27 січня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5246/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області про визнання протиправною відмову, а також зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати незаконною та не обґрунтованою відповідь та відмову у призначені грошової допомоги, передбаченої п.7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- визнати наявність права на отримання допомоги та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області призначити допомогу, передбачену п.7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалами судді від 23.11.2020 року та від 04.12.2020 року позовну заяву залишено без руху та продовжено процесуальні строки залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків в повному обсязі. 24.12.2020 року недоліки позовної заяви позивачем усунуто.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні. Відповідачу встановлено процесуальний строк на подання відзиву.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що звернувшись до пенсійного органу із заявою про виплату йому десяти місячних пенсійній, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», отримав відмову у такій виплаті через помилкового обрахування спеціального страхового стажу, натомість в законі міститься лише дві умови для отримання допомоги - це працювати на день, досягнення пенсійного віку на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років та мати страховий страж та таких посадах 25 років. ОСОБА_1 стверджує про наявність цих двох підстав, а відтак вважає протиправною відмову в призначенні допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.
Крім того до позову долучений додаток, в якому позивач просить розглянути питання про зарахування до загального страхового стажу (педагогічного стажу) службу в лавах Збройних Сил (а.с.17), дана заява, як на думку суду, є заявою про збільнення позовних вимог.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області надало відповідь на позовну заяву, в якій зазначено про те, що до страхового стажу, що дає право на виплачу грошової допомоги, зараховуються періоди в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону 1788, що передбачені, зокрема Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, роботи на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. При цьому, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. За даними обрахунку пенсійним органом стаж роботи ОСОБА_2 на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788 склад 34 роки 2 місяці 7днів. До стажу, що дає право на виплату грошової допомоги не зараховано періоди роботи з 01.09.1977 по 30.11.1979, оскільки відповідно до довідки від 17.08.20 №104 позивач у цей період працював на посаді керівника гуртка в Кіровоградському обласному палаці піонерів і школярів за сумісництвом, тоді, як даний період зарахований до загального страхового стажу. Пенсійний орган зауважив, що особи, які працюють за сумісництвом, не користуються певними можливостями для зарахування періоду роботи за сумісництвом до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
28.07.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою 7447/920 про призначення пенсії за віком (а.с.37).
17.09.2020 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою про перерахунок пенсії та виплату грошової допомоги із долученням додаткових документів (а.с.39).
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №110130004954 від 09.12.2020 «Про перерахунок пенсії» проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яким до загального страхового стажу зараховано період роботи з 01.09.1978 по 30.11.1979 (а.с.47).
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області 2946-3288/І-03/8-1100/20 від 22.10.2020 відмовлено ОСОБА_2 у призначенні грошової допомоги через те, що період роботи з 01.09.1978 по 30.11.1979 не може бути включений до стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності, який дає право на призначення грошової допомоги, оскільки у цей період робота була за сумісництвом (надалі спірна відмова, а.с.22).
Вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно запису в трудовій книжці (а.с.41-43), позивач №3 01.12.1979 зарахований на посаду керівника духового оркестру, наказ №93 від 30.11.1979, з якої 01.08.1980 звільнений із займаної посади за власним бажанням, наказ №5196 від 17.07.1980.
При цьому, згідно довідки 19.12.1986 року ОСОБА_1 працював в обласному Палаці піонерів та школярів імені В.І.Леніна керівником гуртка духового оркестру з 01.09.1978 року по 30.11.1979 року з навантаженням 9 годин на неділю (а.с.43 зв.).
Відповідно до довідки від 17.08.2020 року №104 виданої Комунальним позашкільним навчальним закладом «Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості» ОСОБА_1 був прийнятий в Кіровоградський обласний Палац піонерів і школярів імені В.І.Леніна на посаду керівника гуртка за сумісництвом з 01.09.1978 року (наказ про прийняття від 25.08.1978 року №179). 30.11.1979 року звільнений з посади (наказ від 26.11.1979 року №91) (а.с.12).
За довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.07.2020 року № 21 з вересня 1978 року по листопад 1979 року ОСОБА_4 була нарахована заробітна плата (а.с.13).
Отже факт роботи на посаді керівника гуртка духових інструментів, як на думку суду підтверджений належними та допустимими доказами.
Спірними обставинами даної справи, які не визнаються відповідачем, є наявність правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.09.2978 року по 30.11.1979 року не лише до загального страхового стажу (який не заперечується відповідачем), а й до спеціального страхового стажу робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із підпунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
У свою чергу, статтею 28 Закону України "Про освіту" передбачено, що система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Статтею 29 Закону України "Про освіту" встановлено, що структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433, визначає, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23 листопада 2011 року затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік №909).
Переліком №909 передбачена посада «керівника гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи» у міжшкільні навчально-виробничі комбінати.
Згідно із пунктом 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року №78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (далі - Порядок №78), працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
Із зазначеного вище правового регулювання вбачається, що зарахування роботи на посаді керівника гуртка до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
Так, судом встановлено, що позивач працював на посаді керівника гуртка за сумісництвом з тижневим навантаженням 9 год., при цьому відповідачем не було перевірено характеру виконаної роботи, кількості годин, відпрацьованих позивачем та умов праці для підтвердження права його на пільгове пенсійне забезпечення у спірний період. Більш того, єдине заперечення даного періоду роботи є сам факт роботи за сумісництвом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 наголосила на тому, що зарахування роботи на посаді викладача (у тому числі й у позашкільному закладі освіти) до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо викладацька робота за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати)
Оскільки у спірний період позивач працював за сумісництвом на посадах педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічних правових висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 2 квітня 2019 року у справі №352/1740/16-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 414/53/17, та від 21 травня 2020 року у справі №338/263/17.
Право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Враховуючи викладене, оскільки позивач працював на посаді керівника гурткаі, стаж роботи позивача на цій посаді у період з 01.09.1978 року по 30.11.1979 року у сукупності з інших стажем (34 року 2 місяця 7 днів, який визнається відповідачем) складає понад 35 років, що дає право на виплату грошової допомоги, яка передбачена п. 7-1 розділу ХV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
У пункті 52 рішення у справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Скордіно проти Італії» («Scordino v. Italy» № 36813/97).
Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади віддали повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.
Позивач у позові просить визнати незаконною та необгрнутованою відповідь відповідача, визнати наявність у нього права на отримання вищевказаної допомоги та зобов'язати призначити таку допомогу.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначені способи захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо призначення соціальної допомоги, регламентовано положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких орган призначає допомогу, визначені законом. Якщо такі умови наявні, орган повинен прийняти рішення про виплату грошової допомоги при призначенні пенсії за віком. Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що суд має право визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його прийняти відповідне рішення. При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для призначення грошової допомоги при призначенні пенсії за віком.
Позивач маючи на меті реалізувати право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги звернуся до відповідача із відповідною заявою, проте через перешкоди з боку відповідача вже так її і не отримав.
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Листом ГУ ПФУ в Кіровоградській області №2800-030201-8/45276 від 23.12.2020 повідомлено ОСОБА_1 про те, що за наданими документами стаж роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788, склад 34 роки 2 місяці 7 днів. Через відсутність записів у трудовій книжці про даний період роботи, ГУ ПФУ в Кіровоградській області слід терміново звернутися до вказаної вище установи для уточнення зазначеної вище інформації згідно первинних документів, після чого повернутись до питання визначення права на призначення ОСОБА_2 грошової допомоги. Крім того у листі зазначено про необхідність проведення перевірки інформації згідно первинних документів, після чого пенсійний орган повернеться до вирішення питання щодо призначення ОСОБА_1 грошової допомоги (а.с.45-46).
На адресу суду від ГУ ПФУ в Кіровоградській області №83 від 20 січня 2021 року надійшов акт перевірки обґрунтованості видачі документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсій за висновком якого відомості, зазначені у довідці про підтвердження наявності трудового стажу від 17.08.2020 року №104, виданої ОСОБА_1 , який працював на посаді керівника гуртка за сумісництвом в Кіровоградському обласному Палаці піонерів і школярів імені В.І.Леніна, перевірені та частково відповідають даним первинних документів (а.с.53-57).
Даний акт датований 20 січня 2021 року, натомість сам факт підтвердження періодів роботи запис про який відсутній у трудовій книжці, не став підставою для вирішення питання про призначення допомоги позивачу.
Отже, станом на день розгляду справи суду наявні обставин, які свідчать про те, що відповідач ухилятись від вирішення питання про виплату грошової допомоги у межах законодавства.
Підсумовуючи наведене, суд вважає, що для відновлення соціальних прав позивача за фактичних обставин даної справи, належним способом захисту його порушеного права є зобов'язання відповідача призначити грошової допомоги при призначенні пенсії за віком.
Наведений висновок щодо способу захисту, як на думку суду, унеможливе подальше порушення прав позивача на призначення та виплату грошової допомоги.
Водночас, суд відмовляє у такій вимозі як визнання права позивача за таку допомогу, оскільки такий спосіб захисту не узгоджується з нормами КАС України.
Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., а відтак саме цю суму слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, незважаючи на часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, викладену в листі №2946-3288/І-03/8-1100/20 від 22.10.2020, якою відмовлено ОСОБА_1 у призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна 4, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук