ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2021Справа № 910/17033/20
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Спичака О.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/17033/20
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Мале приватне підприємство «Дана»
про стягнення 65 534,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» про стягнення 65 534, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами неналежного виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати суми банківської гарантії №1854/20ТГ у розмірі 65 534,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17033/20. Залучено до участі у справі в якості тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Мале приватне підприємство «Дана». При цьому, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, суд дійшов висновку про можливість здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги вважає непідтвердженими належними та допустимими доказами, обґрунтовуючи тим, що саме по собі направлення вимоги не є беззаперечною підставою для сплати Гранатом гарантійної суми, позивачем не доведено настання гарантійного випадку за наявності висновку Рівненської торгово-промислової палати. Вимога позивача не відповідає умовам Банківської гарантії та становить неналежне представлення, оскільки викладена у вимозі інформація не становить для відповідача обов'язку сплачувати гарантійну суму, оскільки відмова принципала від підписання договору про закупівлю не є гарантійним випадком в розумінні діючого законодавства, враховуючи висновок Рівненської торгово-промислової палати.
Мале приватне підприємство «Дана» у наданих суду поясненнях заперечило проти задоволення позову про стягнення гарантійної суми у зв'язку з відмовою підписати договір, оскільки настали непередбачувані зовнішні ризики - введення на всій території держави карантину, що підтверджено висновком Рівненської торгово-промислової палати.
Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.
Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Рівненської філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач, бенефіціар) за процедурою «відкриті торги», оголошення №UA-2020-01-30-000959-а, було проведено тендер на закупівлю деревини (дошка хвойна) (власні кошти), код за ДК 021:201503410000-7, очікувана вартість предмету закупівлі - 2 621 366,58 грн.
Мале приватне підприємство «Дана» (далі - третя особа, виконавець, принципал) погодилось прийняти участь у вищезазначених відкритих торгах, 17 лютого 2020 року відбувся аукціон, в результаті якого переможцем торгів стало МПП «Дана», як учасник, який запропонував найбільш економічно вигідну пропозицію.
Належне виконання зобов'язань Малим приватним підприємством «Дана» (виконавцем/принципалом) забезпечене банківською гарантією № 1854/20-ТГ від 06.02.2020 (далі - Гарантія), виданою Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» (далі - відповідач, гарант).
Відповідно до умов Гарантії гарант прийняв на себе зобов'язання у наданні банківської гарантії на загальну суму 65 534,00 грн. (далі - гарантійна сума). Також відповідач зобов'язався протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від бенефіціара сплатити бенефіціару повну суму забезпечення (гарантована сума) за першою письмовою вимогою замовника (бенефіціцара), в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов'язань, а саме:
- відкликання тендерної пропозиції після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;
- не підписання учасником договору про закупівлю після визнання його переможцем процедури торгів;
- ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», документів, що підтверджуються відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- ненадання переможцем процедури торгів забезпечення виконання договору про закупівлі після отримання повідомлення про намір укласти договір, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.
Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за цією гарантією закінчується повністю і автоматично у нашому приміщенні 14 червня 2020 року.
Ця гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє до 14 червня 2020 року включно. Зобов'язання гаранта за цією гарантією закінчуються також у разі закінчення строку дії гарантії.
Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, листом від 24.03.2020 за №310, оприлюдненим в системі закупівель Prozorro 24.03.2020, МПП «Дана» повідомило позивача про неможливість укладення договору про закупівлю деревини (дошка хвойна) №UA-2020-01-30-000959-а, ДК 021:201503410000-7, у зв'язку з тим, що підприємство не працює в період з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року, оскільки на всій території України введено карантин з метою запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19 згідно постанови КМУ від 11.03.2020 №211.
25.03.2020 листом за №НХ-04/1335 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою сплатити грошові кошти у визначеному гарантією розмірі - 65 534,00 грн., стверджуючи, що МПП «Дана», якого визнано переможцем процедури торгів, відмовилося від підписання договору про закупівлю, чим порушило свої зобов'язання, що, в свою чергу, є підставою для сплати коштів за гарантією.
У відповідь на вказану вимогу, відповідач листом за вих. №05-1/04/2338 від 06.04.2020, отриманим позивачем 15.04.2020, відповідач відмовив у задоволенні вимоги щодо сплати грошових коштів за гарантією, мотивуючи тим, що письмова вимога бенефіціара про сплату повинна бути підписана уповноваженою особою, а відтак до вимоги мають бути додані відповідні документи на підтвердження таких повноважень. Так, вимога від 25.03.2020 була підписана Начальником служби організації та проведення закупівель Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Копера Д.В. та Заступником начальника служби організації та проведення закупівель Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» Середа В.М.
21.04.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з листом-вимогою за №НХ-04/1635 від 21.04.2020 з вимогою сплатити грошові кошти у визначеному гарантією розмірі 65 534,00 грн., оскільки принципал, якого визнано переможцем процедури торгів, відмовився від підписання договору про закупівлю, чим порушив свої зобов'язання, що, в свою чергу, є підставою для сплати коштів за гарантією. Також до вказаної вимоги було додано копії довіреностей в підтвердження повноважень осіб, які підписали дану вимогу.
Проте, листом від 18.05.2020 за №05-1/04/3703, який отримано позивачем 25.05.2020, відповідач відмовив у задоволенні вимоги щодо сплати грошових коштів за гарантією, обґрунтовуючи тим, що письмова вимога бенефіціара не може бути задоволена, оскільки принципал заперечує проти задоволення вимоги та зазначає про свою незгоду, посилаючись на висновок Рівненської торгово-промислової палати від 14 травня 2020 року за №56.01/164 про істотну зміну обставин.
Наразі, за твердженнями позивача, вимога щодо сплати грошових коштів у визначеному гарантією розмірі 65 534,00 грн. тендерного забезпечення, є належно оформлена, подана в строк, додані до неї документи повністю відповідають умовам гарантії, а тому підстави для відмови у її задоволенні відсутні. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.
Відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги вважає непідтвердженими належними та допустимими доказами, обґрунтовуючи тим, що саме по собі направлення вимоги не є беззаперечною підставою для сплати Гранатом гарантійної суми, позивачем не доведено настання гарантійного випадку за наявності висновку Рівненської торгово-промислової палати. Вимога позивача не відповідає умовам Банківської гарантії та становить неналежне представлення, оскільки викладена у вимозі інформація не становить для відповідача обов'язку сплачувати гарантійну суму, оскільки відмова принципала від підписання договору про закупівлю не є гарантійним випадком в розумінні діючого законодавства, враховуючи висновок Рівненської торгово-промислової палати.
14 травня 2020 Рівненською торгово-промисловою палатою зроблено висновок від 14.05.2020 №56.01/164 про істотну зміну обставин, згідно якого виконання постачальником договору про закупівлю №UA-2020-01-30-000959-а на існуючих умовах поставки товару порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє постачальника належного виконання ним договірних відносин. Істотна зміна обставин може бути подолана лише шляхом коригування умов проекту договору щодо понесення кінцевих строків постачання товару. Відповідно до діючої на момент укладення договору редакції Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Враховуючи вказаний висновок, на думку відповідача, у останнього наявні підстави стверджувати про те, що отримана вимога становить неналежне представлення, не відповідає умовам гарантії та не підлягає задоволенню. Відповідач вважає, що в даному конкретному випадку, відмова принципала від підписання договору про закупівлі не є гарантійним випадком в розумінні діючого законодавства України. У зв'язку з чим, з метою недопущення порушення вимог діючого законодавства України, відповідач відмовив позивачу в задоволенні вимоги, у зв'язку з відсутністю законодавчо визначних підстав для її задоволення, тобто у зв'язку з відсутністю гарантійного випадку.
Мале приватне підприємство «Дана» у наданих суду поясненнях заперечило проти задоволення позову про стягнення гарантійної суми у зв'язку з відмовою підписати договір, оскільки настали непередбачувані зовнішні ризики - введення на всій території держави карантину, що підтверджено висновком Рівненської торгово-промислової палати .
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.
Згідно зі ст. 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов'язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов'язання.
При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов'язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов'язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).
Відповідно до п. 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою НБУ 15.12.2004 № 639 (надалі - Положення) гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Відповідно до п. 5 розділу 1 Положення банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
Відповідно до ст. 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов'язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов'язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов'язання.
Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов'язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Згідно з п. 5 глави 2 розділу 2 Положення гарантія вважається чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії вважається день надіслання бенефіціару або банку бенефіціара, або візуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення із зазначенням умов гарантії або дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надіслання гарантії поштовим зв'язком, або день передавання її представнику бенефіціара або принципала для подальшого передавання її бенефіціару. Облік наданої гарантії здійснюється в день набрання нею чинності за відповідними позабалансовими рахунками.
Відповідно до п. 1 глави 4 розділу 2 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, має переконатися в достовірності цієї вимоги. У разі отримання вимоги від бенефіціара банк-гарант (резидент) повинен перевірити справжність підписів на вимозі або в разі отримання повідомлення від іншого банку про виставлення бенефіціаром вимоги - перевірити ключі, підписи, формат SWIFT. У разі потреби банк-гарант (резидент) надсилає запит до банку бенефіціара або іншого банку, через який було передано вимогу, для уточнення достовірності цієї вимоги/повідомлення. Банк-гарант (резидент) приймає вимогу, яка відповідає умовам гарантії, надсилає копію цієї вимоги принципалу (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) після отримання відповідних уточнень, що підтверджують її достовірність, або до отримання таких уточнень. Якщо після подання копії вимоги принципалу банк-гарант отримує письмове підтвердження недостовірності пред'явленої вимоги, то банк-гарант надсилає письмове повідомлення про такий факт принципалу та бенефіціару.
Згідно з п. 2 глави 4 розділу 2 Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Як зазначено вище, 06.02.2020 Акціонерним товариством «Банк інвестицій та заощаджень» було видано банківську гарантію №1854/20-ТГ від 06.02.2020.
Вказаною гарантією визначено, що відповідач прийняв на себе зобов'язання у наданні банківської гарантії на загальну суму 65 534,00 грн. (далі - гарантійна сума). Також відповідач зобов'язався протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги від бенефіціара сплатити бенефіціару повну суму забезпечення (гарантована сума) за першою письмовою вимогою замовника (бенефіціцара), в якій буде посилання на невиконання або неналежне виконання принципалом взятих на себе зобов'язань.
Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за цією гарантією закінчується повністю і автоматично у нашому приміщенні 14 червня 2020 року.
Ця гарантія набуває чинності з моменту підписання її гарантом і діє до 14 червня 2020 року включно. Зобов'язання гаранта за цією гарантією закінчуються також у разі закінчення строку дії гарантії.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Таким чином, зобов'язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає лише після порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред'явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до ст. 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
За умовами Гарантії №1854/20-ТГ від 06.02.2020 відповідач гарантував позивачу сплату 65 534,00 грн. протягом 5 банківських днів після одержання відповідачем письмової вимоги позивача, в якій останній заявляє про невиконання учасником своїх зобов'язань, зокрема, при непідписанні учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю після визнання йог переможцем процедури торгів.
Оскільки МПП «Дана» стало переможцем процедури торгів, останньому позивачем було надіслано на підписання проект договору про закупівлю, проте принципал не підписав договір про закупівлі, а тому має місце порушення гарантійних умов, передбачених Гарантією.
За таких обставин, оскільки принципал порушив свої зобов'язання, у гаранта виник обов'язок сплатити позивачу грошову суму відповідно до умов Гарантії в розмірі 65 534,00 грн.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом визнаються необґрунтованими та відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначає, зокрема, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідачем та третьою особою суду не надано сертифікат Торгово-промислової палати України (чи регіональної ТПП) про існування в третьої особи форс-мажорних обставин, які б унеможливили укладення третьою особою з позивачем договору про закупівлю.
Натомість, висновок ТПП України від 14.05.2020 №56.01/164 не є висновком (сертифікатом) про форс-мажорні обставини, а є, за своєю суттю, дослідженням на предмет наявності чи відсутності істотних змін обставин, і не є висновком експерта в розумінні вимог ст. 98 та ст. 101 ГПК України.
Ані відповідачем, ані третьою особою у справі суду не надано, та в матеріалах справи відсутні, сертифікати Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин, які б унеможливили саме підписання третьою особою договору про закупівлю. Також відповідачем, третьою особою не надано доказів та не обґрунтовано існування форс-мажорних обставин, які б унеможливили підписання третьою стороною із позивачем договору про закупівлю.
Суд зазначає, що доводи відповідача і третьої особи про відсутність підстав з оплати Гарантії через існування у третьої особи форс-мажорних обставин та істотну зміну обставин, не стосуються умов гарантійного випадку (непідписання договору про закупівлю) та предмету позову, а стосуються майбутніх зобов'язань щодо поставки товару МПП «Дана» по договору про закупівлі, зокрема, у випадку укладення такого договору.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів існування обставин непереборної сили, внаслідок яких відповідач позбавлений можливості виконати свої зобов'язання за Гарантією.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Суд звертає увагу, що вимоги ст. 652 Цивільного кодексу України при виникненні певних обставинах можуть застосовуватися сторонами укладеного договору. Посилання відповідача та третьої особи на існування істотної зміни обставин, які унеможливлять виконання третьою особою договору про закупівлю, не є предметом позовних вимог, оскільки порушення зобов'язань відповідача полягає у невиплаті гарантійного забезпечення саме через непідписання третьою особою договору на закупівлю, а не через невиконання третьою особою зобов'язань по договору про закупівлі, який сторонами ще не укладений.
Здійснюючи закупівлю, позивач мав сподівання і розраховував на отримання замовлених послуг. Третя особа, здійснюючи свою господарську діяльність на власний ризик, прийняла участь у процедурі торгів та прийняла передбачені умовами закупівлі зобов'язання, зокрема і щодо підписання договору про закупівлю при визначенні останньої переможцем. В свою чергу, відповідач прийняв на себе зобов'язання сплатити позивачу кошти при настанні гарантійного випадку.
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).
Ні відповідач, ні третя особа не заперечили факт непідписання МПП «Дана» як переможцем торгів із позивачем договору про закупівлю, отже, суд дійшов висновку, що факт настання гарантійного випадку за Гарантією є встановленим та доведеним.
Відмова відповідача від виплати позивачу гарантійної суми є такою, що суперечить вимогам Закону та умовам Гарантії.
До того ж, суд зазначає, що вимога позивача надана у порядку, передбаченому банківською гарантією, відповідає вимогам, встановленим у банківській гарантії та направлена у строки, встановлені гарантією.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Суд також звертає увагу, що ані у відзиві на позовну заяву, ані під час розгляду справи відповідач не заперечував щодо своєчасного отримання вимоги за гарантією або щодо належного її оформлення.
З огляду на вищевикладене, суд вважає доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, оскільки умовою виплати гарантії є допущення порушення принципалом зобов'язань за договором, яке у даному випадку мало місце, встановлене судом та не спростоване учасниками процесу.
Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували твердження позивача та підтверджували факт належного виконання з боку третьої особи її зобов'язань щодо укладання договору про закупівлю або спростовували наявність у відповідача обов'язку сплатити гарантію.
Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
При цьому, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська (Єжи Гедройця), 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 40081221) суму банківської гарантії у розмірі 65534 грн. 00 коп. та 2102 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.
Суддя О.М. Спичак