ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 січня 2021 року справа №640/19379/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім «Павловський» (далі по тексту - позивач, ТОВ ТД «Павловський»)
доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 липня 2019 року №0012454209 та №0012464209
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення у зв'язку з тим, що ТОВ ТД «Павловський» своєчасно нарахував та сплатив дивіденди за 2014 та 2015 роки, з яких утримано та сплачено до бюджету податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір та, відповідно, відображено відповідні нарахування та виплати у складі податкового розрахунку за 1 квартал 2017 року за формою №1 ДФ.
Ухвалою від 22 жовтня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі №640/19379/19 в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, підтримавши висновки акта перевірки.
Позивач подав відповідь на відзив, де зазначив про застосування у відношенні ТОВ ТД «Павловський» штрафних санкцій за порушення, яке не вчинялось, а саме: відповідач, підтверджуючи факт утримання та перерахування податків і зборів в межах спірних відносин, застосував до позивача штрафну санкцію, яка передбачає відповідальність за ненарахування, неутримання та/або несплату податків.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10 липня 2019 року №0012454209 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України до ТОВ ТД «Павловський» застосовано штрафні санкції у розмірі 50 034,47 грн. зі сплати податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10 липня 2019 року №0012464209 згідно з підпунктом 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України до ТОВ ТД «Павловський» застосовано штрафні санкції у розмірі 14 105,97 грн. зі сплати військового збору.
Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ТД «Павловський» (код 23917758) з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року, результати якої оформлені актом від 12 червня 2019 року №023/26-15-42-08-23917758 (далі по тексту - акт перевірки), з урахуванням листа ГУ ДФС у м. Києві від 08 липня 2019 року №12850/10/26-15-42-09-27, якими висновки акта перевірки викладено в наступній редакції:
- пункту 57.1 статті 57, пункту 54.2 статті 54, підпункту «а» підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 з урахуванням підпункту 168.1 5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.1 пункту 168.4 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого допущено порушення щодо своєчасності у податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 189 477,87 грн. (за грудень 2016 року - 182 371,19 грн., за січень 2017 року - 3 553,34 грн., за лютий 2017 року - 3 553,34 грн.);
- пункту 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 1.6 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункт підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, підпункту 168.4.4 пункту 168.4 статті 168, пункт 57.1 статті 57, пункт 54.2 статті 54 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно було сплачено до бюджету військовий збір на загальну суму 55 535,55 грн. (за грудень 2016 року - 54 943,33 грн., січень 2017 року - 296,11 грн., люти1 2017 року - 296,11 грн.);
- пункт 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, несвоєчасне подання звіту за липень 2016 року».
До таких висновків відповідач дійшов, виходячи з наступного: в ході проведення перевірки встановлено нарахування та виплату пасивних доходів (дивідендів) фізичним особам засновникам; згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського та податкового обліку за період, що перевірявся, ТОВ ТД «Павловський» нараховувало та виплачувало дивіденди фізичним особам - засновникам, з утриманням та перерахуванням сум податку на доходи фізичних осіб; перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, у період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року виявлено випадки несвоєчасної сплати до бюджету утриманих сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 189 447,87 грн., в тому числі за грудень 2016 року 182 371,19 грн., за січень 2017 року - 3 553,34 грн., за лютий 2017 року - 3 553,34грн.; згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського та податкового обліку за період, що перевірявся, ТОВ ТД «Павловський» нарахувало та виплачувало дивіденди фізичним особам - засновникам, з утриманням та перерахуванням сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до протоколів б/н від 23 листопада 2016 року (за 2014 рік, за 2015 рік), від 23 серпня 2017 року (за 2016 рік), від 25 жовтня 2018 року (за 2017 рік).
Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Відповідно до підпункту 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України пасивні доходи включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Згідно з пунктом 170.5 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
Доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
З наведених положень законодавства вбачається, що податок на доходи фізичних осіб та військовий збір має сплачуватись податковим агентом під час нарахування (виплати) оподатковуваного доходу.
Проте, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б підтверджували факт виникнення у позивача обов'язку зі сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору на загальну суму 189 447,87 грн., в тому числі за грудень 2016 року 182 371,19 грн., за січень 2017 року - 3 553,34 грн., за лютий 2017 року - 3 553,34 грн.
В свою чергу, матеріали справи підтверджують, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ ТД «Павловський» від 23 листопада 2016 року, зокрема, вирішено чистий прибуток товариства за 2014 рік в розмірі 1 806 724,54 грн. розподілити наступним чином: 5% від чистого прибутку у розмірі 90 336,23 грн. відрахувати до резервного фонду товариства; решту 95% у розмірі 1 716 388,31 грн. чистого прибутку розподілити між його учасниками, а саме: нарахувати та виплатити дивіденди кожному учаснику ТОВ ТД «Павловський» пропорційно його частки у статутному капіталі.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ ТД «Павловський» від 23 листопада 2016 року вирішено, зокрема, чистий прибуток товариства за 2015 рік у розмірі 2 068 905,40 грн. розподілити наступним чином: 5% від чистого прибутку відрахувати до резервного фонду товариства; решту 95% у розмірі 1 965 460,13 грн. чистого прибутку розподілити між його учасниками, а саме: нарахувати та виплатити дивіденди кожному учаснику ТОВ ТД «Павловський» пропорційно його частки у статутному капіталі.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ ТД «Павловський» від 01 березня 2017 року вирішено продовжити строки нарахування та виплати дивідендів учасникам ТОВ ТД «Павловський» до 31 грудня 2018 року. Наказом «Про нарахування і виплату дивідендів» від 01 березня 2017 року №03 на виконання протоколів загальних зборів ТОВ ТД «Павловський» від 23 листопада 2016 року та від 01 березня 2017 року вирішено виплатити дивіденди за 2014, 2015 роки учасникам товариства згідно їх часток на загальну суму 3 681 848,44 грн. з урахуванням відповідних податків та зборів.
Згідно відомості операцій по рахунку №671 (Розрахунки по нарахованим дивідендам за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року) в бухгалтерському обліку здійснено нарахування дивідендів за 2014 та 2015 роки на користь учасників, утримано та перераховано податки 30 березня 2017 року (податок на доходи фізичних осіб у розмірі 184 092,01 грн. та військовий збір у розмірі 55 227,72 грн.) та проведено виплату учасникам дивідендів за спірний період 31 березня 2017 року. Нарахування, виплату та оподаткування за дивідендами відображено у складі податкового розрахунку за 1 квартал 2017 року за формою №1 ДФ.
Таким чином, матеріали справи підтверджують своєчасне нарахування та сплату податку на доходи з фізичних осіб та військового збору у зв'язку з виникненням обов'язку його нарахування та сплати внаслідок здійснення виплати дивідендів учасникам ТОВ ТД «Павловський» та, відповідно, відображено відповідні суми у складі податкового розрахунку за формою №1 ДФ за 1 квартал 2017 року.
Крім того, як свідчить зміст акта перевірки, відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем податку на доходи фізичних осіб, однак, застосував до позивача штрафні санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату податків, а саме, пункт 127.1 статті 127 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
У свою чергу відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання встановлена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Таким чином, норми статті 127 Податкового кодексу України застосовуються до платників податку у випадку встановлення факту несплати (неперерахування) податків, в той час як за несвоєчасну сплату податків відповідальність передбачена статтею 126 Податкового кодексу України.
Оскільки відповідач підтвердив факт утримання та перерахування податків і зборів в межах спірних відносин, суд вважає, що застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України є протиправним.
З урахуванням викладеного суд вважає, що висновки акта перевірки про несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору є помилковими, тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 10 липня 2019 року №0012454209 та №0012464209 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірності податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ ТД «Павловський» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати по сплаті судового збору рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Павловський» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10 липня 2019 року №0012454209 та №0012464209.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Павловський» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 1 921,00 грн. (одна дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельний дім «Павловський» (04071, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 16-А; ідентифікаційний код 23917758);
Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).
Суддя В.А. Кузьменко