Справа № 729/534/20
2/729/14/21 р.
21 січня 2021 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретарки Горлач Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області; ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,
Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.01.2017 №25-1153/14-17-сг надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області орієнтовним розміром 1 га., цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. В подальшому наказом ГУ Держгеокадастру від 09.01.2018 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та надано у власність ділянку площею 1,0000 га., кадастровий номер 7420680800:02:001:0472 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району. На підставі зазначеного наказу, 07.10.2019 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на вказану вище земельну ділянку. В подальшому згідно договору купівлі-продажу земельну ділянку було відчужено на користь ОСОБА_1 . Зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області від 09.01.2018 є незаконним, а земельна ділянка підлягає витребуванню в ОСОБА_1 , так як ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Прилуцького району Чернігівської області в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок. Однак, при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою від 31.12.2016, він надав недостовірну інформацію про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки він не використав. Враховуючи викладене, просить витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 1 га., кадастровий номер 7420680800:02:001:0472, яка розташована за межами населених пунктів Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
Прокурор в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити з підстав, викладених у позові.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області в судове засідання також не з'явився. На адресу суду надіслав письмові пояснення, в яких зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 7420680800:02:001:0472 вибула з державної власності внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 06.01.2017 до ГУ надійшла заява ОСОБА_2 від 31.12.2016 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га. із земель державної власності на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області. В даній заяві ОСОБА_2 зазначив, що правом безкоштовної приватизації земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не скористався. 18.01.2017 від Відділу Держгеокадастру у Бобровицькому районі отримано інформацію про земельній ділянці, з приводу якої звернувся ОСОБА_2 згідно якої, у відділі відсутня інформація про безоплатну передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації з землеустрою не було, тому ГУ Держгеокадастру видано наказ на надання ОСОБА_2 на розроблення документації з землеустрою. 26.12.2017 від ОСОБА_2 надійшла заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність і наказом від 09.01.2018 було затверджено даний проект землеустрою; ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку, розташовану на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області площею 1, 0000 га. Вказує, що Головним управлінням перевірялася інформація чи передавалась земельна ділянка безоплатно у власність ОСОБА_2 у межах норм, визначених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства, тому порушення з боку управління Держгеокадастру відсутні. На момент реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420680800:02:001:0472 до Державного реєсту речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про раніше безоплатно набуте право власності останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 7424184000:06:000:0435. При цьому, державний реєстратор за доступними для нього даними бачив, що право власності на обидві земельні ділянки набуто внаслідок безоплатної передачі у власність, а тому він повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності. В подальшому, ОСОБА_2 продав земельну ділянку ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, позовні вимоги прокурора в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру підтримує та просить задовольнити.
Представник Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в судове засідання також не з'явився. Надав пояснення, в яких вказує, що на момент звернення ОСОБА_2 до державного реєстратора речових прав останній мав відмовити ОСОБА_2 в державній реєстрації прав на земельну ділянку, яка розташована на території Білоцерківської сільської ради Бобровицького району у зв'язку з невідповідністю заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а саме ч. 4 ст. 116 ЗК України. Позовні вимоги прокурора також підтримує.
Третя особа, ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання також не прибула, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, відповідачка не з'явилася до суду без поважних причин та не повідомила суд про причини неявки, не надала відзиву.
Суд розцінює таку поведінку відповідачки як зловживання своїм процесуальним правом, спрямованим на затягування розгляду справи.
Враховуючи те, що сторони до суду не з'явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріли справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 11.08.2016 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2, 0000 га. для ведення особистого селянського господарства із земель Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яка зареєстрована управлінням 29.08.2016 (а.с.22).
Наказом від 22.09.2016 №25-15116/14-16 сг Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області було надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.23).
В подальшому, згідно наданої ОСОБА_2 заяви наказом від 15.12.2016 №25-20550/14-16 сг було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства; надано останньому у власність земельну ділянку площею 2,0000 га., кадастровий номер 7424184000:06:000:0435 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с. 24, 25).
Як видно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №211206172 від 03.06.2020, за останнім 22.12.2016 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2 га., кадастровий номер 7424184000:06:000:0435 (а.с. 14-16).
Також із даної довідки видно, що відділом у Бобровицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 07.10.2019 було здійснено державну реєстрацію права власносні на земельну ділянку площею 1 га. з кадастровим номером 7420680800:02:001:0472, згідно його заяви, за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-230/14-18 СГ від 09.01.2018 (а.с. 14-16, 28).
Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно частини четвертої вказаної статті передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 на момент набуття у власність земельної ділянки площею 1 га. з кадастровим номером 7420680800:02:001:0472 фактично повторно скористався своїм правом, передбаченим ст.116 ЗК України, оскільки вже мав у власності земельну ділянку площею 2 га., для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7424184000:06:000:0435, тобто з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.
При цьому, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно №211206729 видно, що земельна ділянка площею 1 га., кадастровий номер 7420680800:02:001:0472 відповідачем була відчужена ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу №4976 від 04.11.2019, що підтверджується записом в реєстрі речових прав на нерухоме майно №33981463 (а.с.17,18).
Відповідно до ст.90 ЗК України порушені права власників земель ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.
Згідно ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Статтею 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника, у зв'язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.
У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав власника його майна за іншими особами, чи наявність у них правовстановлюючих документів, не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 367/2022/15-ц.
Враховуючи вибуття земельної ділянки площею 1 га. з кадастровим номером 7420680800:02:001:0472 з володіння власника - держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру внаслідок надання ОСОБА_3 недостовірної інформації щодо відсутності перешкод у набутті ним права власності, а також її подальше оплатне відчуження ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне витребувати спірну земельну ділянку у останньої як добросовісного набувача на користь держави.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму судового збору, сплаченого ним при зверненні із позовом.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76- 81, 82, 89, 95, 133, 137, 258, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 116, 121, ЗК України, статтями 346, 387, 388 ЦК України,
Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру задовольнити.
Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 1 га., кадастровий номер 7420680800:02:001:0472, яка розташована за межами населених пунктів Білоцерківської сільської ради Бобровицького району Чернігівської області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Чернігівської області 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп. судового збору.
Найменування сторін: позивач - заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури (17500, вул. 1 Травня, б.50-а, м.Прилуки, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, вул. Народного ополчення, 3, м.Київ, код ЄДРПОУ 39411771); відповідачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ); треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (14000, пр.-т. Миру, 14, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 39764881); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М.Демченко