22 січня 2021 року Справа № 280/8383/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Прус Я.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком з 22.09.2020 відповідно до ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки та виплати відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за віком у розмірі, обчисленому із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - 2017-2019 роки, та виплатити недоплачений її розмір, з урахуванням різниці, що була виплачена раніше, починаючи з 22.09.2020;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення - 22.09.2020, з урахуванням призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з показниками середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22.09.2020 позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, всупереч ст. 40 Закону України, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2016, 2017, 2018, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки вона звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше. Щодо виплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій просить суд врахувати, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком, досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має страховий стаж понад 35 років на таких посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що право на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою пенсії саме на момент виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою судді від 23.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначене перше судове засідання на 30 жовтня 2019 року без виклику учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відповідач позов не визнав, 10 грудня 2020 року на адресу суду надіслав відзив на адміністративний позов (вх. №60104), у якому вказує, що не підлягає задоволенню позовна вимога щодо врахування під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2017, 2018, 2019 роки, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врахований під час первинного призначення пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним. Таким чином, виходячи з норм чинного законодавства та на підставі вищевикладеного, на думку відповідача, у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки при перерахунку пенсії за віком у 2020 році. Вважає, що позивач не має права на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки їй у 2010 році їй призначалася та виплачена пенсія за вислугу років у розмірі 255,47 грн., що підтверджується довідкою від 07.12.2020. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з жовтня 2009 року перебуває на обліку в територіальному управлінні Пенсійного фонду України у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років.
Так, 27.10.2009 на підставі її заяви позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. ?е? ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти, про що свідчить відповідна заява та протокол №818323 від 29.10.2009.
З 03.11.2009 виплату пенсії позивачу за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, яка дає право на призначення такої пенсії, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 від 19.11.1982, копією протоколу від 06.11.2009.
За період з 27.10.2009 по 02.11.2009 позивачу було нараховано та виплачена пенсія за вислугу років у сумі 255,47 грн., що підтверджується довідкою від 07.12.2020 та позивачем не заперечено.
У подальшому, 22 вересня 2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області, із заявою про призначення пенсії за віком.
Проте, на підставі вказаної заяви, ОСОБА_1 переведено з 22 вересня 2020 року на пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із розрахунку: Загальний стаж роботи 41 рік 08 місяців 19 днів (коефіцієнт стажу - 0,41667), та із заробітної плати 9108,18 грн., визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.08.2020 (індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії - 1,86306), при цьому, перерахунок здійснено з урахуванням середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки (3764,40 грн.), збільшений на 1,17 та на 1,11, а саме 3913,25 грн. (3764,40 грн.*1,17*1,11). Розмір пенсії після перерахунку становить 3913,25 грн.
Так 20 жовтня 2020 року позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявами, у яких просила провести з 22.09.2020 перерахунок призначеної пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016-2018 роки), здійснити виплату різниці, а також щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, яка не оподатковується.
Листом від 03.11.2020 № 9865-9625/А-02/8-0800/20 відповідачем повідомлено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Повідомлено також, що оскільки позивачу вже була призначена пенсія за вислугу років, то отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону позивач не має.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 цього Закону особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = ЗпхКс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 вказаного Закону.
За змістом частини 2 статті 40 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Водночас, у даній правовій ситуації позивачу первісно у 2009 році було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Так, згідно з пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, яка діяла станом на момент призначення позивачу пенсії, право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
За приписами частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Разом з цим, позивач із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звернувся 22 вересня 2020 року вперше. Вказана обставина не є спірною.
З огляду на вказане, суд відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю доводи представника відповідача, що показник середньої заробітної плати під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним та перерахунку не підлягає.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не має законних підстав для посилання на необхідність застосування частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у даних правових відносинах.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 05.07.2018 (справа №565/645/17), від 11.07.2019 (справа №264/6292/16-а), від 15.08.2019 (справа №521/9597/17), від 11.09.2019 (справа №363/1493/17), від 06.12.2019 (справа №679/1000/17) та від 13.02.2020 (справа №263/3478/17), що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Отже, доводи відповідача, що пенсія за вислугою років є пенсією, і після її призначення відбувається не призначення іншого виду пенсії, а перехід на інший вид пенсії, спростовуються вищевикладеним.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, а саме за 2017-2019 роки
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. При цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Як слідує з матеріалів справи, позивачу до призначення пенсії за віком було призначено пенсія за вислугу років та за період з 27.10.2009 по 02.11.2009 ОСОБА_1 у березні 2010 року виплачено пенсію за вислугу років у розмірі 255,47 грн., що підтверджено протоколом від 06.11.2009 та довідкою ГУ ПФУ в Запорізькій області від 07.12.2020.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, тобто 2017, 2018, 2019 роки, з 22 вересня 2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме як середній показник за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 22 вересня 2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак