ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.01.2021Справа №910/15421/20
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення штрафу у загальному розмірі 50 339,04 грн.,
У жовтні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у загальному розмірі 50 339,04 грн.
В обґрунтування позовних вимог Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" стверджує, що відповідачем було неналежно виконано свої зобов'язання із своєчасної доставки вантажу за залізничними накладними №48421614 від 06.04.2020, №48556237 від 19.04.2020 та №48774525 від 11.05.2020, №40341042 від 03.06.2020, №40367690 від 04.06.2020, №49071905 від 04.06.2020, №49130297 від 09.06.2020, №49155161 від 10.06.2020, №49621378 від 14.07.2020, №49708431 від 20.07.2020, №49740228 від 22.07.2020, №49806912 від 26.07.2020, №50054949 від 09.08.2020, №50067164 від 10.08.2020 та №50100528 від 12.08.2020, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність правових підстав для застосування до Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафних санкцій у виді штрафу, передбаченого ст. 116 Статуту залізниць України, у загальному розмірі 50 339,04 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 відкрито провадження у справі №910/15421/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
25.11.2020 засобами поштового зв'язку від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на позов (зданий до установи поштового зв'язку 18.11.2020) з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач вказує, що за інформацією із інформаційного порталу УЗ доставка вантажу за залізничною накладною №49071905 від 04.06.2020 була виконана 12.06.2020, а за залізничною накладною №49708431 від 20.07.2020 - 28.07.2020, проте вагони не були вивезені із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, про що складено відповідні акти загальної форми. З огляду на наведене, відповідач вважає, що штрафні санкції за порушення терміну доставки за залізничними накладними №49071905 від 04.06.2020 та №49708431 від 20.07.2020 нараховані безпідставно. Так, за розрахунками АТ "Українська залізниця" обґрунтованим розміром неустойки є 44 162,88 грн. Разом із відзивом АТ "Українська залізниця" було подано заяву про зменшення розміру штрафу до 10%. У заяві про зменшення розміру штрафу Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що майже вся залізнична мережа регіональної філії "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює транспортне сполучення у межах регіональної філії. Крім того, відповідач посилається на скрутне фінансове становище та зменшення купівельної спроможності населення, що призводить до збитковості діяльності регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
09.12.2020 засобами поштового зв'язку від Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" надійшла відповідь на відзив (здана до установи поштового зв'язку 04.12.2020), в якій позивач вказує, що зазначені в актах довільної форми представники Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" при їх складанні не були присутні та не підписували їх, а відтак такі акти складені з порушенням Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, та не можуть бути підставою для звільнення від матеріальної відповідальності перевізника. Також позивач зазначає, що він розташований в безпосередній близькості від лінії зіткнення і здійснює свою діяльність в зоні АТО. Крім того, Приватне акціонерне товариство "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" звертає увагу, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, є сертифікат Торгово-промислової палати України, який АТ "Українська залізниця" не наданий.
За інформацією з пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" примірник відповіді на відзив був вручений Акціонерному товариству "Українська залізниця" 09.12.2020, однак відповідач не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив у визначений у п. 7 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 у справі №910/15421/20 строк.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
09.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (найменування змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця") (перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (замовник) укладено договір про надання послуг №06042/ДОН-2018 (надалі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1).
Відповідно до п. 1.2 Договору перевезення - послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити ввірений замовнику вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому цим договором порядку. Перевезення оформлюється залізничною накладною відповідно до цього договору, Статуту залізниць України, Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, Правил перевезення вантажів, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, Конвенції про міжнародні залізничні перевезення.
Надання послуг за цим договором може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (п. 1.3 Договору).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно із Статутом залізниць України.
У відповідності до п. 8.5.2 Договору оформлений електронний перевізний документ вважається оригіналом договору перевезення та має юридичну силу, як доказ у визначених законодавством випадках.
У квітні-серпні 2020 року АТ "Українська залізниця" було здійснено перевезення вантажу (кокс, насипом, непоіменований в алфавіті, вологий; каоліну (глини порцелянової); глини кислотостійкої та вогнетривкої), за залізничними накладними №48421614, №48556237, №48774525, №40341042, №40367690, №49071905, №49130297, №49155161, №49621378, №49708431, №49740228, №49806912, №50054949, №50067164 та №50100528.
Спір у справі стосується наявності правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу у загальному розмірі 50 339,04 грн. за несвоєчасну доставку вантажу згідно визначених залізничних накладних.
Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, та Правил обчислення термінів доставки вантажів і Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000.
Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, правилами, що видаються відповідно до них (ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 919 Цивільного кодексу України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України).
В силу ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Аналіз приписів частин 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України дозволяє дійти висновку, що правовідносини щодо організації перевезення вантажу, які виникають між суб'єктами господарювання, опосередковуються укладенням договору перевезення вантажу, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язуєтеся доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі, факт укладення такого господарського договору підтверджується складенням перевізного документа відповідно до вимог законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі залізничних накладних №48421614, №48556237, №48774525, №40341042, №40367690, №49071905, №49130297, №49155161, №49621378, №49708431, №49740228, №49806912, №50054949, №50067164 та №50100528 відповідачем було взято на себе зобов'язання з перевезення вантажу, здійснення чого не заперечується сторонами (навпаки, підтверджено відповідачем у змісті свого відзиву), однак, позивачем вказується на порушення встановлених строків відповідних перевезень.
Положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за затримання терміну доставки вантажів в межах, визначених Статутом залізниць України.
Отже, при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на підставі договорів перевезення, укладених із суб'єктами господарювання-замовниками, залізниця, як перевізник, несе відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань в порядку, визначеному Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, та відповідає перед контрагентами за допущені нею прострочення у доставці вантажів до станції призначення в порядку, визначеному транспортним статутом на залізниці.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 313 Господарського кодексу України на залізницю, як перевізника, покладено обов'язок доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений Статутом залізниць, пунктом 41 якого визначено, що терміни доставки вантажів та правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються правилами, виходячи з технічних можливостей залізниці; обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення.
В даному випадку, позивачем вказується на те, що за додананими до позову залізничними накладними відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання із доставки вантажу у встановлені Правилами обчислення термінів доставки вантажів строки, а тому існують правові підстави для застосування визначеної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
Відповідно до пункту 41 Статуту залізниць України залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Як вбачається із спірних залізничних накладних:
- за залізничною накладною №48421614 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 06.04.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №48556237 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 19.04.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №48774525 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 11.05.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №40341042 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 03.06.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 641 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №40367690 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 04.06.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 641км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49071905 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 04.06.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49130297 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 09.06.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49155161 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 10.06.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49621378 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 14.07.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49708431 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 20.07.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49740228 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 22.07.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №49806912 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 26.07.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №50054949 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 09.08.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №50067164 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 10.08.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 613 км (п. 30 накладної);
- за залізничною накладною №50100528 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 12.08.2020 (п. 56 накладної) для здійснення його доставки в пункт призначення. Відстань перевезення складала 368 км (п. 30 накладної).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в МЮ України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) визначено, що у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на ____число _____місяць" (п. 2.1. Правил).
Згідно з п. 2.4 наведених Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно п. 8 Правил видачі вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як підтверджується календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, а саме:
- за залізничною накладною №48421614 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 06.04.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 07.04.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 діб + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 09.04.2020, проте доставлений 13.04.2020, що свідчить про те, що з 10.04.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №48421614 доставлений 13.04.2020, то прострочення доставки вантажу складає 3 доби.
- за залізничною накладною №48556237 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 19.04.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 20.04.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 діб + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 22.04.2020, проте доставлений 25.04.2020, що свідчить про те, що з 23.04.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №48556237 доставлений 25.04.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №48774525 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 11.05.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 12.05.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 діб + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 14.05.2020, проте доставлений 19.05.2020, що свідчить про те, що з 15.05.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №48774525 доставлений 19.05.2020, то прострочення доставки вантажу складає 4 доби.
- за залізничною накладною №40341042 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 03.06.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 04.06.2020, оскільки відстань складає 641 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 08.06.2020, проте доставлений 12.06.2020, що свідчить про те, що з 09.06.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №40341042 доставлений 12.06.2020, то прострочення доставки вантажу складає 3 доби.
- за залізничною накладною №40367690 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 04.06.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 05.06.2020, оскільки відстань складає 641 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 09.06.2020, проте доставлений 12.06.2020, що свідчить про те, що з 10.06.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №40367690 доставлений 12.06.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №49071905 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 04.06.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 05.06.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 09.06.2020, проте доставлений 12.06.2020, що свідчить про те, що з 10.06.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49071905 доставлений 12.06.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №49130297 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 09.06.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 10.06.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 14.06.2020, проте доставлений 17.06.2020, що свідчить про те, що з 15.06.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49130297 доставлений 17.06.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №49155161 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 10.06.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 11.06.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 15.06.2020, проте доставлений 18.06.2020, що свідчить про те, що з 16.06.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49155161 доставлений 18.06.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №49621378 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 14.07.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 15.07.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 17.07.2020, проте доставлений 22.07.2020, що свідчить про те, що з 18.07.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49621378 доставлений 22.07.2020, то прострочення доставки вантажу складає 4 доби.
- за залізничною накладною №49708431 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 20.07.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 21.07.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 25.07.2020, проте доставлений 28.07.2020, що свідчить про те, що з 26.07.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49708431 доставлений 28.07.2020, то прострочення доставки вантажу складає 2 доби.
- за залізничною накладною №49740228 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 22.07.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 23.07.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 25.07.2020, проте доставлений 30.07.2020, що свідчить про те, що з 26.07.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49740228 доставлений 30.07.2020, то прострочення доставки вантажу складає 4 доби.
- за залізничною накладною №49806912 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 26.07.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 27.07.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 29.07.2020, проте доставлений 05.08.2020, що свідчить про те, що з 30.08.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №49806912 доставлений 05.08.2020, то прострочення доставки вантажу складає 6 діб.
- за залізничною накладною №50054949 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 09.08.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 10.08.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 14.08.2020, проте доставлений 20.08.2020, що свідчить про те, що з 15.08.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №50054949 доставлений 20.08.2020, то прострочення доставки вантажу складає 5 діб.
- за залізничною накладною №50067164 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 10.08.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 11.08.2020, оскільки відстань складає 613 км., строк доставки складає 4 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 5 діб. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 15.08.2020, проте доставлений 20.08.2020, що свідчить про те, що з 16.08.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №50067164 доставлений 20.08.2020, то прострочення доставки вантажу складає 4 доби.
- за залізничною накладною №50100528 вантаж був прийнятий АТ "Українська залізниця" 12.08.2020, отже з огляду на п. 2.1. Правил строк доставки обчислюється з 13.08.2020, оскільки відстань складає 368 км., строк доставки складає 2 доби + 1 доба на операції пов'язані з відправленням та прибуттям вантажу, тобто 3 доби. Відтак, враховуючи п. 2.4 Правил вантаж мав бути доставлений не пізніше 15.08.2020, проте доставлений 21.08.2020, що свідчить про те, що з 16.08.2020 відповідач вважається таким, що порушив строки доставки вантажу. З огляду на те, що вантаж по залізничній накладній №50100528 доставлений 21.08.2020, то прострочення доставки вантажу складає 5 діб.
Згідно з ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт" у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Таким чином, за несвоєчасну доставку вантажів за залізничними накладними №48556237, №40367690, №49071905, №49130297, №49155161, №49708431 підлягає нарахуванню штраф у розмірі 10% від провізної плати; за залізничними накладними №48421614 та 40341042 - штраф у розмірі 20% від провізної плати; за залізничними накладними №48774525, №49621378, №49740228, №49806912, №50054949, №50067164, №50100528 - штраф у розмірі 30% від провізної плати.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву відповідач зазначає, що за інформацією із інформаційного порталу УЗ доставка вантажу за залізничною накладною №49071905 від 04.06.2020 була виконана 12.06.2020, а за залізничною накладною №49708431 від 20.07.2020 - 28.07.2020, проте вагони не були вивезені із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, про що складено відповідні акти загальної форми. З огляду на наведене, відповідач вважає, що штрафні санкції за порушення терміну доставки за залізничними накладними №49071905 від 04.06.2020 та №49708431 від 20.07.2020 нараховані безпідставно.
Однак, суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.
По-перше, відповідач стверджує, що доставка вантажу за залізничною накладною №49071905 від 04.06.2020 була виконана 12.06.2020 (вагони прибули на станцію призначення), про що було повідомлено позивача, однак останнім вагони не були вивезені із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, про що представниками залізниці та вантажовласника складено акти загальної форми ГУ-23 №688 від 12.06.2020 та №696 від 13.06.2020. Також АТ "Українська залізниця" вказує, що за залізничною накладною №49708431 від 20.07.2020 доставка вантажу була виконана 28.07.2020 (вагони прибули на станцію призначення), про що було повідомлено позивача, однак останнім вагони не були вивезені із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу, про що представниками залізниці та вантажовласника складено акти загальної форми ГУ-23 №997 від 28.07.2020 та №1016 від 30.07.2020.
Пунктом 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 (надалі - Правила складання актів), передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 №113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за №165/3458).
Згідно пункту 3 Правил складання актів у разі затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, складаються акти загальної форми. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (надалі - Правила користування вагонами та контейнерами), у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки подавання на під'їзну колію вагонів і їх кількість.
Однак, надані відповідачем акти загальної форми ГУ-23 №688 від 12.06.2020, №696 від 13.06.2020, №997 від 28.07.2020 та №1016 від 30.07.2020 містять підписи лише представників залізниці.
Тобто, вказані акти складені відповідачем в односторонньому порядку.
По-друге, враховуючи, що відповідачем складено акти загальної форми про простій вагонів на колії станції призначення в очікуванні звільнення вантажного фронту без участі представника позивача, самого факту складення відповідного акту загальної форми для підтвердження даних обставин не достатньо та АТ "Українська залізниця" повинне довести факт такого просторою іншими доказами.
Зокрема, відповідач у своєму відзиві посилається на довідки 8858е Інформаційного порталу, однак таких довідок не долучає до свого відзиву.
Як і не надано відповідачем доказів передання станцією у Повідомлення про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці в порядку п. 10 Правила користування вагонами та контейнерами.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, жодних інших доказів затримки позивачем звільнення вантажного фронту за залізничними накладними №49071905 від 04.06.2020 та №49708431 від 20.07.2020, окрім як складених в односторонньому порядку актів загальної форми ГУ-23 №688 від 12.06.2020, №696 від 13.06.2020, №997 від 28.07.2020 та №1016 від 30.07.2020 (оформлення яких не відповідає Правилам складання актів та Правилам користування вагонами та контейнерами), позивачем суду не надано, а відтак суд приходить до висновку, що АТ "Українська залізниця" не довело наявності правових підстав, передбачених ст. 116 Статуту залізниць України, для несплати штрафу за несвоєчасну доставку вантажів за вказаними накладними.
Оскільки, Акціонерним товариством "Українська залізниця" не надано жодних доказів на підтвердження того, що мали місце незалежні від відповідача об'єктивні причини, що зумовили затримку у доставці вантажу, які згідно законодавства дають право залізниці на збільшення терміну доставки, у зв'язку з чим суд, здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, приходить до висновку, що сума штрафу, нарахованого на підставі ст.ст. 116, 130 Статуту за наслідками перевезення вантажу відповідачу за спірними залізничними накладними з перевищенням нормативних строків перевезення, становить 50 339,20 грн.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно нараховано АТ "Українська залізниця" штрафні санкції у виді штрафу, передбаченого п. 116 Статуту, в розмірі 50 339,20 грн.
Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу на 90% суд відзначає наступне.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, вирішуючи таке питання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Передбачене статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України право суду на зменшення пені може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Тобто, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19.
Вирішуючи заяву АТ "Українська залізниця" про зменшення суми штрафних санкцій судом враховано, що, по-перше, позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною свої зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
Проте, відповідачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення.
По-друге, порушення відповідачем своїх зобов'язань з вчасної доставки вантажів має систематичний характер вже продовж дуже тривалого часу у різних регіонах України (іншими філіями), на території яких не проводиться АТО та за наявності доступу до всієї інфраструктури відповідної філії, відтак у суду відсутні підстави вважати, що порушення відповідачем в особі регіональної філії "Донецька залізниця" терміну доставки вантажу було обумовлене саме проведенням АТО, а не неналежною організацією роботи у АТ "Українська залізниця".
По-третє, загальновідомою обставиною є те, що у зв'язку із збільшенням в Україні кількості захворювань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та після запровадження карантину на всій території України (в період дії карантину), кількість пасажирських перевезень залізницею зменшилась, відтак у відповідача було більше можливостей для вчасного виконання своїх зобов'язань з доставки вантажу у порівнянні із попередніми роками.
Як унормовано частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, суд, оцінивши в т.ч. з огляду на викладені критерій обставини даної справі та мотивування поданої відповідачем заяви не вбачає правових підставі для його задоволення та зменшення заявленого до стягнення штрафу на 90% від встановленої судом суми, що підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з АТ "Українська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" суми штрафу у розмірі 50 339,04 грн.
Щодо розподілу судових витрат позивача на оплату судового збору.
Позивачем за первісним позовом було заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 50 339,04 грн., за яку підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
В свою чергу, з відзиву Акціонерного товариства "Українська залізниця" вбачається, що відповідачем визнано вимоги Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" в частині штрафу у розмірі 44 162,88 грн.
Приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З огляду на те, що Акціонерним товариством "Українська залізниця" в своїй першій заяві по суті позовних вимог визнано позов в частині коштів у розмірі 44 162,88 грн., суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України приходить до висновку про необхідність повернення позивачу за первісним позовом з державного бюджету 50 відсотків судового збору в частині судового збору, яка пропорційно до заявлених позовних вимог підлягала сплаті за визнані відповідачем вимоги.
Таким чином, з державного бюджету підлягає поверненню позивачу судовий збір у розмірі 922,05 грн., а інша частина судового збору у розмірі 1 179,95 грн. у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 13, 74, 76-79, 129, 130, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (85721, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1; ідентифікаційний код 00191721) суму штрафу у розмірі 50 339 (п'ятдесят тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 1 179 (одна тисяча сто сімдесят дев'ять) грн. 95 коп. Видати наказ.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Великоанадольський вогнетривкий комбінат" (85721, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Володимирівка, вул. Заводська, буд. 1; ідентифікаційний код 00191721) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 05 коп., сплачений за платіжним дорученням №7464 від 01.10.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 26.01.2021.
Суддя Р.В. Бойко