Справа №: 653/1656/19
Провадження № 2/653/78/20
іменем України
24 листопада 2020 року
Суддя Генічеського районного суду Херсонської області Берлімова Ю.Г. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування,
20 травня 2019 року до Генічеського районного суду Херсонської області в провадження судді Крапівіної О.П. надійшла цивільна справа позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_4 (рішення Вищої ради правосуддя від 04 серпня 2020 року № 2353/0/15-20), на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № 04-01/744 від 23 листопада 2020 року, справу було повторно автоматично розподілено та визначено головуючого суддю Берлімову Ю.Г.
Згідно із ч. 7 ст. 33 ЦПК України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Ухвалою від 04 червня 2019 року провадження у справі відкрито.
Суддя, вирішуючи питання про прийняття вказаного цивільного позову до свого провадження приходить до наступних висновків.
Так, при зверненні до суду із позовом, позовну заяву від імені ОСОБА_2 підписав його представник за довіреністю - ОСОБА_1 .
Із довіреності вбачається, що ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 представляти його інтереси в тому числі в судах усіх рівнів, подавати та підписувати від його імені позови. Вказана довіреність посвідчена 12 листопада 2018 року приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Кравцовим К.О.
Частинами першою та другою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частинами першою та другою статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч.1 ст. 58 ЦПК України).
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами , зокрема - довіреністю фізичної або юридичної особи . Згідно ч.2 ст. 62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, справи у спорах щодо спадкування, не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження. Не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 частини 4 ст. 274 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 20 травня 2019 року звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_2 із позовною заявою про визнання права власності на частку житлового будинку у порядку спадкування, яка відповідно до п.2 ч.4 ст. 247 ЦПК України, не є малозначною.
Крім того, представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав заяву до суду 20 травня 2019 року, тобто з порушенням вимог підпункту 11 пункту 161 Перехідних положень Конституції України, відповідно до яких він не має права представляти інтереси сторін у зазначеній категорії справ із 01 січня 2019 року, оскільки представляти інтереси сторін в даному випадку має право виключно адвокат.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч.4 ст. 62 ЦПК України).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що представник позивача ОСОБА_1 представляє інтереси позивача на підставі п.2 ст.60 ЦПК України, проте представництво інтересів сторін у розгляді даного цивільного позову, дозволено виключно адвокатам. Повноважень адвоката - Шликов С.М. не надав, та згідно бази даних Єдиного Реєстру Адвокатів України, останній таким не являється.
На підставі вищевикладеного, суддя прийшов до висновку, що вказану позовну заяву необхідно залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.2 ст. 257 ЦПК Україниособа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч.3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
А тому, суд вважає, що сплачену позивачем ОСОБА_2 суму судового збору, йому необхідно повернути з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 44, 223, 257 ЦПК України, суд -
Прийняти матеріали цивільної справи (№ 653/1656/19, провадження 2/653/78/20) за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування - до свого провадження.
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений відповідно до квитанції від 13 листопада 2018 року судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 копійок.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд херсонської області.
Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова