662/2140/20
2-а/662/4/2021
25 січня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
у складі: головуючого судді - Решетова В.В.
секретар судового засідання - Голумбієвська С.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новотроїцьке Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення
30.10.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції України про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою відповідача від 26.09.2020 серія ЕАМ № 3198229, його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП - керування автомобілем з непрацюючим заднім лівим габаритним вогнем в темну пору доби, та накладено штраф у розмірі 340,00 гривень.
Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, а дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з того, що він адміністративне правопорушення не вчиняв, посадові відносно нього діяли незаконно, порушили його право на участь у процесі прийняття рішення, прийняли необґрунтоване рішення, порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права.
Відповідно до п. 31.4. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей:
31.4.3. Зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання.
Таким чином, даний пункт ПДР порушений не був, тому застосування до нього покарання передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, як за "керування транспортними засобами, що мають несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби)" є неправомірним.
Відповідно до частини "ї" п.31.4.7 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей: відсутні або несправні фари і задні габарити і ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи не безпечний вантаж. Жодний вантаж він не перевозив, тому що керував легковим автомобілем, тому і даний пункт ПДР ним порушений не був, тому застосування до нього покарання передбаченого ч.1 ст.121. КУпАП, як за «інші технічні несправності» є неправомірним.
Відповідно до п.п. «б» п.31.6. ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно п 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі поломки указаної пунктом 31.4 даних правил водій зобов'язаний прийняти міри для їх усунення, а якщо це зробити не можливо рухатись якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись мір безпеки з виконанням вимог визначених пунктів 9.9 і 9.1.1 даних правил, однак поліцейський в порушення цих норм склав постанову про адміністративне правопорушення.
Просив суд скасувати постанову від 26.09.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3198229, по ч.1 ст.121 КУпАП.
До судового засідання позивач та його представник адвокат Зайцев К.М. не з'явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позовні вимоги не визнають, оскільки відповідно до пункту 31.4.3 ПДР України - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам як зовнішні світлові прилади.
Враховуючи те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і відповідно його експлуатації пов'язана з підвищеною небезпекою для учасників дорожнього руху,він завжди повинен бути у справному стані. У разі неможливості виконання цієї вимоги експлуатація транспортного засобу не допускається. Перед виїздом водій зобов'язаний зовнішнім оглядом переконатися у справності приладів зовнішнього освітлювання.
Відповідно до п.31.6 забороняється подальший рух транспортного засобу у якого в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
ОСОБА_1 керував транспортним засобом у якого в темну пору доби не горів лівий задній габаритний ліхтар. Після чого, був зупинений працівниками поліції та в подальшому було винесено постанову за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді 340,00 гривень штрафу.
Вважають, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП є законним, обґрунтованим та доведеним, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 3198229 від 26.09.2020 року не підлягає скасуванню. Просили суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення та доводи позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Як встановлено судом, відносно позивача відповідачем 26.09.2020 року було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 3198229, згідно якої, 26.09.2020 року о 18 годині 43 хвилин, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом з не працюючим заднім лівим габаритним вогнем в темну пору доби, чим порушив п.31.4.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
На підставі даних порушень позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.121 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом.
Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Тобто, належним доказом правопорушення є фото або відеофіксація вчиненого правопорушення.
Що стосується позовних вимог позивача в частині безпідставності притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до пункту 1.3 ПДР України - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги цих, а також бути взаємно ввічливими.
П.2.3 ПДР передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а)перед виїздом перевірити та забезпечити технічний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Враховуючи те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і відповідно його експлуатації пов'язана з підвищеною небезпекою для учасників дорожнього руху,він завжди повинен бути у справному стані.
У разі неможливості виконання цієї вимоги експлуатація транспортного засобу не допускається.
Перед виїздом водій зобов'язаний зовнішнім оглядом переконатися у справності приладів зовнішнього освітлювання.
Відповідно до п.31.6 ПДР України забороняється подальший рух транспортного засобу, у якого в темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не підтверджено, доказів не надано, що ОСОБА_1 порушив п.31.4.3 ПДР України, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України, встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як передбачено ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст. 285 КУпАП особливості вручення постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, визначаються статтями 279-1 і 279-2 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 77, 122, 123, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про визнання нечинною постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3198229 від 26.09.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до П'ятого адміністративного суду через Новотроїцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Решетов