ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 січня 2021 року м. Київ № 640/25389/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Кармазіна О.А., ознайомившись з відзивом відповідача у справі
за позовомОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до:
Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДР: 26255795),
Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДР: 02896710), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
1) визнати протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо перерахування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в місті Києві суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 240029,16 грн. згідно частин 1, 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року;
2) визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її нарахування сумою 240029,16 грн., згідно частин 1, 3 ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року;
3) зобов'язати Державну судову адміністрацію України, протягом десяти календарних днів, з часу набрання рішенням суду законної сили, здійснити перерахування Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України місті Києві суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в частині суми обмеження у розмірі 240029,16 грн., встановленого частинами 1, 3 ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року;
4) зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в місті Києві протягом десяти календарних днів, після перерахування Державною судовою адміністрацією України Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в місті Києві суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року в частині суми обмеження у розмірі 240029,16 грн., встановленого частинами 1, 3 ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13 квітня 2020 року, здійснити нарахування цієї суми та стягнути її на користь ОСОБА_1 , з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
Підставою для звернення до суду з даним позовом є, на думку позивача, протиправні дії відповідачів щодо невиплати позивачу з 18.04.2020 суддівської винагороди у належному розмірі.
Ухвалою судді від 20.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Дана справа, враховуючи приписи ч. 4 ст. 12 КАС України, не належить до категорій справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження та не належить до категорій справ, визначених ч. 4 ст. 257 КАС України, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження.
Що стосується положень п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України (…окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище…), суддею звернута увага на те, що зазначена норма не знайшла своєї нормативної реалізації у вигляді процесуальних обмежень, визначених у положеннях ч. 4 ст. 257 чи ч. 4 ст. 12 КАС України, а відтак положення п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України не є перешкодою для розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Більш того, стаття 50 Закону України "Про запобігання корупції", Примітка до якої визначала перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, станом на дату постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (20.11.2020) була визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 р. N 13-р/2020).
Між тим, 28.12.2020 канцелярією суду зареєстрований відзив ДСА України.
У цьому відзиві, заявлено клопотання:
про розгляд справи в порядку загального провадження з підстав великого значення для відповідача даної справи та значного суспільного інтересу;
про подання даної справи до Верховного Суду як зразкової.
У зв'язку з цим, суд звертає увагу ДСА України на наступне.
1. В силу приписів ст. 162 КАС України зазначені клопотання не є складовою відзиву на позов, до чого можна дійти проаналізувавши положення ч. 2 ст. 162 КАС України.
2. До відзиву не надано будь-якого клопотання, яке б відповідало вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, яке б містило вступну, мотивувальну та прохальну частини.
3. Щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та мотивів ДСА України щодо розгляду справи в порядку загального провадження - відповідні обґрунтування суду наведені вище.
В контексті наведеного суд вважає за доречне звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі «Mirovni Inљtitut v. Slovenia» зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valova and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії) (dйc.); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії) (dйc.)).
У даному випадку, враховуючи предмет і підстави позову, склад учасників справи, наявні матеріали, суд не вбачає підстав для висновку про складність справи, яка б зумовлювала її розгляд у порядку загального провадження.
Відтак, у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження - слід відмовити.
4. Щодо передачі справи до Верховного Суду в порядку ст. 290 КАС України, слід зазначити, такі процесуальні дії є правом суду першої інстанції, а не обов'язком. У даному випадку суд не вбачає підстав для передачі справи до Верховного Суду як типової.
Керуючись вимогами ч. 2 ст. 167, ч. 5 -7 ст. 262, 241, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання ДСА України, викладені за змістом відзиву від 21.12.2020, залишити без задоволення.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 295-296 КАС України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін