27 січня 2021 року № 320/5328/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства Україна в адміністративній справі №320/5328/19,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області встановити ОСОБА_1 основний розмір пенсії - у розмірі 80% суми його грошового забезпечення станом на 01.01.2016 та виплатити ОСОБА_1 при цьому невідкладно з 01.01.2016 заборгованість по основному розміру пенсії, помісячна недоплата якої складає 948.37 грн.
Рішенням суду від 11.02.2020 адміністративний позов задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 80% суми грошового забезпечення, та заборгованість по основному розміру пенсії з 01.01.2016.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код 22933548) судові витрати у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
13.03.2020 відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду від 11.02.2020.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 апеляційну скаргу повернуто апелянту.
На виконання вказаного судового рішення, 07.10.2020 видано виконавчі листи, з примусового виконання яких 19.10.2020 відкрито виконавче провадження № 63300240.
30.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області що не виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №320/5328/19.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду, заява передана для розгляду судді Леонтовичу А.М.
Згідно акту Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 дану заяву разом з матеріалами адміністративного позову передано судді для подальшого розгляду 16.01.2021.
Розглядаючи вказану заяву судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
На підставі ч.5 ст. 383 КАС України судом прийнято рішення про розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.2, ч. 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішення, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.
З аналізу зазначених норм права можна зробити висновок, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Листом №1000-0203-8/94517 від 25.11.2020 ГУ ПФУ повідомило ОСОБА_1 , що виплата заборгованості за рішенням суду від 11.02.2020 за період 01.01.2016 по 3.10.2020 в розмірі 55005, 46 грн. буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень. Зазначеними доказами можуть виступати рішення, оформлені листом, протоколом, з яких вбачається, що відповідач проігнорував висновки суду та (або) відмовився від виконання рішення суду повністю або частково.
При цьому, на переконання суду, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами).
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Відповідно до ч.1 ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п. 20, п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Таким чином, донарахована позивачеві сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України та проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначається розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Тому суд додатково зазначає, що державним виконавцем не використано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного виконання судового рішення, відтак, звернення представника позивача в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним.
Крім того, рішенням суду від 11.02.2020 у даній справі не вирішувалось питання про його негайне виконання, а отже, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.
Суд наголошує на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а.
Також Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересам всього суспільства.
У даному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутні протиправна бездіяльність управління щодо невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі № 320/5328/19.
Відповідно до ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Згідно частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відтак, питання про винесення окремої ухвали вирішується судом виключно під час розгляду справи.
З огляду на зазначене суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про постановлення окремої ухвали.
Керуючись ст. ст. 241-243, 248, 383 КАС України,
1.У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Київській області що не виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №320/5328/19, - відмовити.
2.Копію цієї ухвали направити (вручити) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Леонтович А.М.