26 січня 2021 року справа №200/2181/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В. секретар судового засідання Антонюк А.С., за участю представника відповідача Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року (повний текст складено 28 вересня 2020 року в м. Слов'янськ) у справі № 200/2181/20-а (суддя І інстанції - Шинкарьова І.В.) за позовом Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002705341 від 11 лютого 2020 року, яким до позивача застосовано штрафних санкції, -
26 лютого 2020 року позивач, Дочірнього підприємства “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, звернувся до суду з адміністративний позовом до відповідача, Головного управління ДПС у Донецькій області, про скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0002705341 від 11 лютого 2020 року про нарахування штрафних санкції у сумі 310 401,98 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно застосував до позивача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних в період, коли позивач знаходився під дією обставин непереборної сили, що належним чином підтверджено сертифікатом Торгово-промислової плати України. Посилаючись на статті 6, 19, 67 Конституції України, статті 14, 85, 101 Податкового кодексу України, Закон України від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, розпорядження Кабінету міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція”, позивач просив визнати противним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002705341 від 11 лютого 2020 про зобов'язання сплатити штраф у сумі 310 401,98 гривень за затримку реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних.
В письмових поясненнях до позовної заяви позивач зазначав, що Дочірнє підприємство “Донецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” створено відповідно до наказу №156 Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 року та було зареєстровано за адресою: м. Донецьк, проспект Комсомольський, 6-А. В своїй діяльності Позивач, здійснював свою діяльність на території Донецькій області, з надання послуг з поточного дрібного, середнього та капітального ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення. Для здійснення своєї діяльності на території Донецькій області були створені філії та дільниці поза межами розташування головного підприємства (у тому числі в населених пунктах: Ясинувата, Харцизьк, Новоазовськ та інших). У зв'язку с захопленням частини території Донецької області, Позивач втратив значну частину матеріально технічної бази та на теперішній час не може здійснювати нормальну господарську діяльність (що підтверджується відкритими кримінальними провадженнями). Також Позивач вимушений був перереєструватися за адресою: Донецька область, місто Покровськ, вулиця Захисників України, 2. Несвоєчасна реєстрація податкових накладних спричинена об'єктивними причинами на які товариство, за умови прийняття усіх можливих заходів, не могло вплинути, а саме настання обставин непереборної сили, у зв'язку з ситуацією, що склалась у Східному регіоні України та проведення антитерористичної операції, яка унеможливлює роботу підприємства та установ у звичайному режимі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/2181/20-а позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0002705341 від 11 лютого 2020 року про нарахування штрафних санкції у сумі 310 401,98 грн.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що належним доказом реєстрації платником податків податкової накладної (наміру реєстрації такої), в розумінні частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 ПК України, є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач - Дочірнє підприємства “Донецький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” ІКЮО - 32001618 місцезнаходження юридичної особи 85307, Донецька область, м. Покровськ, вул. вул. Захисників України, 2, перебуває на обліку у Покровській об'єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Донецькій області.
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області є юридичними особами та у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.
Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області була проведена камеральна перевірка з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 2019 року позивача.
Відповідачем було проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів реєстрації податкової накладної з податку на додану вартість в єдиному реєстрі податкових накладних за період грудень 2019 року позивачем.
Під час перевірки встановлено порушення позивачем у період з 19.12.2019 по 31.01.2020 пункту 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН (16 днів), а саме податкової накладної виписаної 19.12.2019 №56, дата реєстрації 31.01.2020 сума ПДВ 1552009.88 грн..
За результатами перевірки, 31 січня 2020 року був складений Акт камеральної перевірки №104/05-99-53-41/32001618. (а.с. 119). Який було отримано 05.02.2020, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення (а.с.122)
На підставі акту, було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 №0002705341, яким застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 310401,98 гривень. (а.с. 5). Податкове повідомлення - рішення було отримано позивачем 13.02.2020.(копія поштового повідомлення а.с.126)
Позивачем, було виписано податкову накладну від 19.12.2019 №56 на суму 7 760 049,42 грн., сума ПДВ 1552009.88 грн.
Відповідно до наданого позивачем протоколу відправлення податкової накладної від 19.12.2019 № 56, накладна відправлена 20.12.2019 об 19.43 год. (а.с. 144)
Позивачем, 31.01.2020 об 18.52 було повторно направлено для реєстрації податкову накладну, що підтверджується протоколом відправлення податкової накладної (а.с. 148)
Про реєстрацію податкової накладної свідчить квитанція про реєстрацію в ЄРПН від 31.01.2020. (а.с.114)
Позивач не погоджується з податковим повідомленням рішенням, вважає його прийнятим з порушенням норм законодавства.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 76 ПК України встановлено порядок проведення камеральної перевірки.
76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2 ст.86 ПК України встановлено, що результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п. 42.1, 42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що акт камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.
При дослідженні судом акту перевірки встановлено, що акт підписано особою, що перевіряла, а підпис уповноважених осіб позивача міг бути поставлений після отримання позивачем акту перевірки.
З наданої відповідачем копії поштового повідомлення про вручення вбачається, що перевірки акт 31 січня 2020 року позивачу було направлено 04.02.2020 отримано позивачем 05.02.2020, тобто позивач мав право підписати акт та направити підписаний акт відповідачу.
Суд не приймає довід позивача, що штрафні санкції не застосовуються до платника податку у разі порушення строків реєстрації податкових накладних, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), що має місце в даному випадку, суд зазначає наступне.
Пунктом 120.1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення платника податку на додану вартість на якого відповідно до вимог статті 192 та 201 цього кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/рахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/рахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Тобто для звільнення від відповідальності, передбаченої п.120-1.1. ст. 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обставин: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 (далі Порядок №1307), в графі 8 податкових накладних вказується код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Судом встановлено, що податковій накладній №56 міститься верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка "X" та зазначено тип причини '' 02'', а графі 8 ставка податку 20. Таким чином, зазначена податкова накладна складена на операцію з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткуванню чи оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідо до приписів статтею 86 ПК України:
86.7. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.
Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.
86.8. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, платник податків, у разі незгоди з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), які в свою чергу розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
Судом встановлено, що акт перевірки позивачем було отримано 05.02.2020, податкове повідомлення рішення було винесено 11.02.2020, через шість днів, що в свою чергу позбавило позивача скористатись своїми правами, зокрема на надання заперечень. У зв'язку з чим суд погоджується з доводом позивача, щодо порушення відповідачем п. 86.8 ст. 86 ПК України.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до п.14.1.60 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначається відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Положеннями вказаного Порядку встановлено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція) (п. 13).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п. 14).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15).
Відповідно до вимог пункту 2 такого Порядку операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
При цьому, пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Судом встановлено, що відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.02.2020 №0002705341, яким застосовані штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму 310400,98 гривень. (кількість затримки 16 днів).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що позивачем вперше направлено 20.12.2019 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну за допомогою платного програмного забезпечення M.e.doc., про свідчить скрін шот програми M.e.doc. Зазначену податкову накладну направлено Державній фіскальній службі, про що свідчить графа зміст/одержувач /43005393 Державна податкова служба.
Зазначене свідчить про те, що позивачем вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації останньої.
Згідно з п. 120.2 ст. 120 ПК України передбачено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст. 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній / розрахунку коригування.
Тобто, законодавством передбачена можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст. 120.1 ПК України, лише за наявності його вини.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду яка викладена у постанові від 30.05.2018 року у справі №818/1070/17, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації Підприємством податкових накладних відбулось з вини контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями - рішеннями.... В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, зазначена позиція Верховного суду враховується судом першої інстанції.
Суд зазначає, що протягом операційного дня позивачу не було надіслано квитанцій про прийняття або неприйняття податкових накладних, а тому, такі податкові накладні вважаються зареєстрованими в ЄРПН відповідно до закону.
Пунктом 13, 14 Постанови КМУ “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” №1246 від 29.10.2019 року (далі Порядок №1246) встановлено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пунктів 2, 5, 11-15 Порядку №1246 податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами”, затвердженого в установленому порядку.
Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно- телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкових накладних та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації такої податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З аналізу наведених норм вбачається, що у будь-якому випадку контролюючий орган протягом операційного дня зобов'язаний був надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
З огляду на вищезазначене, позивач не припустився протиправних дій в даному випадку, навіть якщо відповідач не має відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов'язку з реєстрації податкової накладної.
Оскільки позивачем не було отримано квитанції за 20.12.2019, податкові накладні в силу вимог закону вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, що виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо порушення реєстрації податкових накладних.
Суд також враховує інформацію з офіційного сайту ДФС (http://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/402545/html), де зазначено текст наступного змісту: “Державна податкова служба України просить вибачення за тимчасові незручності і повідомляє наступне. З 22 години 30 хвилин 24 грудня Інформаційно-телекомунікаційні системи (ІТС) та електронні сервіси працюють у штатному режимі.
Електронні документи, які були надіслані до ДПС, прийняті та оброблені з урахуванням дії операційного дня для кожного типу документів. Акцизні накладні та розрахунки коригування до них в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що були направлені до ДПС 24 грудня у період тимчасового обмеження роботи ІТС Державної податкової служби, прийняті і оброблені вчасно 24 грудня.
Податкові накладні та розрахунки коригування, направлені платниками для реєстрації у робочі дні 20, 23 та 24 грудня 2019 року, були отримані ДПС після завершення операційного дня 24 грудня, і будуть зареєстровані 26 грудня 2019 року, у перший робочий операційний день.
Відповідно до пункту 42-1.10 статті 42 та пункту 231.6 статті 231 Податкового кодексу України штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, не застосовуватимуться.”
Наведені обставини щодо некоректної роботи серверів ДФС відповідачем не заперечувались та жодними документальними доказами не були спростовані.
За результатами дослідження та аналізу матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність зі сторони платника податків (позивача) протиправних бездіяльності чи дій, що у свою чергу виключає склад податкового правопорушення в розумінні ст. 109 ПК України.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/2181/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі № 200/2181/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді Т.Г. Гаврищук
І.В. Геращенко