особисто, представника відповідачів Лушер Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 р. у справі № 200/5356/20-а (головуючий І інстанції суддя Хохленков О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора України про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 № 255, наказу прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 396-к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 03 червня 2020 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 2 від 09.04.2020 року № 255 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки»; визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області Білоусова Є.О. від 04.05.2020 № 396-к про звільнення його з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області; поновити його на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури або на рівнозначній посаді в органі прокуратури, який буде створено замість прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України; стягнути з прокуратури Донецької області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 05.05.2020 року по дату винесення судового рішення (т. 1 а.с. 1-18).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області № 396-к від 04.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року.
Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 137342 (сто тридцять сім тисяч триста сорок дві) гривні 72 копійки.
Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу визначена без утримання податків і обов'язкових платежів.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді з 05.05.2020 року звернуто до негайного виконання (т. 3 а.с. 184-193, 202).
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач та відповідачі подали апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не було досліджено процедуру та порядок проведення атестації. Атестація працівників прокуратури, передбачена Законом України № 113 від 19.09.2019 року, Порядком проходження прокурорами атестації містить ознаки дискримінації. Ні Закон України «Про прокуратуру», ні Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» не наділяє Генерального прокурора повноваженнями на встановлення або зміну предмету атестації.
Зазначене, на думку позивача, підтверджує факт незаконності рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09 квітня 2020 року № 255 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
Відповідачі в апеляційній скарзі просили скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Апеляційні скарги відповідачів мотивовані тим, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача, є факт неуспішного проходження атестації, а не ліквідація, реорганізація органу. Згідно п. 6 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VІІ. За приписами п. 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
У відзиві на апеляційні скарги відповідачів позивач просив апеляційні скарги останніх залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції скасувати частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити в частині згідно його апеляційної скарги.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційних скарг відповідачів.
Представник відповідачів підтримав доводи апеляційних скарг Офісу Генерального прокурора і Донецької обласної прокуратури та просив їх задовольнити.
Позивач не заперечував проти зупинення провадження у справі.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечувала проти зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.
09 квітня 2020 року кадровою комісією № 2 стосовно позивача прийнято рішення № 255 про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, відповідно до якого ОСОБА_1 за результатом складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 85 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, у зв'язку з чим його не допущено до співбесіди. Зокрема, в рішенні зазначено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію (т. 2 а.с. 173).
Наказом прокуратури Донецької області від 04 травня 2020 року № 396-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" (т.2 а.с.174).
При винесенні вказаного наказу прокуратура Донецької області керувалася п.п. 2 п. 19 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX.
За змістом пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX, кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Також підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VІІ на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Судом встановлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону № 113-IX (із змінами).
Як вбачається з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, станом на 26 червня 2020 року ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі, справа розглядається Великою палатою Суду з 24.12.2020.
Аналогічного змісту інформація міститься на цьому сайті і на час ухвалення цієї ухвали апеляційним судом.
За унормуванням статті 75 Закону України "Про Конституційний Суд України" обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, а у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати - з дня постановлення відповідної ухвали Сенату. Строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.
Приписами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України обумовлено, що суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи, що при винесенні спірних рішень відповідачі керувалися нормами Закону № 113-IX, конституційність якого наразі є предметом розгляду Великої Палати Конституційного Суду України, існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 3/116(20), тому провадження у справі № 200/5356/20-а необхідно зупинити.
Керуючись ст. ст. 173, 236, 308, 310, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Зупинити провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Донецької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 р. у справі № 200/5356/20-а до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст.ст. 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.
Колегія суддів Г.М. Міронова
І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв