Справа № 740/5037/20
Провадження № 1-кп/740/166/21
25 січня 2021 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020270180001042 вiд 11.11.2020 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобрик Ніжинського району Чернігівської області, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,
у невстановлений досудовим розслідуванням день з 10 по 20 серпня 2020 року, близько 13.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_5 на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_3 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з під накриття, де у каністрах зберігалось дизельне пальне, таємно викрав дизельне пальне, що містилося в 3 каністрах, загальним об'ємом 50 л, вартістю 21,71 грн. за літр, загальною вартістю 1085,50 грн. та отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму з місця вчинення злочину зник.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідування час в темну пору доби в період з 20 по 31 серпня 2020 року, ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_5 на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_3 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, дочекавшись поки господар засне, проник до господарського приміщення на території домоволодіння, де ОСОБА_5 у каністрах зберігалось дизельне пальне i повторно таємно викрав дизельне пальне, що містилося в 3 каністрах, загальним об'ємом 60 л, вартістю 21,71 грн. за літр, загальною вартістю 1304,40 грн. та отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму з місця вчинення злочину зник.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідування час в темну пору доби в період з 10 по 20 вересня 2020 року, ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_5 на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_3 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, дочекавшись доки господар засне, проник до господарського приміщення на території домоволодіння, де ОСОБА_5 у каністрах зберігалось дизельне пальне i повторно таємно викрав дизельне пальне, що містилося в 3 каністрах, загальним об'ємом 60 л, вартістю 21,71 грн. за літр, загальною вартістю 1304,40 грн. та отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму з місця вчинення злочину зник.
Продовжуючи свого злочинну діяльність, у невстановлений досудовим розслідування час в темну пору доби 28.09.2020, ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_5 на подвір'ї домоволодіння по АДРЕСА_3 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, дочекавшись поки господар засне, проник до господарського приміщення на території домоволодіння, де ОСОБА_5 у каністрах зберігалось дизельне пальне i повторно таємно викрав дизельне пальне, що містилося в 3 каністрах, загальним об'ємом 60 л, вартістю 21,71 грн. за літр, загальною вартістю 1304,40 грн. та отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на вказану суму з місця вчинення злочину зник.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, близько 14.00 год. 03.11.2020 ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_3 , де маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до сейфу, шляхом відкривання дверцят та повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 11000 грн. та 700 дол. США, що належать ОСОБА_4 . Отримавши можливість вільно розпоряджатися викраденим, ОСОБА_6 утримуючи при собі викрадене, залишив місце скоєння злочину, чим заподіяв потерпілій матеріальних збитків, згідно офіційного курсу валют Національного банку України на день скоєння злочину, на суму 31 007,89 грн.
Продовжуючи свого злочинну діяльність, близько 09.00 год. 10.11.2020 року ОСОБА_6 , перебуваючи з дозволу ОСОБА_7 у будинку АДРЕСА_3 , де маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, будучи переконаний, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_6 проник до сейфу, шляхом відкривання дверцят та повторно таємно викрав грошові кошти в сумі 700 дол. США, що належать ОСОБА_4 та сховав їх до кишені.
ОСОБА_6 виконав yci дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був помічений ОСОБА_7 .
Усвідомлюючи, що спроба таємного викрадення чужого майна викрита ОСОБА_7 , ОСОБА_6 видав викрадені гроші в сумі 700 дол. США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України на 10.11.2020, становить 19 678,12 грн.
Обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінальних правопорушень за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю, правову кваліфікацію своїх дій та фактичні обставини справи не оспорював, цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 визнав повністю, від дачі показань відмовився на підстав ст.63 Конституції України.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала пред'явлений нею цивільний позов в повному обсязі та просила стягнути з обвинуваченого завдану їй матеріальну та моральну шкоду, щодо призначеної обвинуваченому міри покарання поклалася на розсуд суду.
Потерпілий ОСОБА_5 цивільний позов не подав, щодо призначеної міри покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненому, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише доказами, які характеризують особу обвинуваченого, а також доказами, які підтверджують наявність процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані правильно за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_5 , за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у приміщення та сховище, за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що належить ОСОБА_4 , вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище.
Вина ОСОБА_6 у вчиненому доведена у повному обсязі.
При призначенні ОСОБА_6 покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засуджених так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_6 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, особу винного, його вік, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, працює не офіційно, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.
Враховуючи особу винного, з урахуванням позиції сторін кримінального провадження, а також використовуючи дискреційні повноваження, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_6 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.185 КК України та позбавлення волі, у межах, передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України, оскільки таке покарання, на думку суду з урахуванням вимог передбачених ч.1 ст.70 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень статті 75 КК України та покласти на нього обов'язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,
Суд дійшов висновку про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства та можливість звільнення її від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, з огляду на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Крім того, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, позиція сторони обвинувачення та потерпілих, те що застосування ст.75 КК не забороняється в даному випадку, якщо існує можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_6 ст.75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненими кримінальними правопорушеннями та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання.
Вирішуючи питання про правові підстави для задоволення позову суд враховує положення ч.1 ст. 1166 ЦК України.
Розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди противоправними діями ОСОБА_6 підтверджується матеріалами кримінального провадження, розмір якої складає 31007,89 грн.
В обґрунтування понесення нею моральної шкоди у розмірі 5000 грн. зазначила, що пережила душевні страждання у зв'язку з крадіжкою грошей, які довгий час заощаджувала.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ст.82 ЦПК України).
Встановлення Законом обов'язку відшкодувати моральну шкоду є засобом реалізації потерпілим гарантованого державою усім громадянам забезпечення прав.
З огляду на викладене цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди, з урахуванням визнання його ОСОБА_6 та підтвердженням встановленими обставинами кримінального правопорушення, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не застосовувати.
Згідно ст. 124 КПК України суд стягує з ОСОБА_6 на користь держави підтверджені витрати за проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання за
ч.1 ст.185 КК України у виді обмеження волі на трок 1 (один) рік,
ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,
ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_6 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня ухвалення вироку.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_6 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 31007,89 (тридцять одну тисячу сім) гривень 89 коп. та моральну шкоду в сумі 5000 (п'ять тисяч ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 судові витрати за проведення експертиз у сумі 490 (чотириста дев'яносто) грн. на користь держави.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1