Єдиний унікальний номер 741/1156/20
Провадження № 4-с/741/1/21
14 січня 2021 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Гридасової А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Скрипець А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Носівка цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Огородник Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця,
У вересні 2020 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 , подана представником - адвокатом Осадчою К.О., на дії старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Огородника Д.О.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що державним виконавцем грубо порушуються права боржника за виконавчим провадженням № 50439247, що перебувало на виконанні у Носівському районному відділі ДВС та постановою від 14.01.2020 року передано до Броварського міськрайонного відділу ДВС. Зокрема, скаржник вказує на те, що він звернувся до виконавця з заявою про проведення перерахунку заборгованості, з урахуванням наданих квитанцій про сплату аліментів на утримання дитини, з врахуванням відомостей про дохід, відповіді не отримано, а тільки отримано довідку розрахунок про наявність заборгованості, що становить 65 471,27 грн. Враховуючи те, що скаржник не погоджується з заборгованістю, а виконавцем не вчиняються дії щодо перерахунку заборгованості, ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії виконавця, в порядку, передбаченому ст. 447 ЦПК України, та просив визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Огородника Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не проведення перерахунку заборгованості на підставі заяви ОСОБА_1 за виконавчим провадження № 50439247; зобов'язати Старшого державного виконавця Огородника Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок на підставі наданих відомостей та квитанцій; встановити розмір заборгованості на утримання дитини ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 50439247 станом на 01.01.2020 року - 11 233,23 грн.
У призначене судове засідання скаржник ОСОБА_1 , представник скаржника - адвокат Осадча К.О. не з'явились. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Представником подано заяву про розгляд скарги за відсутності скаржника та його представника.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Надала суду клопотання про розгляд скарги за її відсутності. Зазначила, що заперечує у повному обсязі щодо заявлених вимог у скарзі, просить у задоволенні скарги відмовити.
Старший державний виконавець Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, дії якого оскаржуються, в призначене судове засідання на виклик суду не з'явився. Заперечень/письмових пояснень з приводу поданої скарги суду не надано.
Суд визнав можливим проводити розгляд скарги у відсутність сторін відповідно до положень ст. 450 ЦПК України.
Дослідивши матеріали скарги, перевіривши викладені у ній доводи та надані стороною скаржника матеріали виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС від 30.08.2018 року прийнято до примусового виконання у виконавчому провадженні №50439247 виконавчий лист № 747/25/13-ц виданий 21.02.2013 року на підставі рішення Носівського районного суду Чернігівської області про стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 08.01.2013 року і до досягнення повноліття дитиною.
Постановою Головного державного виконавця Носівського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Чуб О.О. від 14.01.2020 року виконавче провадження № 50439247 по примусовому виконанні за виконавчим листом № 747/25/13-ц передано на підставі ч. 4 ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
У липні 2020 року до ВДВС надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням здійснити перерахунок заборгованості за аліментами, у зв'язку з тим, що боржник надав оновлену інформацію про місце роботи, дохід і квитанції про сплату аліментів.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.07.2020 року складеного державним виконавцем Огородником Д.О. у ОСОБА_1 нарахована заборгованість у розмірі 65 471,27 грн.
Однак, станом на момент звернення до суду, державним виконавцем не було здійснено перерахунок та не вжито заходів щодо з'ясування дійсної заборгованості скаржника за аліментами.
Як зазначає скаржник, внаслідок бездіяльності виконавця не встановлено належної заборгованості, зокрема, за даними наданими виконавцю, заборгованість за аліментами станом на 01.01.2020 року становила б 11 233,23 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця. Відповідно до змісту скарги та заявлених вимог заявник не погоджується з визначеним державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами та порядком їх нарахування.
За правилами частин першої та третьої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом.
Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.
Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якої заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно з частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження спори» щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Звертаючись до суду зі скаргою, скаржник налоголошує на тому, що виконавцем не вжито заходів, у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та не здійснено перерахунок заборгованості, тим самим його бездіяльність є порушенням прав ОСОБА_1 .
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Такий правовий висновок викладений і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 201/10329/16-ц (провадження № 14-496цс19), згідно з яким, оскільки скаржник звернувся до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку аліментів у порядку контролю за виконанням судового рішення, така скарга має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, суд з урахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 401/3734/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 523/7815/18, від 15 липня 2020 року у справі № 645/5637/15-ц, дійшов висновку, що скарга на дії державного виконавця може розглядатися в порядку ст. 447 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що державному виконавцю було надано заяву про здійснення перерахунку виниклої заборгованості.
Окрім того, як стверджує скаржник та його представник, виконавцем не вчинено будь-яких дій щодо вирішення цієї заяви.
Відповідно до п.п. 1-3 розділу ХVI «Особливості виконання рішень про стягнення аліментів» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець розпочинає примусове виконання рішення про стягнення аліментів на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження», за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення зазначаються, зокрема, відомості щодо способу перерахування стягнутих аліментних сум, а також реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності). Якщо у виконавця відсутні відомості, необхідні для перерахування стягнутих аліментних сум, виконавець письмово повідомляє стягувача про необхідність надання стягувачем відомостей про спосіб перерахування стягнутих аліментних сум та реквізитів рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності). У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.
Отже враховуючи, що державний виконавець прийняв надані відповідачем ( ОСОБА_4 ) квитанції зі сплати аліментів та долучав їх до матеріалів виконавчого провадження, суд не вбачає підстав для сумніву, що такі грошові кошти перераховувалися дійсно стягувачу за виконавчим листом.
Враховуючи викладене, а також те, що державним виконавцем не було надано належних доказів на спростування доводів скарги, зокрема того, що державним виконавцем були здійснені повторні розрахунки заборгованості по сплаті аліментів, або вчинено перерахування заборгованості з урахуванням доводів скаржника, суд приходить до висновку, що здійснення державним виконавцем розрахунку заборгованості по сплаті аліментів без врахування платіжних доручень про перерахування аліментів ОСОБА_4 є помилковими, а відтак в діях виконавця вбчається порушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 Постанови від 26 грудня 2003 р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за вказаних обставин вимоги скаржника ОСОБА_4 щодо оскарження дій державного виконавця, пов'язаних зі складанням розрахунку заборгованості боржника по аліментам у виконавчому провадженні за № 50439247, які полягають у непроведенні перерахунку заборгованості, підлягають задоволенню, бездіяльність визнається протиправною.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen v. Finland від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку доцільно та правильно задовольнити скаргу в частині зобов'язання Старшого державного виконавця Огородника Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок на підставі наданих відомостей та квитанцій у виконавчому провадженні № 50439247, перевіривши при цьому належним чином доходи боржника.
В іншій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки згідно з частини третьої статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Окрім того, за результатами перерахування заборгнованості на підставі наданих платіжних доручень відповідачем, можливо виключить заборгованість як таку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 10, 12, 48, 76, 81, ч.1 223, 258, 259, 260, 263, 268, 447, 450-451 ЦПК України; ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 1, 2, 10, 13, 18, 57, 59 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
Скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Огородник Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: ОСОБА_2 на дії та бездіяльність державного виконавця - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Огородника Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не проведення перерахунку заборгованості на підставі заяви ОСОБА_1 за виконавчим провадження № 50439247.
Зобов'язати Старшого державного виконавця Огородника Д.О. Броварського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції провести перерахунок на підставі наданих відомостей та квитанцій у виконавчому провадженні № 50439247, перевіривши при цьому належним чином доходи боржника.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текс судового рішення виготовлено 21.01.2021 року.
Суддя А.М. Гридасова