27 січня 2021 року справа № 360/2431/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., секретар судового засідання - Харечко О.П., за участю представника позивача Суткової Р.А., представника відповідача Антонцєвої І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Суткової Рени Агабєковни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року (повний текст складено 05 жовтня 2020 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області) у справі № 360/2431/20 (суддя в 1 інстанції - Чернявська Т.І.) за позовом адвоката Суткової Рени Агабєковни в інтересах ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Суткової Рени Агабєковни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, ЛОДА), в якій представник позивача просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації, 25 травня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та шатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців;
- поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 26 травня 2020 року;
- стягнути з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 26 травня 2020 року по день ухвалення судового рішення з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- стягнути з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 50000,00 грн в рахунок компенсації завданої моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначала, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 11 березня 2019 року № 24-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року;
- стягнуто з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2019 року по 18 жовтня 2019 року у розмірі 200790,91 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 26951,80 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
14 листопада 2019 року наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації № 138-к на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з 14 березня 2019 року, з посадовим окладом у розмірі 13000,00 грн, із збереженням 6 рангу державного службовця.
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 13 лютого 2020 року № 9-к позивачу присвоєно черговий п'ятий ранг державного службовця з 29 квітня 2019 року.
Проте, вже 28 грудня 2019 року, до набрання законної сили рішення суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, відповідач отримав попередження про наступне звільнення з посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури Луганської обласної державної адміністрації (розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997), штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік (розпорядження голови облдержадміністрації від 28 грудня 2018 року № 1060). Також до попередження надано для ознайомлення та прийняття рішення щодо зайняття однієї з посад список вакантних посад станом на 28 грудня 2019 року у кількості 18 вакантних посад, серед яких 14 посад державної служби не вище головного спеціаліста та 4 посади працівників, які виконують функції з обслуговування.
При цьому, підстави попередження позивача про наступне звільнення від 28 грудня 2019 року, а саме скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури Луганської обласної державної адміністрації згідно розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 та штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік згідно розпорядження голови облдержадміністрації від 28 грудня 2018 року № 1060, є аналогічними з тими, які вже були предметом розгляду у справі № 360/1653/19, та обставини щодо яких не підлягають доказуванню згідно вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Листами від 24 січня 2020 року № 21, від 10 лютого 2020 року № 38, від 18 лютого 2020 року № 47, від 16 квітня 2020 року № 92 та від 07 травня 2020 року № 13-к-01024-2-03-08 відповідачем на адресу позивача направлялись оновлені списки вакантних посад станом на 24 січня 2020 року, 10 лютого 2020 року, 18 лютого 2020 року, 16 квітня 2020 року та на 27 квітня 2020 року відповідно.
Листом від 24 лютого 2020 року позивач просив відповідача надіслати йому посадові інструкції обраних ним посад. Листом від 24 квітня 2020 року позивач повідомив відповідача про погодження на обіймання запропонованої посади радника патронатної служби голови обласної держадміністрації та відповідного переведення на цю посаду.
Наказом від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 », керуючись частиною четвертою статті 44 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до статті 17, пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу», статей 3, 24 Закону України «Про відпустки», розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово - цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації», штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік, затвердженого головою обласної державної адміністрації - керівником військово - цивільної адміністрації 04 лютого 2020 року (зі змінами), враховуючи відсутність можливості переведення на іншу рівнозначну посаду та ненадання згоди на переведення на іншу роботу, надано ОСОБА_1 , завідувачу сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, частину невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за робочий період з 14 березня 2019 року по 13 березня 2020 року тривалістю 14 календарних днів, з 12 до 25 травня 2020 року включно, на підставі його заяви; звільнено ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, 25 травня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.
Копію наказу від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та трудову книжку у зв'язку зі звільненням позивачем отримано 25 травня 2020 року, про що свідчать відповідні відмітки в тексті наказу.
З посиланням на положення статей 40, 42, 49-2, 235, 237-1, 240-1 Кодексу законів про працю України, статей 23, 1173 Цивільного кодексу України, статей 2, 5, 48, 87 Закону України «Про державну службу», пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, представник позивача вважає звільнення позивача незаконним і таким, що порушує права та свободи позивача, а тому просила визнати протиправним та скасувати оскаржуваний наказ, поновити позивача на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, який станом на 23 червня 2020 року становить 20544,40 грн, та моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 360/2431/20 в задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню, та просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, які були викладені в позовній заяві та протягом розгляду справи в суді першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечувала представник відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) проходив державну службу в Луганській обласній державній адміністрації на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, про що свідчить розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 29 квітня 2016 року № 362-к «Про призначення ОСОБА_1 » (том 1, арк.справи 29).
Так, розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 29 квітня 2016 року № 362-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з 29 квітня 2016 року, з 01 травня 2016 року наказом від 15 червня 2016 року № 481-к «Про присвоєння рангів державним службовцям» присвоєно шостий ранг державного службовця, а 13 березня 2019 року на підставі наказу від 11 березня 2019 року № 24-к «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено з посади у зв'язку зі скороченням штату державних службовців на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» (том 1, арк.справи 29, 30, 31).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації задоволено частково (том 1, арк.справи 15-21, 22-28):
- визнано протиправним та скасовано наказ керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 11 березня 2019 року № 24-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 14 березня 2019 року;
- стягнуто з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2019 року по 18 жовтня 2019 року у розмірі 200790,91 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 26951,80 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14 листопада 2019 року № 138-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19 поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації з 14 березня 2019 року з посадовим окладом в розмірі 13000,00 грн, із збереженням 6 рангу державного службовця (том 1, арк.справи 32).
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 13 лютого 2020 року № 9-к ОСОБА_1 присвоєно черговий п'ятий ранг державного службовця з 29 квітня 2019 року (том 1, арк.справи 33).
29 грудня 2019 року позивача попереджено про наступне звільнення з посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації на підставі частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України, у зв'язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури Луганської обласної державної адміністрації (розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997), штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік (розпорядження голови облдержадміністрації від 28 грудня 2018 року № 1060) (том 1, арк.справи 34, 158).
До попередження додано для ознайомлення та прийняття рішення щодо зайняття однієї з посад список вакантних посад станом на 28 грудня 2019 року у кількості 18 вакантних посад, серед яких 14 посад державної служби та 4 посади працівників, які виконують функції з обслуговування (том 1, арк.справи 35, 159).
Листом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 24 січня 2020 року № 21 позивачу надано оновлений список вакантних посад апарату Луганської обласної державної адміністрації станом на 24 січня 2020 року (том 1, арк.справи 36, 160).
Листом від 10 лютого 2020 року № 38 керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації повідомила ОСОБА_1 , що 04 лютого 2020 року затверджено штатний розпис Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік, який набув чинності з 01 січня 2020 року, та надано список вакантних посад апарату Луганської обласної державної адміністрації станом на 10 лютого 2020 року (том 1, арк.справи 37, 161).
Листом від 18 лютого 2020 року № 47 керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації повідомила ОСОБА_1 , що розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 внесені зміни до структури Луганської облдержадміністрації, а саме: зі структури облдержадміністрації виключено сектор з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації. Відділ взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи, апарату облдержадміністрації перейменовано у відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації. Також позивачу надано оновлений список вакантних посад станом на 18 лютого 2020 року для ознайомлення та прийняття рішення щодо зайняття однієї із цих посад. Зазначено, що за заявою позивача, наданою керівнику апарату облдержадміністрації до 28 лютого 2020 року, буде здійснено заходи щодо переведення позивача на обрану посаду (том 1, арк.справи 38-40, 162-164).
У відповідь на лист від 18 лютого 2020 року № 47 ОСОБА_1 листом від 24 лютого 2020 року повідомив керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації про обрання посад, на які він міг би погодитися на переведення, а саме: помічник патронатної служби голови обласної державної адміністрації, радник патронатної служби голови обласної держадміністрації, заступник начальника відділу інформаційно - технічного забезпечення апарату, завідувач господарства відділу господарського забезпечення апарату. З метою остаточного вирішення та погодження на переведення на одну з цих посад просив відповідача надіслати поштою за адресою проживання або на електронну пошту посадові інструкції обраних вакантних посад (том 1, арк.справи 41).
Листом від 16 квітня 2020 року № 92 керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації надала позивачу оновлений список вакантних посад апарату облдержадміністрації станом на 16 квітня 2020 року (том 1, арк.справи 42-43, 167-168).
У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 24 квітня 2020 року повідомив керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації, що надає згоду на обіймання запропонованої йому посади радника патронатної служби голови обласної держадміністрації та відповідного переведення на цю посаду (том 1, арк.справи 44).
Окремим дорученням від 23 квітня 2020 року № 01.01-35/03841, керуючись пунктом 3-1 частини першої, пунктом 11 частини другої статті 17, статтею 92 Закону України «Про державну службу» голова Луганської обласної державної адміністрації доручив призначити на посаду радника патронатної служби голови облдержадміністрації ОСОБА_2 (том 1, арк.справи 187).
24 квітня 2020 року на ім'я керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації надійшла заява від ОСОБА_3 , в якій останній просив призначити його на посаду радника патронатної служби голови облдержадміністрації з 27 квітня 2020 року на час виконання повноважень голови облдержадміністрації ОСОБА_4 (том 1, арк.справи 188).
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 27 квітня 2020 року № 38-к «Про призначення ОСОБА_3 » ОСОБА_3 призначено на посаду радника патронатної служби голови облдержадміністрації на строк повноважень голови облдержадміністрації ОСОБА_4 з посадовим окладом згідно штатного розпису з 27 квітня 2020 року на підставі його заяви (том 1, арк.справи 189).
Листом від 27 квітня 2020 року № 101 керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації надала позивачу оновлений список вакантних посад в обласній державній адміністрації станом на 27 квітня 2020 року для ознайомлення та прийняття рішення щодо зайняття однієї із цих посад. Також в листі зазначено, що у разі не надання заяви про переведення на одну із запропонованих посад згідно з додатком до цього листа, позивача буде звільнено 27 квітня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації (том 1, арк.справи 45-46, 170-171).
Листом від 07 травня 2020 року № 13-к/01024-2-03-08 керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації повідомила позивача, що у зв'язку з кадровими змінами та змінами у штатному розписі Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік, позивачу неодноразово пропонувалися вакантні посади для ознайомлення та прийняття рішення щодо їх зайняття, та запропонувала розглянути наданий перелік вакантних посад станом на 27 квітня 2020 року та визначитись з посадою для подальшого переведення (том 1, арк.справи 47, 182).
Заявою від 08 травня 2020 року позивач просив керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації надати щорічну оплачувану відпустку тривалістю 14 днів з 12 травня 2020 року (том 1, арк.справи 183).
Наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (том 1, арк.справи 48-49), керуючись частиною четвертою статті 44 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до статті 17, пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 87 Закону України «Про державну службу», статей 3, 24 Закону України «Про відпустки», розпорядження голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації», штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2020 рік, затвердженого головою обласної державної адміністрації - керівником військово-цивільної адміністрації 04 лютого 2020 року (зі змінами), враховуючи відсутність можливості переведення на іншу рівнозначну посаду та ненадання згоди на переведення на іншу роботу: надано ОСОБА_1 , завідувачу сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, частину невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за робочий період з 14 березня 2019 року по 13 березня 2020 року тривалістю 14 календарних днів, з 12 до 25 травня 2020 року включно, на підставі його заяви; звільнено ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, 25 травня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців, з виплатою вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат; відділу фінансового забезпечення апарату облдержадміністрації наказано виплатити грошову компенсацію за 8 календарних днів щорічної основної оплачуваної відпустки за стаж державної служби.
Копію наказу від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та трудову книжку у зв'язку зі звільненням позивачем отримано 25 травня 2020 року, про що свідчать відповідні відмітки в тексті наказу (том 1, арк.справи 48-49).
Листом від 14 лютого 2019 року № 3365/0/2-19 «Про погодження звільнення ОСОБА_1 » Уповноважена посадова особа Секретаріату Кабінету Міністрів України погодила Луганській обласній державній адміністрації звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації (том 1, арк.справи 91, 177).
Листом без дати та номеру Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив Луганську обласну державну адміністрацію, що лист від 24 лютого 2020 року № 8/01.01-08-845 щодо погодження звільнення із займаної посади завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв'язку з тим, що на теперішній час посадову особу Секретаріату Кабінету Міністрів України, яка погоджує призначення та звільнення керівника уповноваженого підрозділу органу виконавчої влади, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04 вересня 2013 року № 706 Міністром Кабінету Міністрів не визначено (том 1, арк. справи 92-94, 174-176).
В рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 360/1653/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 року, судом встановлено, що розпорядженням голови облдержадміністрації від 21 серпня 2017 року № 574 було затверджено структуру облдержадміністрації, згідно з якою у складі апарату облдержадміністрації був сектор з питань запобігання та виявлення корупції (підпункт 15 пункту 3), посаду завідувача якого займав позивач, а також відділу взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи (підпункт 9 пункту 3) - як окремі структурні підрозділи апарату Луганської обласної державної адміністрації. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 внесені зміни до структури облдержадміністрації, згідно з якими сектор з питань запобігання та виявлення корупції (підпункт 15 пункту 3) виключено зі структури, створено новий структурний підрозділ апарату облдержадміністрації - відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції, до складу якого також входить сектор з питань окупованих територій (підпункт 9 пункту 3). В складі апарату облдержадміністрації також створено структурний підрозділ - сектор внутрішнього аудиту (доповнено новим підпункт. 1 5 пункту 3). Зазначені зміни запроваджені з 21 грудня 2018 року, про що прямо зазначено в самому розпорядженні.
Як слідує з матеріалів справи, розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації», внесено зміни, запровадивши з 21 грудня 2018 року, до структури Луганської обласної державної адміністрації, затвердженої розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 21 серпня 2017 року № 574 (зі змінами), а саме у пункті 3: виключено підпункт 15, викладено підпункт 9 у новій редакції: «9. відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції: сектор з питань окупованих територій» (том 1, арк.справи 151-152).
Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 20 лютого 2018 року № 148 «Про затвердження штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік» затверджено штатний розпис Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік та запроваджено його з 01 січня 2018 року. Штатний розпис передбачав в апараті облдержадміністрації позицію «Сектор з питань запобігання та виявлення корупції» та пунктом 70 посаду «Завідувач сектору» (том 1, арк.справи 64-67).
Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 грудня 2018 року № 1060 «Про внесення змін до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік» внесені зміни до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 20 лютого 2018 року № 148 (зі змінами), та запроваджено їх з 28 грудня 2018 року. Згідно з пунктами 3, 4 вказаних змін у позиції «Відділ взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи» назву позиції викладено у такій редакції «Відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції», у позиції «Сектор з питань запобігання та виявлення корупції» назву позиції викладено у такій редакції «Сектор внутрішнього аудиту», пункт 70 «Завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції» виключено (том 1, арк.справи 72-73).
Починаючи з 28 грудня 2018 року, у штатних розписах Луганської обласної державної адміністрації на 2019-2020 роки в структурі апарату облдержадміністрації відсутня посада завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції (том 1, арк.справи 74-89, 190-210).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.
Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон № 586-XIV) згідно з преамбулою відповідно до Конституції України визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
Згідно з частинами першою, другою статті 1 Закону № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою (частина третя статті 1 Закону № 586-XIV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 586-XIV місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій.
Частинами першою, другою статті 5 Закону № 586-XIV регламентовано, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 586-XIV на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (частина друга статті 6 Закону № 586-XIV).
Частиною першою статті 44 Закону № 586-XIV передбачено, що для правового, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності місцевої державної адміністрації, підготовки аналітичних, інформаційних та інших матеріалів, систематичної перевірки виконання актів законодавства та розпоряджень місцевої державної адміністрації, подання методичної та іншої практичної допомоги місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування головою місцевої державної адміністрації утворюється апарат місцевої державної адміністрації в межах виділених бюджетних коштів.
Згідно з частиною п'ятою статті 44 Закону № 586-XIV голова місцевої державної адміністрації затверджує положення та визначає структуру апарату.
Таким чином, до дискреційних повноважень голови місцевої державної адміністрації належать прийняття рішень щодо затвердження структури апарата місцевих державних адміністрацій, загальної чисельності та штату апарату місцевих державних адміністрацій, а також внесення змін до цих рішень.
Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган сам вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, якщо інше не встановлено обов'язковим для нього нормативно-правовим актом. Питання про доцільність скорочення посад, чисельності працівників, структури підприємства, установи, організації судом не обговорюється, оскільки це було б втручанням у діяльність такого підприємства, установи, організації (зазначену праву позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 580/2623/19 (№ рішення в ЄДРСР 89961616).
Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відповідно до частин другої, третьої статті 5 Закону № 889-VIII відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закону № 889-VIII).
Частиною першою статті 2 Закону № 889-VIII передбачено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - посадова особа, яка займає вищу посаду державної служби в державному органі, до посадових обов'язків якої належить здійснення повноважень з питань державної служби та організації роботи інших працівників у цьому органі (пункт 3); посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону (пункт 4); суб'єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади (пункт 7).
Пункт 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII серед підстав для припинення державної служби виокремлює припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 586-XIV апарат місцевих державних адміністрацій очолює керівник, який призначається на посаду головою місцевої державної адміністрації в порядку, передбаченому законодавством про державну службу.
Керівник апарату місцевої державної адміністрації організовує його роботу, забезпечує підготовку матеріалів на розгляд голови місцевої державної адміністрації, організовує доведення розпоряджень голови місцевої державної адміністрації до виконавців, здійснює визначені Законом України «Про державну службу» повноваження керівника державної служби в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права), відповідає за стан діловодства, обліку і звітності, виконує інші обов'язки, покладені на нього головою місцевої державної адміністрації. З цих питань керівник апарату місцевої державної адміністрації видає накази (частина четверта статті 44 Закону № 586-XIV).
Відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 17 Закону № 889-VIII повноваження керівника державної служби здійснюють у місцевих державних адміністраціях: керівник апарату - в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах (крім структурних підрозділів зі статусом юридичних осіб публічного права); керівник структурного підрозділу зі статусом юридичної особи публічного права - у такому підрозділі.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 17 Закону № 889-VIII керівник державної служби призначає громадян України, які пройшли конкурсний відбір, на посади державної служби категорій «Б» і «В», звільняє з таких посад відповідно до цього Закону.
Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що у межах спірних правовідносин не голова Луганської обласної державної адміністрації, а саме керівник апарату Луганської обласної державної адміністрації є суб'єктом призначення, якому законом надані повноваження на звільнення позивача у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Оскільки позивач звільнений з державної служби на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, до спірних правовідносин положення статей 40, 42 та 49-2 Кодексу законів про працю України не застосовуються.
Частиною третьою статті 87 Закону № 889-VIII (у редакції, яка діє з 13 лютого 2020 року) передбачено, що суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Отже, з 13 лютого 2020 року при скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб'єкта призначення або керівника державної служби, а не обов'язком.
Колегією суддів встановлено, що з 28 грудня 2019 року по 07 травня 2020 року включно керівником апарату Луганської обласної державної адміністрації неодноразово пропонувались позивачу вакантні посади в апараті місцевої державної адміністрації - посади патронатної служби, посади державної служби та посади працівників, які виконують функції з обслуговування та робітників, та роз'яснювалось, що у разі ненадання заяви про переведення на одну із запропонованих посад позивача буде звільнено у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації.
При цьому колегія суддів заважує, що у межах спірних правовідносин позивач як державний службовець мав надати свою згоду на переведення на вакантну посаду державної служби або на призначення на вакантну посаду патронатної служби шляхом подання керівнику державної служби заяви про переведення/призначення на посаду. Лише письмова заява працівника підтверджує його згоду на переведення та призначення на вакантну посаду.
Колегією суддів встановлено, що у період з 28 грудня 2019 року по 07 травня 2020 року включно позивач не звертався до керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації з письмовою заявою про переведення/призначення на вакантні посади в Луганській обласній державній адміністрації.
Листи позивача від 24 лютого 2020 року та від 24 квітня 2020 року, адресовані керівнику апарату Луганської обласної державної адміністрації, в яких позивач повідомляє про обрання посад, на які він міг би погодитися на переведення (помічник патронатної служби голови обласної державної адміністрації, радник патронатної служби голови обласної держадміністрації, заступник начальника відділу інформаційно - технічного забезпечення апарату, завідувач господарства відділу господарського забезпечення апарату), та надає згоду на обіймання запропонованої йому посади радника патронатної служби голови обласної держадміністрації та відповідного переведення на цю посаду, у межах спірних трудових правовідносин не можна вважати письмовою заявою працівника про переведення/призначення на вакантні посади в Луганській обласній державній адміністрації.
Оскільки у період з 28 грудня 2019 року по 07 травня 2020 року включно позивач не звертався до керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації з письмовою заявою про переведення/призначення на вакантні посади в Луганській обласній державній адміністрації, позивач підлягав звільненню на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців.
Частиною першою статті 3 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» передбачено, що за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Оскільки позивач підлягав звільненню і при цьому заявою від 08 травня 2020 року просив керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації надати йому щорічну оплачувану відпустку тривалістю 14 днів з 12 травня 2020 року, колегія суддів дійшла висновку про правомірне застосування відповідачем до спірних правовідносин приписів частини першої статті 3 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки», відповідно до якої відповідач зобов'язаний надати позивачу невикористану відпустку з наступним звільненням, визначивши датою звільнення останній день відпустки.
Положення частини п'ятої статті 87 Закону № 889-VIII, якою регламентовано, що наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки, до спірних правовідносин є незастосовними внаслідок того, що наказ про звільнення позивача виданий керівником апарату не у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки.
Таким чином, є необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо незаконності звільнення позивача в останній день відпустки.
Щодо доводів апеляційної скарги про порушення порядку звільнення позивача як уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції внаслідок непогодження звільнення позивача з посадовою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України колегія суддів вважає їх неприйнятними з огляду на наступне.
Статтею 13-1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII), яка діє з 18 жовтня 2019 року, врегульовані питання щодо уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції.
Згідно з абзацами першим, другим, сьомим частини першої статті 13-1 Закону № 1700-VII з метою організації та здійснення заходів із запобігання та виявлення корупції, передбачених цим Законом, утворюються (визначаються) уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції. Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в обласних, Київській та Севастопольській міських, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях.
Абзацом першим частини четвертої статті 13-1 Закону № 1700-VII закріплено, що керівник уповноваженого підрозділу (уповноважена особа) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, може бути звільнений за ініціативою керівника, за умови надання згоди Національним агентством.
Національне агентство затверджує Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) та порядок надання згоди на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи). Національне агентство встановлює обов'язкові вимоги до мінімальної штатної чисельності уповноваженого підрозділу в державних органах (частина п'ята статті 13-1 Закону № 1700-VII).
Отже, за Законом № 1700-VII в обласних державних адміністраціях утворюються або Уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції, або визначаються уповноважені особи з питань запобігання та виявлення корупції. При цьому, Законом № 1700-VII вимагається надання згоди Національним агентством з питань запобігання корупції на звільнення за ініціативою керівника лише керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України.
На виконання приписів частини п'ятої статті 13-1 Закону № 1700-VII:
наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 березня 2020 року № 102/20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 квітня 2020 року за № 361/34644, затверджено Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції;
наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 17 березня 2020 року № 100/20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2020 року за № 371/34654, затверджено Порядок надання згоди Національним агентством з питань запобігання корупції на звільнення керівника уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції державного органу, юрисдикція якого поширюється на всю територію України.
Поряд з цим, пунктом 10 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 року № 706, яке втратило чинність 09 липня 2020 року, було передбачено, що уповноважений підрозділ органу виконавчої влади очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником органу виконавчої влади за погодженням з посадовою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, визначеною Міністром Кабінету Міністрів України, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (частина третя статті 7 КАС України).
Оскільки приписи Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2013 року № 706, суперечать приписам статті 13-1 Закону № 1700-VII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме положення Закону № 1700-VII, як правового акта, що має вищу юридичну силу.
Також колегія суддів зазначає, що наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року № 1 «Про затвердження положень про відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату державної адміністрації, його структурний підрозділ та посадових інструкцій його працівників», враховуючи розпорядження голови облдержадміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10 грудня 2018 року № 997 «Про внесення змін до структури Луганської обласної державної адміністрації», від 28 грудня 2018 року № 1060 «Про внесення змін до штатного розпису Луганської обласної державної адміністрації на 2018 рік», затверджено положення про відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату державної адміністрації, його структурний підрозділ та посадові обов'язки його працівників (том 1, арк.справи 61, 215).
Відповідно до пунктів 4, 7 Положення про відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, затвердженого наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року № 1, основними завданнями відділу серед іншого є запобігання та виявлення корупції, відділ очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату у встановленому чинним законодавством порядку (том 1, арк.справи 216-220).
Підпунктом 1 пункту 2 Посадової інструкції начальника відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації, затвердженої наказом керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року № 1, визначено, що начальник відділу серед іншого забезпечує запобігання та виявлення корупції в діяльності структурних підрозділів облдержадміністрації та її апарату (том 1, арк.справи 221-224).
Колегією суддів встановлено, що начальником відділу взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації є ОСОБА_5 , про що свідчить розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації від 21 березня 2014 року № 157-к «Про призначення ОСОБА_5 » та повідомлення про зміну істотних умов державної служби від 14 грудня 2018 року (том 1, арк.справи 225-226).
Відповідно до інформації щодо уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції державних органів, їх керівників та телефонних номерів, розміщеної на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua/uk/departament-organizatsiyi-roboty-iz-zapobigannya-ta-vyyavlennya-koruptsiyi/obgovorennya/), уповноваженим підрозділом з питань запобігання та виявлення корупції у Луганській обласній державній адміністрації (Луганській обласній військово-цивільній адміністрації) є Відділ взаємодії з правоохоронними органами, оборонної роботи, з питань запобігання та виявлення корупції, керівником якого є ОСОБА_5 (том 1, арк.справи 212-214).
Отже, позивач як на час попередження про звільнення, так і на час звільнення з посади у розумінні Закону № 1700-VII не був уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації та відповідно до вимог вказаного закону його звільнення не повинно було погоджуватись відповідачем із посадовою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, визначеною Міністром Кабінету Міністрів України.
З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення ОСОБА_1 , завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації, 25 травня 2020 року у зв'язку із скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та шатного розпису без скорочення чисельності або штату державних службовців є безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частина друга статті 235 Кодексу законів про працю України).
Оскільки колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу керівника апарату Луганської обласної державної адміністрації від 12 травня 2020 року № 41-к «Про звільнення ОСОБА_1 » в частині звільнення позивача, правові підстави для прийняття рішення про поновлення позивача на посаді та виплату позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні, а отже, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору з питань запобігання та виявлення корупції апарату Луганської обласної державної адміністрації з 26 травня 2020 року та стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є безпідставними та необґрунтованими.
Також колегія суддів зазначає, що є правильними висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Луганської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 50000,00 грн в рахунок компенсації завданої моральної шкоди слід залишити без задоволення з огляду на наступне.
Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно із частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно із пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Пунктом 5 цієї постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Оскільки у задоволенні позовних вимог судом відмовлено, а вимога про стягнення з відповідача коштів в рахунок компенсації завданої моральної шкоди є похідною, відповідно задоволенню також не підлягає.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Суткової Рени Агабєковни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 360/2431/20 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року у справі № 360/2431/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 27 січня 2021 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко