27 січня 2021 року справа №200/5807/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Міронової Г.М., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/5807/20-а (головуючий І інстанції Ушенко С.В., повний текст складений у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Новгородської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчини певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Новгородської селищної ради (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльності Новгородської селищної ради щодо неподачі відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Торецьку Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області для скасування та виключення відомостей про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1411246500:01:001:0393) площею 0,1335 га, що розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,2416 (кадастровий номер 1411246500:01:001:0457) в АДРЕСА_2 , які зареєстровані за ПП ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Новгородську селищну раду подати заяву та необхідну для неї документацію відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» до Державного кадастрового реєстратора відділу у м. Торецьку Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м. Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області для скасування та виключення відомостей про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1411246500:01:001:0393) площею 0,1335га, що розташована по АДРЕСА_1 , земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,2416 (кадастровий номер 1411246500:01:001:0457) в АДРЕСА_2 , які зареєстровані за ПП ОСОБА_2 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 116-120).
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування доводів посилався на те, що при зверненні до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності на спадкове майно, позивачу роз'яснено про неможливість такої реєстрації, оскільки в державному реєстрі відсутня інформація про скасування попередньої реєстрації за ПП ОСОБА_3 ; для її скасування Новгородської селищної ради, як розпоряднику земельних ділянок неохідно особисто звернутися до відповідних органів, що передбачено п. 3 ст. 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» (а.с. 130-134).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 31 липня 2012 року по справі № 2/0512/16/2012 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 1411246500:01:001:0393) площею 0,1335га, що розташована по АДРЕСА_1 ; визнано недійсним договір купівлі-продажу в розстрочку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,2416 (кадастровий номер 1411246500:01:001:0457) в АДРЕСА_2 ; визнано недійсними державні акти на право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2416 га в АДРЕСА_2 , для обслуговування та експлуатації ринку (а.с. 23-26).
05.03.2020 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив у відповідності до п. 3 ст. 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» вжити дії щодо звернення до відповідних органів для скасування та виключення відомостей про право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 1411246500:01:001:0393) площею 0,1335га, що розташована по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,2416 (кадастровий номер 1411246500:01:001:0457) в АДРЕСА_2 , які зареєстровані за ПП ОСОБА_2 (а.с. 41-42).
Листом № 02/17-410 від 25.03.2020 року відповідач повідомив, що на виконання рішення Новгородської селищної ради від 29.12.2012 року № 6/27-14 «Про визнання недійсними договорів» виконавчим органом було направлено лист до відділу у м.Торецьку Міськрайонного управління у Костянтинівському районі та м.Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з метою отримання інформації щодо стану виконання п. 3 даного рішення. На зазначений лист отримано відповідь про те, що підстави для внесення змін у Національну кадастрову систему по даному питанню, згідно п. 3 статті 26 Закону України «Про державний земельний кадастр», відсутні (а.с. 43).
Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року № 3613-VI (далі - Закон № 3613) зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом.
За змістом ст. 30 Закону № 3613 Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання: органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою; державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.
Згідно п. 130 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051) відомості (зміни до них) про нового власника, користувача земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вносяться до Поземельної книги Державним кадастровим реєстратором відповідно до пункту 113 цього Порядку.
Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (п. 113 Порядку № 1051).
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІV від 1 липня 2004 року (далі - Закон № 1952) Державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов'язань); інші речові права відповідно до закону; 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.
Згідно ч. 3 ст. 10 Закону № 1952 Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
За змістом ч. 1 ст. 27 Закону № 1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об'єктом довірчої власності; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 підстави для відмови в державній реєстрації прав: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття (ч. 2 ст. 24 Закону № 1952).
Аналогічна норма міститься у п. 23 Порядку № 1127.
Зазначене також кореспондується з вимогами до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5.
Таким чином, за наявності державної реєстрації права власності за відповідною особою, державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі № 911/3594/17.
Колегія суддів зазначає, що зміни до поземельної книги, в даному випадку щодо права власності на спірні земельні ділянки, може бути внесено Державним кадастровим реєстратором після отримання ним від органу державної реєстрації прав на нерухоме майно інформації в порядку інформаційного обміну про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, звернення відповідача до Державного кадастрового реєстратора щодо внесення змін до поземельної книги про власника земельних ділянок не є наслідком виникнення у останнього обов'язку щодо вчинення таких дій, оскільки, як встановлено судом, відповідно до відомостей, наявних в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на спірні земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_3 .
Позивач в даному випадку є правомочною особою для звернення до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації права власності на спірне майно (земельні ділянки) за судовим рішенням, що набрало законної сили.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно ч.ч. 1,3 статті 24 Закону № 280/97-ВР правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ст. 27 Закону № 3613 у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається. У Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок. Записи про обмеження у використанні земельної ділянки, яка була поділена чи об'єднана з іншою, переносяться до поземельних книг на земельні ділянки, сформовані в результаті такого поділу чи об'єднання (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до новосформованої земельної ділянки). У разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг у порядку, визначеному частиною четвертою статті 26 цього Закону.
Згідно пояснень Головного управління Держгеокадастру України та інформації, наявній в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, в Державному земельному кадастрі наявні архівні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1411246500:01:001:0393. відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1411246500:01:001:0393 записані у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, був укладений договір оренди земельної ділянки за №040615600008 від 21.11.2006 строком на 10 років. Поземельна книга на земельну ділянку 1411246500:01:001:0393 відкрита. Договір оренди земельної ділянки 1411246500:01:001:0393 припинено на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 1411246500:01:001:0457, на яку згідно Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, був виданий державний акт серія ЯИ 416795, зареєстрований 25.05.2010, реєстраційний №011018100006 на підставі цивільно-правової угоди (договору купівлі-продажу) від 27.11.2008 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування та експлуатації ринку. У зв'язку зі збільшенням площі та відведенням нової земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0457, попередня земельна ділянка з кадастровим номером 1411246500:01:001:0393 перенесена до архіву.
Відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0457 (серія та номера державного - ЯИ №416795, дата реєстрації - 25.05.2010, реєстраційний номер - 011018100006, загальна площа - 0,2416 га) здійснено поділ на земельні ділянки з кадастровими номерами 1411246500:01:001:0715 (серія та номер державного акта - ЯЛ №972128, дата реєстрації - 14.12.2011 року, реєстраційний номер - 141120002000004, площа - 0,2069 га) та 1411246500:01:001:0716 (серія та номер державного акта - ЯЛ №972127, дата реєстрації - 14.12.2011 року, реєстраційний номер - 141120002000003, площа - 0,0347 га).
У зв'язку з поділом земельної ділянки з кадастровим номером 1411246500:01:001:0457 на дві земельних ділянки кадастровий номер 1411246500:01:001:0716 та кадастровий номер 1411246500:01:001:0715, земельна ділянка 1411246500:01:001:0457, також перенесена до архіву.
На теперішній час в Національній кадастровій системі обліковуються:
- земельна ділянка площею 0,0347га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0716, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за ОСОБА_3 , державний акт серія ЯЛ № 972127, зареєстрований 14.12.2011, реєстраційний № 141120002000003, цільове призначення - для обслуговування та експлуатації ринку;
- земельна ділянка площею 0,2069га, кадастровий номер 1411246500:01:001:0715, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована за ОСОБА_3 , державний акт серія ЯЛ №972128, зареєстрований 14.12.2011 року, реєстраційний № 141120002000004, цільове призначення - для обслуговування та експлуатації ринку.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи, земельні ділянки з кадастровими номерами 1411246500:01:001:0393 і 1411246500:01:001:0457 та інформація щодо них перенесені до архіву (а.с. 100-102). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/5807/20-а за позовом ОСОБА_1 до Новгородської селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчини певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 27 січня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
Г.М. Міронова