Провадження №2/748/177/21
Єдиний унікальний № 748/3005/20
про повернення позову
26 січня 2021 рокум. Чернігів
Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Меженнікова С.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
28 грудня 2020 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований з відповідачем - ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти.
Так, в позовній заяві позивачем вказано, що відповідач ОСОБА_2 проживає за адресою: Дніпропетровська область, Церечанський район, с. Єлизаветівка.
Проте, судом встановлено, що у Дніпропетровській області Церечанський район взагалі відсутній, а село Єлизаветівка відноситься до Петриківського району.
У відповідності до повідомлення Петриківської селищної ради, ОСОБА_2 , 1939 року народження в с. Єлизаветівка Петриківського району Дніпропетровської області, не зареєстрований та ніколи не проживав.
Окрім того, згідно повідомлення Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Чернігівській області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованим на території Чернігівської області не значиться.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позивачем в позові не зазначено жодних відомостей, які перелічені у ч.2 ст.28 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 9,10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Позивачем не надано відомостей про останнє відоме зареєстроване місце проживання, роботи або знаходження майна відповідача, а за повідомленням Петриківської селищної ради за вказаною у позові адресою відповідач ніколи не проживав та зареєстрованим не був.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 грудня 2020 року дана позовна заява залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали.
На виконання ухвали суду про усунення недоліків позивачем подана заява про усунення недоліків від 11 січня 2021 року, яка надійшла до суду 13 січня 2021 року, в якій позивач повідомила, що в позовній заяві зазначене відоме їй останнє місце проживання відповідача.
Суддя, перевіривши дотримання позивачем вимог закону до позовної заяви при подачі її до суду, вивчивши подану заяву, вважає, що станом на час постановлення ухвали недоліки не усунені у цілому, а саме: зазначена невірна поштова адреса відповідача.
Вказані недоліки не дають правових підстав для відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, беручи до уваги вказане вище, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, а тому позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суддя враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.П. Меженнікова