Справа № 127/7051/20
Провадження №11-кп/801/37/2021
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 січня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем: ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7
та його захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за апеляційною скаргою з доповненнями засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк та зарахування відбутого строку покарання до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі на певний строк та зарахування відбутого строку покарання до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, яке мотивоване тим, що він відбув більше 12 років покарання та подальше його відбування покарання порушує положення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши клопотання, суд першої інстанції відмовив у його задоволенні за відсутності правових підстав, разом з тим зазначивши, що законодавство України про кримінальну відповідальність передбачає механізм захисту прав осіб, які засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі шляхом помилування.
В апеляційній скарзі з доповненнями засуджений ОСОБА_7 , вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та повернути матеріали клопотання на новий судовий розгляд у суд першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивує тим, що після прийняття Європейським судом з прав людини рішення у справі «Пєтухов проти України» застосування відносно нього довічного позбавлення волі суперечить нормам міжнародного права і не може застосовуватись.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновок суду про необхідність залишення клопотання засудженого ОСОБА_7 без задоволення є законним та обґрунтованим, зважаючи на наступні обставини.
Згідно матеріалів судового провадження, вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009 ОСОБА_7 засуджено за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 129 КК України, з урахуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 02.07.2009 вирок Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009 щодо ОСОБА_7 змінено, ухвалено вважати, що кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 187 КК України, за якою засуджено ОСОБА_7 , є розбій, поєднаний із заподіянням потерпілій ОСОБА_9 тяжкого тілесного ушкодження, а не її смерті. В іншій частині вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.
Вирок Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009 набрав законної сили 02.07.2009 та звернутий до виконання.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 13.06.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано засудженому ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з 09.01.2008 по 02.07.2009 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 30.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про зняття судимості за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 03.02.2009.
На даний час засуджений відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в Державній установі "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Початок строку покарання рахується з 09.01.2008.
Можливість заміни невідбутої частини покарання більш м'яким передбачена ст. 82 Кримінального кодексу України та може застосовуватися до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Проте заміна невідбутої частини покарання більш м'яким до засуджених до довічного позбавлення волі законодавством України не передбачена.
Так, дійсно 12 березня 2019 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Петухов проти України», яке 9 вересня 2019 року набуло статусу остаточного, відповідно до ст. 44 розділу 2 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
У ньому суд визнав, що довічне позбавлення волі засудженого без гарантування йому права перегляду вироку в частині скорочення строку відбування такого покарання та перспективи можливого звільнення суперечить ст.3 Конвенції. Для вирішення цієї проблеми держава повинна буде вжити заходи загального характеру: реформувати систему перегляду вироків щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, так, щоби гарантувати у кожному конкретному випадку дослідження того, чи ґрунтується їх тривале ув'язнення на законних пенологічних підставах, а також, щоби дати можливість цим засудженим з певною мірою визначеності передбачити, що вони мають зробити для того, аби питання про їхнє звільнення було розглянуте, та за яких саме умов відповідно до стандартів, вироблених у практиці ЄСПЛ.
Разом з тим, на даний час, до прийняття відповідного Закону, відсутні передбачені законодавством України підстави для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому до довічного позбавлення волі.
На теперішній час в України існує тільки інститут Президентського помилування, передбачений ст. 87 КК України, згідно якого актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі строком не менше 25 років.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість заміни покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням лише шляхом помилування засудженого.
Таким чином, підстав для прийняття судом рішення про заміну ОСОБА_7 невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк та зарахування відбутого строку покарання до покарання у виді позбавлення волі на певний строк немає.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу з доповненнями засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про заміну невідбутої частини покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням у виді позбавлення волі на певний строк та зарахування відбутого строку покарання до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4