ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
27 січня 2021 року Справа № 923/93/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 193/21 від 26.01.2021 у справі
за позовом: Приватного підприємства "Авігея СТ", м. Нікополь, Дніпропетровська область
до відповідача: Державної установи "Місцеві дороги Херсонщини", м. Херсон
про скасування оперативно-господарських санкцій
встановив:
26.01.2021 Приватне підприємство «АВІГЕЯ СТ» звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» про скасування оперативно-господарських санкцій у вигляді:
- односторонньої відмови від договору № 61 ДУ від 23.06.2020 у повному обсязі (розірвання договору), відповідно до п. 16.6.6 Договору;
- відмови від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин строком на три роки, на період з 11 січня 2021 року по 11 січня 2024 року.
Разом із позовом Приватне підприємство «АВІГЕЯ СТ» звернулось до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, за якою просить суд заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" (код ЄДРПОУ 14360506, код банку 300119, ІНН143605026590, Місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053, номер засобу зв'язку +38(044)224-66-70 , Е-mail: alliancebank@alliancebank.org.ua, Кореспондентський рахунок № НОМЕР_2 в Національному банку України) здійснювати платежі за банківською гарантією від 18.06.2020 № 5084-20 - до вирішення судом спору по суті.
Позивач, в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається між іншим на наступні твердження:
- на виконання п. 20.1 Договору, відповідно до банківської гарантії від 18.06.2020 № 5084-20 Акціонерне Товариство «Банк Альянс» (гарант за договором) гарантувало перед Державною установою «Місцеві дороги Херсонщини» (Бенефіціар) виконання боржником ПП «Авігея СТ» (Принципал) свого обов'язку по договору № 61ДУ від 23.06.2020, та взяло на себе зобов'язання виплатити Бенефіціару за першою письмовою вимогою повну суму забезпечення виконання Договору (гарантована сума) що складає 184380,00 грн. протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналу належно оформленої письмової вимоги в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання Принципалом взятих на себе зобов'язань по Договору;
- 21.01.2021 до Акціонерного Товариства «Банк Альянс» (гарант) надійшла вимога № 36 від 18.01.2021 щодо настання гарантійного випадку та перерахування грошових коштів за гарантією;
- відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
- гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний, автономний характер по відношенню до основного зобов'язання. Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником. Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Для пред'явлення гаранту вимоги необхідний факт порушення боржником виконання основного зобов'язання.
- оскільки виконання Гарантом (Акціонерне товариство «Банк Альянс») нерозривно пов'язане саме з наявністю факту порушення Принципалом зобов'язання за Договором № 61/ДУ від 23.06.2020 і з цього приводу між Бенефіціаром та Принципалом виник спір, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист поновлення порушених прав позивача.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Розглянувши доводи позивача, що зазначені у заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить достатніх та обґрунтованих підстав підтверджених доказами згідно яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.
Натомість заявником, в обґрунтування поданої заяви, не надано належних та допустимих доказів та не доведено співмірність обраного заходу забезпечення із позовною вимогою про скасування оперативно-господарських санкцій.
Так, заявником не доведено, що не вжиття заходів таких заходів забезпечення позову, як заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати платежі за банківською гарантією, може ускладнити чи унеможливить виконання рішення щодо скасування оперативно-господарських санкцій Державної установою «Місцеві дороги Херсонщини», які пов'язані з договірними відносинами.
Враховуючи наведене, а саме враховуючи те, що наведені позивачем доводи не підтверджені жодними належними доказами, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви Приватного підприємства "Авігея СТ" про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. ст. 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у задоволені заяви Приватного підприємства "Авігея СТ" про вжиття заходів забезпечення позову (вх. 193/21 від 26.01.2021).
Ухвала набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 235 ГПК України після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 254, 255, 256 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 27.01.2021.
Суддя В.П.Ярошенко