Справа № 750/280/21
Провадження № 3/750/293/21
26 січня 2021 року м.Чернігів
Деснянський районний суд м.Чернігова в складі :
головуючої судді Кузнєцової О.О.,
при секретарі Чернобай Н.О.
озглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №029981 від 09.01.2021 вбачається, що водій ОСОБА_1 09.01.2021 о 16 год. 38 хв. в м. Чернігові, по вул. 1-го Травня, 123, керував автомобілем Kia Magentis, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами, відповідно до постанови Деснянського ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 50526764 від 17.03.2016, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, незважаючи на те, що про розгляд справи був сповіщений належним чином та завчасно, шляхом направлення йому рекомендованого листа. Жодних заяв та клопотань, щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду не надійшло, таким чином це дозволяє суду розглянути справу у відсутність цієї особи, оскільки положення ст. 268 КУпАП не містять вимоги щодо обов'язкової участі означеної особи при розгляді справи в суді.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про направлення їх на доопрацювання з наступних підстав.
Санкція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає безальтернативну відповідальність у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права. У наданих суду матеріалах відсутні будь-які відомості, які б свідчили про те, чи застосовувалося до ОСОБА_1 таке стягнення, хоча згідно даних автоматизованої системи документообігу суду, ОСОБА_1 був позбавлений права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 (три) місяці за аналогічне правопорушення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим. Суд (суддя) законодавчо позбавлений права збирати докази вини (брати на себе функції обвинувачення). Це підтверджено не тільки міжнародним правом, але і національної судовою практикою. Принцип диспозитивності є одним із засадничих в українському та міжнародному судочинстві.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Крім того, в якості доказу вини ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення додано постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 50526764 від 11.03.2020, а не від 17.03.2016 (як безпосередньо зазначено у протоколі).
Зазначені недоліки перешкоджають подальшому розгляду справи по суті, у зв'язку з чим матеріали підлягають поверненню для належного оформлення органу, що склав вказаний протокол.
Керуючись ст. ст. 256, 278, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути начальнику Управління патрульної поліції в Чернігівській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Кузнєцова