ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 січня 2021 року м. Київ № 640/18300/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства оборони України (відповідач, Міноборони), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міноборони з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій № 226/1390 від 26.03.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Міноборони в особі комісії Міноборони з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій надати ОСОБА_1 статус учасника бойових дій, як особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що брав участь в антитерористичній операції у складі добровільного об'єднання, що надає йому право на отримання статусу учасника бойових дій.
У відзиві на адміністративний позов, відповідач зазначив, що добровільне об'єднання ОДЧ «Карпатська Січ» не входить до складу Збройних Сил України, відтак, підстави для задоволення заяви позивача відсутні.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Довідкою Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ» № 52/17 від 29.09.2017 підтверджено, що ОСОБА_1 з 10.03.2015 по 02.04.2015, з 05.05.2015 по 20.06.2015, з 08.08.2015 по 28.08.2015 перебував у зоні проведення АТО у м. Курахове, с. Піски, с. Водяне та в околицях ДАПу, Ясинуватського р-ну Донецької області, брав участь в антитерористичній операції.
На підтвердження наведених фактів позивачем також зібрано заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перебування в зоні АТО у згаданому періоді.
Згадані документи увійшли до складу додатків до заяви про надання статусу учасника бойових дій від 14.03.2019.
У відповідь на згадану заяву, листом № 226/1390 від 26.03.2019 Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України позивача повідомлено про те, що добровольчий підрозділ «Карпатська Січ» до складу Збройних Сил України не увійшов, питання надання статусу учасника бойових дій добровольцям та волонтерам законодавчо не врегульовано.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся з позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 17 Конституції України Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній на дату листа № 226/1390 від 26.03.2019) визначались особи, які визнаються учасниками бойових дій, серед яких особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону).
Наведеною нормою визнавався обов'язковим юридичний факт подальшого включення добровольчого формування до складу Збройних Сил України.
Відповідачем у листі № 226/1390 від 26.03.2019 та у відзиві наголошується на відсутності добровольчого підрозділу «Карпатська Січ» у складі ЗСУ. Наведена обставина жодним чином не спростовується позивачем.
У подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції» від 04.12.2019 № 329-ІХ (Закон № 329-ІХ) частину 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» доповнено пунктом 21 наступного змісту:
«особи, які у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Дія абзацу першого цього пункту не поширюється на працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також на осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність).
Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначається Кабінетом Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є (але не виключно) такі документи:
а) довідка органів, які згідно із Законом України "Про боротьбу з тероризмом" визначені суб'єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, про період безпосереднього виконання особою бойових завдань антитерористичної операції в районах її проведення у взаємодії із зазначеними в абзаці першому цього пункту суб'єктами;
б) витяг із наказу Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення особи до проведення антитерористичної операції.
У разі відсутності зазначених документів підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є:
для осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально;
для осіб, які отримали поранення, контузії, каліцтва, - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, підпис на яких має бути засвідчено нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, підпис на яких має бути засвідчений нотаріально, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої цієї статті та/або статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 цього Закону та які мають документальне підтвердження своєї участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за період, за який вони свідчать. До періоду безпосереднього виконання особою, зазначеною в абзаці першому цього пункту, завдань антитерористичної операції в районах її проведення, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях у районах здійснення таких заходів включається період, підтверджений усіма свідками.
Особи, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 13 частини другої статті 7 цього Закону, але після повторного огляду медико-соціальною експертною комісією не встановлено інвалідність, набувають статусу учасника бойових дій за спрощеним порядком, що визначається Кабінетом Міністрів України».
За висновком суду, оскільки позивач брав участь в антитерористичній операції у складі добровільного об'єднання, яке не включене до складу Збройних Сил України, він має право на отримання статусу учасника бойових дій саме на підставі п. 21 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який набрав чинності із прийняттям Закону № 329-ІХ - 04.12.2019, тобто після перебігу спірних правовідносин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014 затверджено Порядок
надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (Порядок № 413).
Згідно з п. п. 2, 21 Порядку № 413 (в редакції на дату перебігу спірних правовідносин) Статус учасника бойових дій надається:
військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
2-1. Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30
Особам, які брали участь у виконанні бойових (службових) завдань в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, у проведенні розвідувальних заходів, що підтверджено оперативним штабом з управління антитерористичною операцією чи Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України (об'єднаним командним пунктом об'єднаних сил), а також які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), статус учасника бойових дій надається незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях.
Із наведених положень також убачається, що надання статусу учасника бойових дій добровольцям, об'єднання яких не включено до Збройних Сил України також не передбачалось.
Пунктом 5 Порядку № 413 Рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається:
комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія);
міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.
Наказом Міністерства оборони України № 200 від 07.05.2015 затверджено Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та Інструкції про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків “Ветеран війни - учасник бойових дій” та листів талонів на право одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості (Положення № 200).
Відповідно до п. 6 Положення № 200 (в редакції від 22.01.2019) на Комісії Міністерства оборони України та військової частини НОМЕР_1 покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа:
військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, працюють у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та військовій частині НОМЕР_1 ;
осіб, які в складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу військових частин безпосереднього підпорядкування Міністерству оборони України або військовій частині НОМЕР_1 .
Аналізуючи наведене, надання статусу учасника бойових дій добровольцям, об'єднання яких не входить до складу ЗСУ не було нормативно врегульовано до набрання чинності Законом № 329-ІХ.
Таким чином, на дату звернення позивача із заявою про надання статусу учасника бойових дій, (1) на рівні закону та підзаконних актів не визначено його права на отримання такого статусу, (2) відсутні повноваження відповідача приймати рішення щодо надання такого статусу добровольцям.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, відповідь Міноборони листом № 226/1390 від 26.03.2019 на звернення позивача в порядку звернення громадян, надана в порядку звернення громадян в межах наданих повноважень відповідно до чинного законодавства.
Порядок № 413 в редакції від 15.05.2020 визначає як право добровольців, об'єднання яких не увійшли до складу ЗСУ, так і повноважну комісію, якою приймається рішення про надання статусу учасника бойових дій.
Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку № 413 особам, які у період до набрання чинності Законом України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною поліцією, Національною гвардією, СБУ та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яка утворюється Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, та стосовно осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 2 цього Порядку (абз. 3 п. 5 Порядку № 413).
Резюмуючи наведене, на дату звернення позивача із заявою про надання статусу учасника бойових дій, було відсутнє нормативне регулювання підстав та порядку надання такого статусу особам категорії, до якої слід віднести ОСОБА_1 , Міноборони не було наділене відповідними повноваженнями, а наразі, такі повноваження делеговані Мінветеранів.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб реалізації права на отримання статусу, що передбачає соціальні гарантії учасникам бойових дій, з огляду на що, підстави для задоволення вимог до Міноборони відсутні, оскільки останнє діяло відповідно до норм чинного, на час перебігу спірних правовідносин, законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Викладене вище свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, так як Міноборони надало відповідь згідно з повноваженнями, а надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 виходить за межі таких.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ: 22990931).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко