27 січня 2021 року № 320/12156/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 205504 від 21.07.2020, про стягнення із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 205505 від 21.07.2020, про стягнення із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту. Так, позивач повідомляє, що відповідно до п. 18 Порядку «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок) за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Позивач зазначає, що йому не видавалась вказана довідка, як того вимагає Порядок. Крім того, позивачу не надсилалися інші докази виміру або зважування транспортного засобу, де б зазначалися результати здійснення габаритно-вагового контролю та що було перевищено встановлені законодавством габаритно-вагові норми більше ніж на 20%.
Крім того вказує, що він не є суб'єктом господарювання, що надає послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом, а даний вантаж він перевозив у власних цілях, що і пояснює відсутність у нього документів на вантаж. Також посилається на те, що відсутні нормативно-правові акти, що встановлюють обов'язок для фізичних осіб, які використовують транспортний засіб у власних цілях, наявності таких документів на вантаж.
Таким чином наголошує, що позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника в розумінні статей 1, 33 Закону №2344-111, та не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацами 3, 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.
Також зазначає, що відповідачем не було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про порушення, що позбавило його можливості взяти участь при прийнятті спірного рішення, надати докази, висловити зауваження та заперечення тощо. У зв'язку з цим, постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 26, 86 т, при нормативно допустимій масі - 16 т, та загальна маса становила 41,9т при нормативно допустимій 40т, відсутня ТТН або інший документ на вантаж, що свідчить про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
При цьому, відповідач зазначив, що позивача було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення на 21.07.2020. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що під час винесення постанов від 21.07.2020 року №205504 та № 205505 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, Укртрансбезпека діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення, Уктрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 (далі - Порядок № 1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Таким чином, 18.06.2020 інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, відповідно до направлення на рейдову перевірку № 000195 від 11.06.2020, на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, був зупинений транспортний засіб - спеціалізований вантажний самоскид марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Разом з цим, відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №215/24992, затверджено Порядок взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування (далі - Порядок №1007/1207).
Таким чином, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 26, 86 т, при нормативно допустимій масі - 16 т, та загальна маса становила 41,9т при нормативно допустимій 40т, відсутня ТТН або інший документ на вантаж.
Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон зважування від 18.06.2020, час зважування 12:56 год. (а.с.65).
Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку №1007/1207 контролюючими особами Укртрансбезпеки було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 18.06.2020 (а.с. 70).
На підставі пункту 6 Порядку №422, у зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.06.2020 року №024515 (ас. 69).
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття «габаритно-ваговий контроль» - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 наведено визначення поняття «великовагові ти великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 6 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Зважування транспортного засобу здійснювалося на повіреному належним чином засобі вимірювальної техніки, що підтверджено копією Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П40М04504920, чинне до 08.05.2021 (а.с. 73).
Відповідач у відзиві повідомив, що документи на ваги завжди знаходяться у пункті здійснення габаритно-вагового контролю та надаються всім водіям для ознайомлення.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно із пунктом 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Порядку № 1567.
Повідомленням від 06.07.2020 (трек-номер відправлення 0308300458674) позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 21.07.2020 (а.с. 74-77).
Згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» повідомлення направлено на адресу позивача 14.07.2020, 16.07.2020 повідомлення надійшло у точку видачі, але не вручене під час доставки (а.с. 75).
Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення з 16.07.2020, проте вказаним правом не скористався.
Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що ним були здійснені усі передбачені Порядком №1567 заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення.
При цьому відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов'язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення повідомлення та виду послуги відправлення.
Надсилання повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням обов'язків відповідачем щодо його інформування. При цьому відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).
Відтак, відповідач у зв'язку із неявкою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.
У позивача була можливість надати відповідні заперечення, пояснення та докази до моменту винесення постанови, якщо б він з'явився на розгляд актів.
Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що у нього відсутні примірник Акту про проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт від 18.06.2020 № 024515 та примірник Акту про проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт від 18.06.2020, з огляду на наступне.
Положеннями пунктів 21, 22 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Як вбачається з матеріалів справи, водія ОСОБА_2 із вказаними актами було ознайомлено, від пояснень та підпису останній відмовився (а.с. 64, 69).
Зважаючи на наведене, відповідачем під час проведення перевірки було дотримано вимоги Порядку № 1567.
Щодо правомірності прийняття постанов, що оскаржуються, суд зазначає наступне.
25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 11.09.2019 № 54-ІХ.
Зокрема, даний Закон частину першу статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» доповнює новими абзацами такого змісту:
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з актом проведення перевірки 18.06.2020 водій ОСОБА_2 виконував вантажні перевезення з навантаженням на здвоєну вісь, яке склало 26, 86 т, при нормативно допустимій масі - 16 т, з перевищення параметрів від нормативу 67,88% та загальна маса становила 41, 9т при нормативно допустимій 40т, відсутня ТТН або інший документ на вантаж.
На підставі вказаних актів заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртраснбезпеки прийнято постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у сумі 34000 грн. та у сумі 1700 грн.
Крім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач наголошував, що він не є суб'єктом господарювання, що надає послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом.
В той же час з ЄДР вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.03.2017, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23560000000012151. Основним видом діяльності позивача є 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.
У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З урахуванням наведеного, доводи позивача про те, що він не є суб'єктом господарювання, не відповідають дійсності.
Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма прямо вказує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що доводи позивача щодо порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт є необґрунтованими та безпідставними, непідтвердженими належними доказами, а постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.07.2020 року №205504 та № 205505 є правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства України, відтак не підлягають скасуванню.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийняття своїх рішень, а тому суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.