Рішення від 26.01.2021 по справі 640/18586/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

26 січня 2021 року справа №640/18586/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вальехо» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Вальехо»)

до1. Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 1, ДФС України); 2. Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДПС України)

про1) визнання протиправними дій щодо списання та подальшого не поновлення позивачу показника реєстраційного ліміту (сума податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у розмірі 7 411 039,89 грн. в системі електронного адміністрування ПДВ; 2) зобов'язання ДФС України відновити показник реєстраційного ліміту ПДВ шляхом збільшення позивачу реєстраційного ліміту в розмірі 7 411 039,89 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ, які були раніше наявні

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними дії відповідача, які полягають у списанні та подальшому не поновленні показника реєстраційного ліміту у розмірі 7 411 039,89 грн. у системі електронного адміністрування ПДВ у зв'язку набранням законної сили судовим рішенням щодо скасування рішення про анулювання позивачу реєстрації платником податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/17159/19 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання ДПС України про заміну правонаступником та залучено до участі у справі ДПС України в якості співвідповідача.

Відповідач 1 відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідач 2 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки положеннями податкового законодавства не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в системі електронного адміністрування після скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість та поновлення в облікових даних платника податку суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2019 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

ТОВ «Вальехо» зареєстровано платником податку на додану вартість 01 березня 2015 року.

Рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 31 липня 2015 року №107/11 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Вальехо».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2016 року в адміністративній справі №820/446/16 за позовом ТОВ «Вальехо» до Державної фіскальної служби України, Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців легалізації громадських формувань Харківського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішень та записів, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії позов частково задоволено, зокрема, скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Вальехо» від 31 липня 2015 року №107/11 та зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Вальехо» (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01 березня 2015 року.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень зазначена постанова набрала законної сили 19 березня 2019 року.

Рішенням Центральної об'єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 01 листопада 2016 року №178 анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість у зв'язку з ненаданням декларацій протягом року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в адміністративній справі №520/1783/19 за позовом ТОВ «Вальехо» до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення та поновлення дії реєстрації платника податків на додану вартість адміністративний позов задоволено: скасовано рішення Центральної об'єднаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 01 листопад 2016 року №178 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Вальехо» та поновлено дію реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Вальехо» (індивідуальний податковий номер 396126626597) від 01 березня 2015 року.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень зазначене рішення набрало законної сили 03 жовтня 2019 року.

Відповідно до наявних у справі витягів з системи електронного адміністрування ПДВ №12303682 платника податку ТОВ «Вальехо» від 12 грудня 2015 року, №27744 від 27 лютого 2019 року, сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 7 411 039,89 грн.

Відповідно до витягу з системи електронного адміністрування ПДВ №281396 платника податку ТОВ «Вальехо» від 28 березня 2019 року сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складала 0 грн.

Наведене свідчить, що показники суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, у розмірі 7 411 039,89 грн. змінилися у зв'язку із анулюванням реєстрації платника податків на додану вартість ТОВ «Вальехо».

Згідно з пунктом 2001.1 статті 2001 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2001.2 статті 2001 Податкового кодексу України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначають пункти 2001.4 та 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу;

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу;

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до пункту 2001.7 статті 2001 Податкового кодексу України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 2001.8 статті 2001 Податкового кодексу України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що на електронному рахунку платника податку на додану вартість обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів.

При цьому, у разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в силу приписів пункту 2001.8 статті 2001 Податкового кодексу України, до бюджету з електронного рахунку кошти списуються, а рахунок закривається.

Аналогічна за змістом норма наведена в пункті 7 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569, відповідно до якої, у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Таким чином, внаслідок, хоча й неправомірного, анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідно до пункту 2001.8 статті 200.1 Податкового кодексу України залишок коштів в сумі 7 411 039,89 грн з рахунку в системі електронного адміністрування перераховано до бюджету, а рахунок платника податків закритий. Іншого положеннями Податкового кодексу та Порядку №569 не передбачено.

Слід зазначити, що нормами Податкового кодексу України та Порядку №569 не передбачено відновлення закритого рахунку платника податків в САУ після скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість та поновлення в облікових даних платника податку суми податку на додану вартість, навіть у випадку поновлення свідоцтва платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що, оскільки позивача вилучено з реєстру платників податку на додану вартість, його рахунок в системі електронного адміністрування закрито, а кошти в сумі 7 411 039,89 грн перераховано до бюджету, тому спосіб захисту порушеного права у формі поновлення в облікових даних не може бути застосованим.

Враховую викладене, зобов'язання збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму у розмірі 7 411 039,89 грн. є невірно обраним способом захисту порушеного права, адже чинним податковим законодавством не передбачено можливості збільшення облікових даних платника податку на додану вартість в системі електронного адміністрування після скасування реєстрації такого суб'єкта господарювання, як платника податку на додану вартість, що є підставою для відмови у позові.

У даному випадку суд звертає увагу позивача на те, що за загальним правилом, визначеним положеннями статті 43 Податкового кодексу України з урахуванням положень пункту 2001.8 цього Кодексу, кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник податку на додану вартість, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Вальехо» не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Вальехо» відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вальехо» (01030, м. Київ, вул. Золотоворітська, буд. 2-А, прим. 5; ідентифікаційний код 39612669);

Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 39292197);

Державна податкова служба України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд. 8; ідентифікаційний код 43005393).

Суддя В.А. Кузьменко

Попередній документ
94424792
Наступний документ
94424794
Інформація про рішення:
№ рішення: 94424793
№ справи: 640/18586/19
Дата рішення: 26.01.2021
Дата публікації: 29.01.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу