ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 січня 2021 року м. Київ № 757/64664/19-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання винити дії
До Печерського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - відповідач), у якому просить суд (з урахуванням заяви про виправлення описки від 25.02.20 року):
визнати протиправним та скасувати рішення 41-ї чергової сесії Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області VII скликання від 22 листопада 2019 року, яким Позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту про надання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_1 (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАСУ) - згідно наданого картографічного матеріалу;
зобов'язати Відповідача розглянути заяву Позивача та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_1 - згідно наданого картографічного матеріалу;
зобов'язати Відповідача розглянути заяву Позивача про надання дозволу на розроблення проекту про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 118-122 ЗКУ;
зобов'язати Відповідача утриматися від передачі у власність земельних ділянок у порядку ст. 118-122 Земельного Кодексу України будь-кому-іншому до набуття чинності рішенням суду за цим адміністративним позовом.
Позов обґрунтовано порушенням прав позивача на отримання земельної ділянки в порядку передбаченому положеннями статті 118-122 Земельним Кодексом України.
Так, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання земельної ділянки в межах безоплатної приватизації для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також ведення особистого селянського господарства натомість кожного разу йому протиправно відмовляли, зазначаючи про відсутність вільних земельних ділянок, відсутність генерального плану території, а також резерв бажаної земельної ділянки за учасником АТО, разом з тим зазначені підстави відсутні у нормах чинного законодавства, за таких умов такі відмови є протиправними.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 з позовом до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Зазначеною ухвалою запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву разом із копіями всіх матеріалів, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення (копії заяв громадян на отримання у власність земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації, поданих до Хотянівської сільської ради Вишгородського району станом на 22 листопада 2019 p.; протоколу сесії Хотянівської сільради від 22.11.2019; рішень сесії Хотянівської сільради від 22.11.2019 з результатами поіменних голосувань; тощо).
Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого листа №0105104742099, що міститься в матеріалах справи ухвалу про прийняття справи до провадження від 17.01.2020 року відповідачем отримано 14.02.2020 року, разом з тим станом на дату вирішення справи по суті ані відзиву, ані документів на виконання вимог ухвали суду відповідачем до суду не надано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
06 листопада 2019 року позивач звернувся до Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області із заявою № 394/02.10 від 04.11.2019 року про надання земельної ділянки, в якій просив розглянути та задовольнити заяву про надання безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства та для будівництва житлового будинку розташованих у с. Хотянівка Вишгородського району Київської області; надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
22 листопада 2019 року під час 41-ої сесії Хотянівською сільською радою за наслідком розгляду вказаної вище заяви було відмовлено у її задоволені.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, вважаючи наявним право на отримання земельної ділянки за вказаною вище адресою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно із частиною 1 статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частино. 1 статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
При цьому, підпунктом 34 пункту 1 статті 26 Закону № 280 визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних та міських рад вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону № 280 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з наведеного, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
В свою чергу, положеннями Земельного кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.01.2020 року у справі №812/1264/17.
Таким чином, з огляду на вище зазначене, рішення щодо надання або не надання дозволу на розроблення проект землеустрою та надання у користування земельної ділянки на підставі такого проекту вирішується сесією сільської ради.
Судом встановлено, що позивач 06.11.2019 року звернувся до відповідача із заявою (вх. № 344/02-10) про надання земельної ділянки у власність.
Як вбачається з копії такої заяви та доданих до неї матеріалів, що надані суду позивачем, останній просив розглянути та задовольнити його заяву про надання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та для обслуговування житлового будинку у с. Хотянівка Вишгородського району Київської області орієнтовним розміром 2 га. Одночасно ОСОБА_1 просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
У той же час, як вбачається з позовної заяви, позивач посилається на ту обставину, що у вказаній заяві йшлося про земельну ділянку площею 0,085 га.
Суд зазначає, що відповідної заяви щодо намірів отримання земельної ділянки площею 0,085 га позивачем суду надано не було, а відтак, виходячи з наданих позивачем доказів та матеріалів адміністративної справи, суд виходить з того, що оскаржуване рішення відповідача стосується заяви позивача від 06.11.2019 року (вх. № 394/02-10) щодо намірів отримання земельної ділянки загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та земельної ділянки, без визначення площі, для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд.
Вказана обставина також підтверджується і копією протоколу № 41 від 22.11.2019 року засідання Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області VII скликання де розглядалася заява позивача від 06.11.2019 року (вх. № 394/02-10). Відповідно до його змісту рішенням сільської ради заяву позивача було не задоволено, а з виступу голови постійної комісії по земельним питанням ОСОБА_3 вбачається, що вільної земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства в с. Хотянівка немає.
Отже, як вбачається з Протоколу № 41 сесії Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 22.11.2019 року, відповідачем було розглянуто заяву позивача від 06.11.2019 року.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що у його заяві від 06.11.2019 року не було визначено площу бажаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, чим фактично порушено вимоги до заяви передбачені статті 118 Земельного кодексу України, відповідно до яких заявник має вказати орієнтовний розмір бажаної земельної ділянки, що свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів України у сфері земельних відносин.
За таких обставин суд приходить до переконання про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення 41-ї чергової сесії Хотянівської сільської ради Вишгородського району Київської області VII скликання від 22 листопада 2019 року.
Також, відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача розглянути заяву Позивача та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,085 га, розташованої по АДРЕСА_1 - згідно наданого картографічного матеріалу та заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення відповідно до вимог ст. 118-122 ЗКУ, оскільки вони є похідними від попередньої.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя І.М. Погрібніченко