ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 січня 2021 року справа №640/18946/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомНаціонального банку України (далі по тексту - позивач, НБУ)
доПовного товариства «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ» «ТОВ «ДІАМАНТ-Т» і Компанії» (далі по тексту - відповідач, ПТ «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ»)
простягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв'язку з несплатою відповідачем штрафу у розмірі 17 000,00 грн., застосованих позивачем постановою від 19 червня 2019 року №449/777/16-2/13-П за порушення відповідачем вимог пункту 2.2 розділу ІІ Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04 листопада 2004 року №2740 (далі по тексту - Порядок №2740), в частині неподання звітних даних за І квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.
Ухвалою від 15 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18946/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 19 серпня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив первинного позивача - Нацкомфінпослуг, його правонаступником - НБУ.
Відповідач відзиву на адміністративний позов та відповідних доказів до суду не надав.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Нацкомфінпослуг прийняла постанову від 19 червня 2019 року №449/777/16-2/13-П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, якою на підставі статті 39, пункту 3 частини першої статті 40, пункту 2 частини першої статті 41, частини першої статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», абзацу першого пункту 1.5 розділу І, підпункту 3 пункту 2.1, пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 3.2 розділу ІІІ, абзацу другого пункту 4.20 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20 листопада 2012 року №2319 (далі по тексту - Положення №2319), у відношенні ПТ «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ» застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.
Суд встановив, що вказана постанова направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Зазначена постанова складена на підставі акта від 24 травня 2019 року №777/16-2/13 про правопорушення, вчинені ПТ «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ» на ринку фінансових послуг, згідно з яким встановлено порушення відповідачем пункту 2.2 розділу ІІ Порядку №2740, в частині неподання звітних даних за І квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.
Як зазначає позивач, на момент подання адміністративного позову доказів, які б підтверджували виконання зазначеної постанови чи її оскарження у встановленому законом порядку, не надходило.
У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк штрафних санкцій позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Пунктом 2.2 розділу ІІ Порядку №2740 встановлено, що звітним періодом для складання звітності, яка подається до Нацкомфінпослуг, є календарний рік. Проміжна звітність складається щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року. Ломбарди складають звітність за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Квартальну та річну звітність ломбарди подають у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419.
Як встановлено в акті від 24 травня 2019 року №777/16-2/13 та не заперечується матеріалами справи, відповідач не подавав до Нацкомфінпослуг звітності за І квартал 2019 року.
Вказаний акт позивач направив на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Суд звертає увагу, що на день розгляду справи відповідач не надав до суду доказів на підтвердження сплати визначених штрафних санкцій чи оскарження постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг від 19 червня 2019 року №449/777/16-2/13-П, а також жодних пояснень з приводу невиконання прийнятого позивачем рішення.
Частина третя статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює, що штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.
Враховуючи те, що відповідачем у визначений судом строк не надано відзиву на позовну заяву, не спростовано доводів позивача та не надано доказів оскарження чи скасування постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг 19 червня 2019 року №449/777/16-2/13-П або добровільної сплати суми штрафу, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як передбачає частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду належні та допустимі докази правомірності нарахування відповідачу штрафних санкцій, а тому, враховуючи, що суму штрафу відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Національного банку України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Повного товариства «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ» «ТОВ «ДІАМАНТ-Т» і Компанії» на користь Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок).
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; ідентифікаційний код 00032106);
Повне товариство «ЛОМБАРД «ДІАМАНТОВИЙ ДІМ» «ТОВ «ДІАМАНТ-Т» і Компанії» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 93; ідентифікаційний код 32911072).
Суддя В.А. Кузьменко