Справа № 750/275/21
Провадження № 3/750/289/21
26 січня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м.Чернігова в складі :
головуючої судді Кузнєцової О.О.,
при секретарі Чернобай Н.О.
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , адвоката Саповської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11.01.2021 о 16 год. 15 хв. в м. Чернігові по просп. Миру, 3 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість, виражене тремтіння рук розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засідання ОСОБА_1 не погодився з протоколом, вказав, що не відмовлявся проходити огляд в медичному закладі, проте працівники поліції на це не реагували. Пояснив, що свідки не підходили близько до машини, стояли на відстані 10 метрів, тому не могли достовірно підтвердити наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння. На камеру при свідках він також не відмовлявся проходити огляд. Тому самостійно звернувся до лікарні для проходження відповідного огляду, ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння у нього виявлено не було.
В судому засіданні адвокат Саповська О.А. підтвердила позицію свого довірителя, пояснивши, що між останнім та працівниками поліції відбулась конфліктна ситуація, результатом якої і стало складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водій не відмовлявся від проходження огляду, проте протокол таки був складений за відмову від проходження такого огляду. Огляд в медичному закладі проводився на протязі однієї години після складання протоколу, жодних ознак сп'янінні у водія виявлено не було.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі Порядок).
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність: 1) за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або 2) під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, 3) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких препаратів, 4) за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Пунктом 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На оглянутому судом диску містяться відео файли, на яких зафіксовано факт розмови поліцейських з водієм ОСОБА_1 .
Так, з відеофайлу під №20210111195948001248 вбачається, що поліцейськими зупинено автомобіль марки Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , та повідомлено про причину зупинки - порушення вимог знаку 3.2 Правил дорожнього руху та про розбитий лівий задній стоп-сигнал.
Відеофайл №20210111200107001249 фіксує вже ознайомлення водія ОСОБА_1 із ведеодоказами, вчинених ним адміністративних правопорушень, та знову поліцейським оголошується, що водієм вчинено два правопорушення - порушення вимог знаку 3.2 та розбитий лівий задній стоп-сигнал п. 32 (без зазначення назви нормативно-правового акту).
Наступний за часом запису відеофайл №20210111200142001250 фіксує пропозицію поліцейського отримати копію постанови та підписати, проте зважаючи на те, що за твердженням поліцейського водієм допущено два адміністративних правопорушення, не зрозуміло яку саме постанову ОСОБА_1 відмовився отримати на місці та просив надіслати її на його домашню адресу, та що саме пропонувалось водієві підписати - постанову чи протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Будь-які свідки при цьому відсутні.
Відеофайл №20210111200144001251 містить запис, згідно якого поліцейський повідомляє водія ОСОБА_1 , який знаходиться в автомобілі, що не рухається, про те, що у нього він вбачає ознаки наркотичного сп'яніння - а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідність, вираження тремтіння пальців рук. В той же, же час поліцейським не озвучена така ознака як розширені зіниці, які не реагують на світло, проте така ознака зафіксована в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.01.2021. На цьому ж відео, водій ОСОБА_1 сам пропонує пройти огляд в лікарні, вказуючи адресу «Щорса,3». Крім того, зазначене відео не фіксує, яким чином поліцейським встановлено наявність у водія таких ознак сп'яніння як «виражене тремтіння пальців рук» та «розширені зіниці, які не реагують на світло». Суд вважає, що для встановлення таких ознак необхідні певні дії як зі сторони водія (зокрема, показати пальці рук), так і зі сторони поліцейського (направлення світла на зіниці очей водія).
Оглянутий судом наступний за часом запису відеофайл №20210111200159001253 фіксує пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому чітко поліцейський не визначає, де саме пропонується пройти огляд - на місці чи в лікарні. Водій неодноразово погоджується на таку пропозицію та не відмовляється їхати до лікарні, в той же час стверджує про необхідність складання щодо нього протоколу затримання. Також відео файл фіксує присутність двох осіб, яких поліцейський оголошує як свідків, та які назвали себе як « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_3 ». На відео зафіксовано питання поліцейського «Ви бачите, що людина відмовляється?», проте будь-якої стверджувальної відповіді свідків не зафіксовано.
Інші відеофайли не стосуються факту скоєння ОСОБА_1 правопорушення саме за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, суд приходить до висновку, що в справі відсутні докази на підтвердження відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими; складання самого протоколу про відмову від огляду у закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків.
Залучені до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зафіксували начебто відмову ОСОБА_1 проходити огляд у лікаря-нарколога, а також ставити підпис у протоколі, ознайомлюватись із протоколом, давати пояснення, суд не може взяти до уваги, оскільки залучені записи з бодікамери не відображають присутність цих свідків під час складання протоколу та фіксації факту відмови, зокрема, від підпису та ознайомлення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Суд приходить до висновку, що надані матеріали не в повній мірі відповідають критеріям достовірності та належності, та з них не можливо достовірно встановити, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу Skoda Superb, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду.
Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами та ін.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні дані, які свідчать про наявність складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Також суд враховує надану ОСОБА_1 в судовому засіданні (оригінал) та приєднану до матеріалів справи копію виписки №43 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) від 11.01.2021, згідно із якою ОСОБА_1 був оглянутий о 17.30 годині 11.01.2021 лікарем «ЧОПНЛ», ознак сп'яніння не виявлено.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення є відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення. Провадження у такій справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
У зв'язку з недоведеністю вини водія у скоєнні вказаного в протоколі правопорушення, доходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду.
Суддя О.О. Кузнєцова