Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/2021/20
Провадження № 2/689/120/21
Іменем України
15 січня 2021 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в залі суду смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
В жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про визнання виконавчого напису № 17973 від 14.08.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в загальному розмірі 19803,63 грн., таким, що не підлягає виконанню. Також позивач просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача стягнуту суму 2183,63 грн. на підставі виконавчого напису, та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що нотаріусом вчинений виконавчий напис без наявності усіх передбачених законом документів, оскільки зобов'язань перед ТОВ «Вердикт Капітал» він не має, будь-яких повідомлення від кредитора про наявність заборгованості та підстави її виникнення він не отримував.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що виконавчий напис вчиненний відповідно до вимог законодавства. Відповідач посилається на те, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. У відзиві позивач зазначає, що заборгованість, яка виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язання є безпірною, а тому вчиненний виконавчий напис є законним та обґрунтованим.
Щодо стягнення моральної шкоди відповідач зазначає, що позивачем не було подано належних та допустимих доказів завдання такої шкоди, які б свідчили про значний психологічний стрес чи погіршення стану здоров'я.
В судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засіданнь, у які не з'явився без повідомлення причин неявки, що не перешкоджає розгляду справи по суті, тому суд розглянув справу за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, як окремо так і взаємний їх зв'язок, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з підстав.
У відповідності до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма, передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріуса України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом положень статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Розділом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса є відсутність спору щодо такої заборгованості, тобто її безспірний характер.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 04.03.2015 року у справі №6-27цс15 зазначено, що наявність спору про розмір заборгованості у суді на час вчинення виконавчого напису спростовує висновок суду про безспірність заборгованості боржника. Аналогічні правові висновки викладено і в постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-141цс14 та від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17.
Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №6-887цс17 наведено правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.
Тобто, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
При цьому, судом враховано, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на час вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. У цій постанові також зазначено, що законодавством не визначено виключного переліку обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Як вбачається із матеріалів справи, 14 серпня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, вчинив виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за №17973), про стягнення на користь відповідача з позивача заборгованості в розмірі 19803 грн. 63 коп. (а.с 32)
На підставі вищевказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою Марією Вікторівною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62988767 від 09.09.2020 р. (а.с. 35)
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктами 2.1 - 2.3 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Пунктом 3 глави 16 розділу ІІ Порядку, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, зокрема (п.3.5), при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.
Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: …
п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Дана постанова є чинною, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі №К/800/7651/17 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року справа №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року.
Отже, заборгованість є спірною, що виключало видачу виконавчого напису нотаріусом. Документи, на підставі яких вчинено виконавчий напис, не входять до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
За таких обставин, врахувавши всі обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що права позивача порушені і підлягають захисту, слід визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу від 14 серпня 2020 року, що зареєстрований в реєстрі за № 17973 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в загальному розмірі 19803,63 грн, таким, що не підлягає виконанню.
Відзив відповідача в частині дійсності виконавчого напису не береться до уваги, оскільки обставини зазаначені у ньому спростовані судом.
Судом встановлено, що на виконання виконавчого напису нотаріуса № 17973, виданого 14.08.2020 р. з ОСОБА_1 стягнуто 2183,63 грн., що підтверджується довідкою Військовою частино А2730 від 23 жовтня 2020 року №3874. (а.с.7)
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Оскільки підстава набуття ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів відпала у зв'язку із визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача підлягають стягненню безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 2183,63 грн., стягнуті у виконавчому провадженні №62988767 за виконавчим написом №17973 від 14.08.2020 року.
Суд враховує заперечення відповідача стосовно стягнення моральної шкди у сумі 50000, 00 грн. та зазначає, що позивачем, не надано до суду доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди внаслідок в наслідок стягнення грошових коштів, які були стягнуті на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем за №17973 від 14.08.2020 року.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», статтями 3,10,141,263,265,273,294 ЦПК України,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі під №17973 від 14 серпня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 19803 гривні 63 копійки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» таким, що не підлягає виконанню.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) безпідставно отримані за виконавчим написом № 17973 вчиненим 14 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. під час примусового виконання виконавчого провадження № 62988767 грошові кошти у розмірі 2183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривні 63 копійки.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду безпосередньо або через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 20 січня 2021 року.
Суддя В. Мазурчак