Справа№672/58/21
Провадження №2-а/672/4/21
(про залишення позовної заяви без руху)
26 січня 2021 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., розглянувши матеріали справи №672/58/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя Віктора Вікторовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання дій щодо евакуації автомобіля з місця його зупинки та тимчасового затримання автомобіля незаконними та відшкодування шкоди,
Позивач звернувся до суду з позовом до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя В.В., про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання дій щодо евакуації автомобіля з місця його зупинки та тимчасового затримання автомобіля незаконними та відшкодування шкоди, пояснивши суду, що вважає притягнення його до адміністративної відповідальності протиправним та безпідставним.
Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.160 КАС України.
Відповідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві має бути вказано зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Заявляючи вимогу про відшкодування шкоди на загальну суму 1835 грн. 90 коп. позивач не вказує у який спосіб він просить таку шкоду відшкодувати та за чий рахунок. Отже така вимога є неконкретизованою і незрозумілою.
Крім того, позивачем при зверненні до суду не було сплачено судовий збір за подання даного позову, що суперечить ч.3 ст.161 КАС України.
Також, постановою Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 висловлено наступну правову позицію.
"Відповідно до положень статей 3, 5 Закону "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону № 3674-VI).
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Тож особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить".
Згідно ч.8 ст.160 КАС України визначено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Ч.3 ст.161 КАС України також визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В даному випадку позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що він звільнений від сплати судового збору. Квитанція про сплату судового збору до матеріалів справи також не долучена.
У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Також, підп.1 п.1 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем до сплати підлягає 1% ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн. - 11350 грн.); за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою до сплати підлягає 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.).
З врахуванням того, що позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги немайнового характеру, а також одна вимога майнового характеру, останнім до сплати підлягає судовий збір на загальну суму: 454 грн. 00 коп. + 908 грн. 00 коп. + 908 грн. = 2270 грн. 00 коп.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України: Суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху і надати строк позивачеві для виправлення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Голосіївського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Рябоконя Віктора Вікторовича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, визнання дій щодо евакуації автомобіля з місця його зупинки та тимчасового затримання автомобіля незаконними та відшкодування шкоди - залишити без руху і надати позивачу строк для виправлення недоліків тривалістю в десять днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: