Іменем України
27 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/184/13-г (927/663/20)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі”,
вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,
код ЄДРПОУ 32750668
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
“Інженерний центр “Імпульс”,
вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,
код ЄДРПОУ 14219908
про стягнення 60125,10 грн
в межах справи про банкрутство
Товариства з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі”
Учасники справи не викликались
Товариством з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” в межах справи про банкрутство подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерний центр “Імпульс” про стягнення 60125,10 грн боргу за поставлену теплову енергію.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 262 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води від 30.01.2015 року.
Ухвалою господарського суду від 27.07.2020 року постановлено вирішити питання про прийняття позовної заяви ТОВ “НіжинТеплоМережі” до ТОВ “Інженерний центр “Імпульс” про стягнення 60125,10 грн заборгованості за поставлену теплову енергію вирішити після повернення матеріалів справи №927/184/13-г до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою господарського суду від 17.12.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою встановлено сторонам процесуальні строки для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь позивача на відзив та доказів їх надсилання іншій стороні.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі № 927/184/13-г(927/663/20) від 17.12.2020, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом, на адресу вказану у позовній заяві позивачем (вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв'язку “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В силу статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначена адреса ТОВ «Інженерний центр «Імпульс» вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Оскільки копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.12.2020 направлялась відповідачу і повернулась на адресу суду, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
У даному випадку судом також враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень”, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).
Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду від 17.12.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За приписами ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 8, 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, за таких обставин, рішення приймається за наявними матеріалами справи, на підставі ч.2 ст.178 ГПК України.
Відповідно до ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2013 року у справі №927/184/13-г порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Ніжин Тепло Мережі", визнано вимоги ФОП Коленченко О.О. до боржника у сумі 495000,00 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Дранченко Валентину Михайлівну.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2017 року у справі №927/184/13-г, зокрема, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Лященка Павла Володимировича (провулок Коцюбинського, 4/9, м. Чернігів, 14000).
На даний час розгляд справи №927/184/13-г триває.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04. 2019 року.
Згідно частини другої Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ВВР України, 1992 р., №31 із наступними змінами).
Частиною четвертою Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі не продажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
30.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НіжинТеплоМережі” та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Імпульс» укладено договір № 262 на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на опалення та виробництво та надання послуги постачання гарячої води (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Виробник бере на себе зобов'язання виробляти, і постачати Споживачу теплову енергію для опалення та гарячу воду, а Споживач зобов'язується сплачувати за надані послуги шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виробника за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачений даним договором.
Тарифи на комунальні послуги змінюються за поданням Теплопостачальної організації до органів державної влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому діючим законодавством України порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.
Ціна цього Договору включає вартість виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії. Вартість виробництва, транспортування та постачання за цим Договором теплової енергії визначається на підставі встановлених тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та кількості спожитої теплової енергії, визначеної згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу для об'єктів вказаних у додатку №1, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Опалювальна площа узгоджена між сторонами в Додатку № 1 до Договору та становить 442,7 кв. м.
Пунктом 3.2.3. Договору визначено, що Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим Договром.
Відповідно до 6.1. Договору передбачено, що розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання Споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації у відповідності до всіх платежі в/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами цього договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.
Згідно п. 6.4. визначено, що розрахунки за надану теплову енергію для опалення та гарячу воду Споживач здійснює згідно умов цього Договору щомісячно до 1-го числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від того на який день тижня припадає 1-ше число місяця. Якщо 1 -ше число місяця припадає на вихідний день, то розрахунок за надані послуги здійснюється в останній робочий день звітного місяця.
Відповідно до п.11.1 цей Договір діє до 31.12.2016 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору не поступає заяви однієї із сторін про відмову від діючого договору.
Згідно з п.11.3 Договору, припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати споживчої теплоенергії у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом.
Згідно з п.5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за показниками засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом у відповідності до теплового навантаження вказаного у додатку № 1 цього договору з урахуванням середньої фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Облік спожитої гарячої води проводиться за показниками засобів (приладів) обліку або розрахунковим методом у відповідності до даних вказаних у додатку № 1 цього договору з врахуванням встановлених норм споживання (витрат) води та вимог діючих нормативно- правових актів України (норм, правил тощо) в сфері теплопостачання та «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні», затверджений Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 р.
Позивач на виконання умов вищезазначеного договору за період з 01.11.2019 року по 30.04.2020 року надав послуги відповідачу на загальну суму на суму 69 475,94 грн, що підтверджується рахунками на оплату отриманої теплової енергії, копії яких містяться в матеріалах справи.
Проте відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати послуг виконав частково, сплативши 9350,84 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи. Сума заборгованості відповідача перед позивачем у період з 01.11.2019 до 30.04.2020 року складає 60125,10 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними законами України “Про житлово-комунальні послуги” та “Про теплопостачання”.
Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.
Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не провів оплату за спожиті послуги у визначений договором термін, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 60125,10 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерний центр “Імпульс” (код ЄДРПОУ 14219908; адреса: вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"( вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600; код ЄДРПОУ 32750668; р/р НОМЕР_1 філія - Чернігівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553) 60125,10 грн боргу за поставлену теплову енергію.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерний центр “Імпульс” (код ЄДРПОУ 14219908; адреса: вул. Незалежності, 42, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600;) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"( вул. Глібова, 1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600; код ЄДРПОУ 32750668; р/р НОМЕР_1 філія - Чернігівське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553) 2102,00 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 27.01.2021 року.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/