20 січня 2021 року о 13 год. 40 хв.Справа № 280/6767/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Новікової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півоварової В.П.
представника позивача - Волтера О.В.
представника відповідача - Лактіонової О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент»
до Дніпровської митниці Держмитслужби
про визнання протиправним та скасування рішення,
25 вересня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (далі - позивач) до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA110230/2020/000191/2 від 22.09.2020.
Ухвалою суду від 30.09.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2020.
Ухвалою суду від 27.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 25.11.2020.
Судове засідання призначене на 25.11.2020 відкладено на 17.12.2020, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Ухвалою суду від 17.12.2020 розгляд справи відкладено на 20.01.2021.
В судовому засіданні 20.01.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.09.2020 декларантом ТОВ «Технохімреагент» до митного оформлення подано електронну митну декларацію №UА110230/2020/020824 стосовно ввезення на митну територію України товарів:
Товар №1 «1. 2-Phosphonobutane-1,2,4-Tricarboxylic Acid (PBTCA) 50% / 2-ФосфоБутан - 1, 2, 4, - ТриКарбоксилова кислота (PBTCA) 50% - 9000 кг. Cas №37971-36-1…»;
Товар №2 «1. Amino Trimethylene Phosphonic Acid (ATMP) 95%/Амінотриметилен фосфонова кислота (АТМФ) 95% - 7000 кг. Cas №6419-19-8, молекулярна формула N(CH2PO3H2)…»;
Товар №3 «1. HPMA (HYDROLYZED POLYMALEIC ANHYDRIDE) 50%/ГПМА (Гідролізований полімалеіновий ангидрид) 50% - 5000 кг, Показники згідно сертифікату аналізу: Cas.№26099-09-2…».
Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано: пакувальний лист від 17.07.2020 б/н; інвойс від 17.07.2020 №F20071714; коносамент (bill of ladind) від 25.07.2020 №ZIMUQIN5205329; автомобільна транспортна накладна CMR від 18.09.2020 №448736; сертифікат про походження товарів від 21.07.2020 № 20С3704А0173/00941; SWIFT від 14.07.2020 №ТF086846А0200714; довідка про транспортні витрати від 16.09.2020 №20/638; проформа-інвойс від 06.072020 №SC320070612; прайс-лист від 01.07.2020 б/н; комерційна пропозиція від 01.07.2020 б/н; лист до комерційної пропозиції від 06.07.2020 б/н; додаток від 06.07.2020 №7; технічний опис НРМА CAS.№26099-09-2 від 06.07.2020 б/н; контракт від 05.09.2018 №18363/ІМ.
Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) за ЕМД від 22.09.2020 №UА110230/2020/020824 згенеровано форму контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» - обов'язкова.
Під час проведення посиленої перевірки наданих декларантом документів, митним органом встановлено такі недоліки:
1) Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту товар імпортовано на умовах поставки FOB - Qingdao (CN - Китай).
Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у т.ч., транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Наказом Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено, що до зазначених документів можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
При цьому, до митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надано лише довідку про транспортні витрати від 16.09.2020 №20/638.
2) Відповідно до ч.4 ст.58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч.10 ст.58 МКУ. Пунктами 4 та 5 ч.2 ст.53 МКУ визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у т.ч., якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Пунктом 7 додатку до контракту від 06.07.2020 №7 умовами оплати передбачено 30% передплати та 70% після відвантаження протягом 30 днів з 25.07.2020 згідно коносаменту №ZIMUQIN5205329 (загальна сума, згідно додатку складає 24895 USD). До митного оформлення надано лише платіжне доручення від 14.07.2020 №ТF086846А0200714 (на суму 12208,5 USD), що унеможливлює ідентифікацію оплати за партію товару, що задекларована.
З урахуванням виявлених недоліків декларанту митним органом надіслано електронне повідомлення та зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
22.09.2020 декларантом засобами електронного зв'язку було надіслано до митниці такі додаткові документи: договір на надання транспортно-експедиційних послуг від 24.12.2019 №29/01-20; свіфт від 19.08.2020 №ТF0868FСF0200819; рахунок від 16.09.2020 №42030; договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 02.01.2020 №0201/20.
За результатом розгляду додатково наданих документів, митницею було встановлено наступне: у рахунку на оплату від 16.09.2020 №42030 зазначено, що він дійсний до сплати протягом 1 банківського дня, проте банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка до митного оформлення не надавались. 22.09.2020 особа, уповноважена на роботу з митницею відмовилась від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МКУ, зокрема надана відповідь наступного змісту «від надання додаткових документів у строк визначений ст.53 МКУ відмовляюсь, оскільки їх не існує».
З урахуванням викладеного відповідачем використана наявна у митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібних товарів за ціною угоди на умовах поставки FОВ QINGDAO (СN): на рівні 1,39 USD за 1 кг з урахуванням транспортних витрат для заявленої партії для товару №1 2-Phosphonobutane-1,2,4-Tricarboxylic Acid (PBTCA) 50% (МД №UA110230/2020/03607 від 17.02.2020); на рівні 1,75 USD за 1 кг з урахуванням транспортних витрат для заявленої партії товару №2 Amino Trimethylene Phosphonic Acid (ATMP) 95% (МД №UA110230/2020/02298 від 31.01.2020); на рівні 0,78 USD за 1 кг з урахуванням транспортних витрат для заявленої партії товару №3 HPMA (HYDROLYZED POLYMALEIC ANHYDRIDE) 50% (МД №UA110230/2020/02298 від 31.01.2020).
За результатами розгляду поданих документів митним органом здійснено коригування заявленої митної вартості товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110230/2020/000191/2 від 22.09.2020.
Позивач, не погодився з прийнятим рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Судом встановлено, що одним із недоліків виявлених під час дослідження документів стало те, що «до митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надано лише довідку про транспортні витрати від 16.09.2020 №20/638».
По-перше, суд зазначає, що такі доводи викладені митним органом, в якості недоліка у поданих декларантом документах, не відповідають дійсності, оскільки з матеріалів справи встановлено, зокрема з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.67), що декларантом до митного оформлення надавались також договори (контракти) про перевезення від 02.01.2020 №0201/20, від 24.12.2019 №29/01-20. А тому посилання на те, що надано лише довідку про транспортні витрати від 16.09.2020 №20/638 помилковими та спростовуються зібраними у матеріалах справи доказами.
По-друге, суд зазначає, що відповідач вказуючи на вищенаведений недолік жодним чином не зазначає, яким чином зазначені обставини перешкоджали перевірці обґрунтованості визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
Щодо встановленого недоліку «Пунктом 7 додатку до контракту від 06.07.2020 №7 умовами оплати передбачено 30% передплати та 70% після відвантаження протягом 30 днів з 25.07.2020 згідно коносаменту №ZIMUQIN5205329 (загальна сума, згідно додатку складає 24895 USD). До митного оформлення надано лише платіжне доручення від 14.07.2020 №ТF086846А0200714 (на суму 12208,5 USD), що унеможливлює ідентифікацію оплати за партію товару, що задекларована», суд зазначає таке.
Суд зазначає, що під час здійснення митних формальностей митний орган не здійснює перевірку дотримання учасниками ЗЕД умов укладених договорів, а здійснює перевірку правильності визначення митної вартості товару.
Надані до митного органу платіжні документи у повній мірі надавали можливість встановити та перевірити митну вартість імпортованих позивачем товарів. Також, митний орган не надав належної оцінки додатково наданим декларантом документам - платіжному дорученню від 19.08.2020 №TF0868FCF0200819 від 19.08.2020; рахунку на оплату від 16.09.2020 №42030.
Суд вважає, що подані позивачем документи хоча і містили певні неточності, проте, з урахуванням такі не перешкоджали можливості відповідачу упевнитись у достовірності заявленої митної вартості імпортованого товару.
При цьому, жодних розбіжностей щодо ціни товару документи, що подавались до митного оформлення не містили, а також надавали можливість ідентифікувати поставку товару.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано вказано про наявність недоліків, які перешкоджають митному оформленню товару, що спростовано в ході судового розгляду справи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем товару була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» (69034, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000191/2 від 22.09.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 26.01.2021.
Суддя І.В. Новікова